PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Захист авторських прав в Україні: зміни помітні і помічені

Катерина Федорова
Катерина Федорова

Щорічно офіс торгового представника США (USTR) випускає Спеціальний звіт 301 — про ефективність захисту прав інтелектуальної власності в світі. Вже котрий рік поспіль ситуація в Україні висвітлюється в ньому в критичному світлі, ми потрапляємо до списку “пріоритетного спостереження”.

Але якщо порівняти тон стосовно України у звітах 2019 року і 2020, то побачимо великі зміни.
Я, як людина, яка вже три роки залучена в боротьбу з крадіжкою контенту в Україні, рада що багато змін стають помітними. Я можу говорити про те, що відбувається з істотною часткою оптимізму і вказати ще на деякі моменти, можливо, не побачені з-за океану.

Закон 2017 року про кіно працює

У 2017 році Рада ухвалила закон Про державну підтримку кінематографії (по-простому Про кіно), в якому був детально описаний механізм блокування доступу до краденого контенту через хостинг-провайдерів.

Це відзначається в звітах 2019 і 2020 року, як позитивний момент.

Але в 2019 звучав докір в тому, що процедури і терміни заплутані і нездійсненні: “незважаючи на закон, креативні індустрії заявляють, що ефективного правового захисту із залученням хостинг-провайдерів немає, як і стимулів для залучення до співпраці ISP, інтернет-провайдерів”.

Читайте: Як StarLightMedia допомагає боротьбі з піратськими сайтами

Нагадувалося, що в іншому українському законі — Про телекомунікації — прописано відсутність відповідальності інтернет-провайдера за переданий їм контент. Таким чином минулого року робився висновок, що закон 2017 року не особливо вплинув на провайдерів, і вони ігнорують скарги правовласників навіть при очевидному порушенні.

– Встановлення відповідальності третьої сторони (інтернет-провайдерів) — ключова відсутня ланка в ефективному захисті авторських прав в інтернеті, – резюмували укладачі спеціального звіту 301 в 2019.

У 2020 році США визнали, що закон Про кіно працює. Йдеться про те, що Закон встановлює кримінальне покарання за незаконно розміщене відео і чітко описує систему штрафів за піратство в інтернеті.

Американці позитивно відгукуються про операцію кіберполіції в квітні 2019 року, яка призвела до закриття піратських сайтів, роблять висновок, що вона стала можливою завдяки цьому закону.

Характерно, що в звіті 2020 року мови про інтернет – і хостинг-провайдерів взагалі немає.

Хочу відзначити, що найбільш ефективним, тобто таким, який неможливо обійти технічним шляхом за допомогою нескладних дій або спеціальних програм, вважається блокування нелегально розміщеного контенту або сайту на рівні хостинг-провайдерів. Тому після переговорів і консультацій в Україні був обраний шлях роботи саме з ними.

Випадки успішного захисту права інтелектуальної власності із застосуванням згаданого закону вже є, і, думаю, США взяли їх до уваги, говорячи про прогрес. Наприклад, в 2018 році в рамках своїх повноважень хостинг-провайдера компанія Воля на вимогу правовласника заблокувала доступ до піратського сайту.

Інспектори з інтелектуальної власності працюють

У спеціальному звіті 2019 року повідомляється, що державних інспекторів з питань інтелектуальної власності не вистачає, щоб ефективно врегулювати ситуацію. Підкреслюється, що уряду необхідно призначити достатню кількість інспекторів, щоб забезпечити дотримання закону хостинг-провайдерами, включаючи можливість покарання за порушення (наприклад, монетарного).

Звіт 2020 року вітає відродження інституту державних інспекторів з інтелектуальної власності, уповноважених розслідувати порушення авторських прав.

Адже 27 березня 2019 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України своїм наказом призначило виконувати обов’язки державних інспекторів з питань інтелектуальної власності 7 посадових осіб МЕРТ. Після чого всі звернення правовласників до хостинг-провайдерів щодо крадіжки контенту виконувалися або у вигляді видалення нелегально розміщеного, або у вигляді блокування доступу до ресурсу. Тому поки не було кейсів, коли потрібно було б задіяти інспекторів.

Норма працює! Але скільки часу протримається така ситуація – не відомо, і якщо хостери вирішать перевірити, що буде, якщо вони знову “сховаються в нірку”, без інспекторів не обійтися.

Суди працюють

Звіт 2019 року вважає прописану в законі про кіно процедуру дуже складною, вказуючи на такі моменти:

  • потрібна інформація про право власності замість заяви або підтвердження володіння;
  • заяви про порушення повинні надходити хостинг-провайдеру від адвоката і мати цифровий електронний підпис;
  • власник сайту може відмовитися від видалення нелегального контенту, просто заявивши про “право” на використання твору, і єдиний засіб захисту Правовласника – почати судовий процес про порушення;
  • хостинг-провайдер повинен просто повідомити власника веб-сторінки про видалення нелегальних матеріалів, а не заблокувати до них доступ сам.

