Не спротив, а присутність: на ОМКФ обговорили боротьбу української культури з імперією
Будь-яка імперія розглядає культуру як дієвий інструмент для власного утвердження. Прагнучи підкорити інші народи, вона намагається не лише знищити їхню ідентичність, а й привласнити надбання, включивши їх до власного канону.
Як у цих умовах розвиватися українській культурі та чи є ризики, якщо визначати себе виключно через протистояння з РФ — ці та інші питання стали головними на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі (ОМКФ).
Дискусія Культура проти імперії: як мистецтво чинить опір тоталітаризму відбулася в межах індустрійної секції Film Industry Office.
На 17-му ОМКФ відбулася дискусія про мистецтво під час війни
Під час панелі спікери шукали відповіді на питання, де проходить межа між мистецтвом і пропагандою, якою має бути роль держави у підтримці митців та які сучасні форми приймає культурний опір.
Один із ключових меседжів заходу озвучив речник 8-го корпусу Десантно-штурмових військ та ведучий ICTV Вадим Карп’як. Він закликав змінити сам підхід до сприйняття нашої культури.
— Мені трохи дивно звучить сама фраза “культурний спротив”. Спротив — це реакція на тиск, тобто ми знову визначаємо себе через імперію, а не через самих себе. А справжня культура народжується не для того, щоб комусь протистояти. Вона просто наполягає на своєму існуванні. І байдуже, зважає на це імперія чи ні. Тому я б говорив не про “культуру спротиву”, а про “культуру присутності”. Ми просто існуємо. І вже сам цей факт імперія не може стерпіти, — наголосив Вадим Карп’як.
ОМКФ
Модераторкою розмови виступила медіаекспертка, продюсерка та фахівчиня зі стратегічних комунікацій Поліна Толмачова.
До обговорення долучилися експерти з різних галузей:
- Сергій Лавренюк — продюсер фільму Санаторій імені Горького. Поєдинок;
- Андрій Осіпов — голова Державного агентства України з питань кіно;
- Ірина Солошенко — волонтерка, керівниця медичного напряму БФ КОЛО;
- Антон Дробович — керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, голова УІНП (2019–2024 рр.);
- Ольга Гребор — заступниця директора Польського Інституту в Києві.
Учасники panel-дискусії дійшли згоди, що великі витвори мистецтва можуть народжуватися за абсолютно різних обставин.
Як приклад протистояння тоталітаризму згадали історію українського композитора Дмитра Клебанова, який у 1945 році створив Симфонію № 1 Пам’яті мучеників Бабиного Яру, за що зазнав репресій та цькування з боку радянської влади.
Водночас спікери навели й протилежний історичний кейс — епічну Енеїду Вергілія, яку поет створив на безпосереднє замовлення римського імператора Августа.
Це доводить, що культура може виступати як форма опозиції метрополії, так і інструментом державного будівництва.
Фото: ОМКФ