1 березня 1881 року. Під карету російського імператора Олександра ІІ кидають вибухівку. Цар живий, але невдовзі летить друга бомба. Вбивць учасників таємної революційної організації Народна воля невдовзі повісили.
Але страта мала зворотній ефект. Бомба для імператора стає в моді у наступного покоління революціонерів. Через шість років, так само 1 березня 1887-го, нове радикальне крило Народної волі планувало кинути бомбу у Олександра ІІІ.
До самого замаху не дійшло – їх розкрили. Суд, вирок, повішання. Але важливе інше – серед заколотників – Олександр Ілліч Ульянов. Брат майбутнього революціонера номер один Володимира Ульянова-Леніна.
Навесні 1917-го Ленін прибув до Петрограду. Через Німеччину його вагон приїхав опломбованим. У листопаді більшовики остаточно взяли владу. Ворогів у Леніна ставало все більше. І ось, як колись на царів, починають полювати на вождя.
Читайте: Таємниці Жовтневої революції : як фіни і українці дали “по зубах” Леніну
Перший відомий замах стався 1 січня 1918 року, коли автівку Леніна обстріляли. Однак, хто стріляв та хто замовник – встановити не змогли. Наступний замах стався 30 серпня 1918-го року. В цей день Ілліч дав потужну промову на заводі Міхельсона. І після, біля машини у нього стріляє жінка. Леніна поранили. Жінка на ім’я Фанні Каплан – дама із сумнівним минулим – здалася сама.
Російський історик Костянтин Морозов вважає, що Каплан просто використали. На той час факт з біографії – колишня есерка – міг бути підставою для початку широких репресій проти есерів. Лише згодом почнуть спливати факти, що Каплан товаришувала із сестрою Якова Свердлова, фактично другою людини після Леніна. А Лев Троцький – нарком оборони, на бронепотяг якого начебто теж планували замах – щось знав і поїхав іншим шляхом.
Стан Леніна після замаху почав погіршуватись. Цікаво, що перед смертю Ілліч був занепокоєний тим, що Сталін зосереджує все більше влади і пропонував послабити його позиції. Хоча, окрім есерів та внутрішніх конкурентів, у Ілліча був ще один маловідомий ворог – Олександр Парвус. Він зрозумів, що революцію можна зробити непоганим бізнесом.
За деякими даними, Парвус отримав 1 млн рублів від посередника Німеччини на потреби революційного руху у Росії. Утім, Ленін нібито Парвуса від себе відштовхнув. Цей епізод яскраво показали в серіалі Демон революції. Але геніальний конспіратор Ленін міг брати гроші у Німеччини і напряму, без сумнівних посередників, які могли його скомпрометувати.
Тож і досі відкрите питання – звідки гроші? Та й навколо опломбованого вагону через Німеччину у Петроград досі багато міфів і версій. За даними досліджень генерала Гвоздя, перевезенням Леніна до Росії керувало саме німецьке воєнне відомство. За однією з версій, у планах німецького кайзера було втягнути Росію у революцію та змусити капітулювати.
Але, щось пішло не так. У квітні 1917-го, коли Ленін їхав до Росії, у війну вступили Сполучені Штати. Фронт вдалося втримати. А за рік революція охопила і саму Німеччину. Ще один дивний збіг: Ленін помер 21 січня 1924-го року. Чим викликав неабияку радість Парвуса. Однак і сам Парвус помер у Берліні, того ж року. За дивних обставин.
Гроші на переворот у Росії якщо і брали, то звітуватися вже немає перед ким. Справа смерті Леніна, а також справа Каплан досі під грифом таємно.
До слова, Факти ICTV розповідали про те, що Путін порівняв останки Леніна з мощами святих, а комунізм з християнством.