У 2020 році діяльність судів оцінена позитивно: “Такі дії, як квітнева операція кіберполіції, в поєднанні зі злагодженим і ефективним судовим переслідуванням адміністраторів незаконних сайтів, допомагають Україні боротися з інтернет-піратством”.

Я вважаю прописану в законі процедуру збалансованою – подача документів через адвоката означає, що адвокат перевіряє дані, які йому надає Правовласник, а це позбавляє від необхідності хостера або сайт запитувати і перевіряти ці дані самостійно. Більше того, є відповідальність Правовласника за надання завідомо неправдивих даних (неправдиве звинувачення). Це загальне рішення ринку. І процедурою абсолютно реально користуватися, було б бажання.

Створюються спеціалізовані органи

У звіті 2019 року йшлося про те, що є критична необхідність у створенні спеціальних підрозділів з інтелектуальної власності, щоб зосередитися на кримінальному переслідуванні піратства в Інтернеті.

Підкреслюється необхідність у створенні спецвідділу з інтелектуальної власності в кіберполіції, виділенні спецпрокурорів з питань інтелектуальної власності, окремого підрозділу з прав інтелектуальної власності в Генеральній прокуратурі, а також міжвідомчого підрозділу з представників поліції, прокуратури, судового корпусу, і різних експертів, щоб зосередитися на кримінальному переслідуванні піратства в Інтернеті.

У звіті 2020 року відзначається прогрес у створенні повнофункціонального спеціалізованого Вищого суду з питань інтелектуальної власності та нового Національного відомства з інтелектуальної власності замість державної служби інтелектуальної власності.

Я впевнена, що ці структури запрацюють вже найближчим часом, так як дійсно відчувається недостатня спеціалізація або недостатність повноважень. Ініціатива Чисте небо вносила пропозиції щодо створення міжвідомчого підрозділу Кабміну навесні 2019 року, на засіданні Ради з інтелектуальної власності, і отримала підтримку.

Недостатнє покарання

Ще один момент, який критикувався в звіті 2019 року і не знайшов відображення в 2020 році — це відсутність суворих і послідовних покарань за крадіжку інтелектуальної власності.

– Максимальний штраф за порушення авторських прав поки дуже малий — 51 тис. грн, тому не є стримуючим фактором… Крім того, немає єдиної методології вимірювання інтелектуальної власності в грошовому еквіваленті.

Мій коментар – штраф в 51 тис. прописаний в ч. 3 ст. 176 КК, і в ній є ще одне покарання — позбавлення волі до 6 років. А якщо говорити про ч. 3 ст. 229 КК, то в ньому прописаний штраф в 255 тис.

Є кілька типів покарання – штрафи і кримінальна відповідальність при тяжких злочинах (великих і особливо великих розмірах збитку). Звичайно, варто вносити зміни в Закон і Кримінальний кодекс, щоб збільшити як розмір штрафів, так і якісно вимірювати розмір збитку — індустрія над цим працює.

У звіті 2019 року йшлося про те, що було винесено кілька кримінальних обвинувальних вироків, але жоден з цих випадків не призвів до винесення стримуючого вироку. Тобто такого суворого, але справедливого вердикту, дивлячись на який інші злочинці у сфері інтелектуальної власності припинили б свою незаконну діяльність.

У документі USTR 2020 року такого зауваження вже не висловлюється, і це справедливо, оскільки ситуація змінилася: тільки в першому кварталі цього року в Україні було винесено вже три вироки, два з яких — за тяжкі злочини, пов’язані з незаконним розповсюдженням програм мовлення за статтею 176 Кримінального кодексу України (порушення авторського права і суміжних прав).

Так, в Україні розгляд кримінальних справ з питань інтелектуальної власності затягнуто за часом, це пов’язано з проведенням досудового розслідування, залученням різних експертів. Але справи, кримінальні провадження за якими були відкриті в 2017-2018 роках, якраз зараз починають закриватися обвинувальними вироками.

Чисте небо було в тій чи іншій мірі причетне до більшості цих змін, і наші ініціативи позитивно сприймаються як всередині країни, в тому числі держорганами, так і міжнародними партнерами, наприклад, WIPO.

Так, у звіті 2020 року Україна залишилася в списку пріоритетного спостереження, але акцент перенесено на порушення прав інтелектуальної власності виробників за державними установами та на організації управління колективними правами.

– У 2017 році USTR оголосив про часткове призупинення економічних пільг для України через неадекватний захист прав інтелектуальної власності, проте в 2019 році пільги повернули, так як Україна відчутно просунулася в питанні захисту авторських прав, – цитата зі Спеціального звіту 301 цього року.

Автор: Катерина Федорова – директор антипіратської Громадської спілки ініціатива Чисте небо

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка