Як Covid-19 вплине на продовольство і сільське господарство у світі
Сьогодні наслідки пандемії коронавірусу відчуваються ледь не на кожній галузі виробництва.
Факти ICTV разом з Продовольчою та сільскогосподарською організацією ООН розібралися, чи вплине Covid-19 на продовольство і сільське господарство у світі.
Чи матиме Covid-19 негативний вплив на продовольчу безпеку?
У найближчі тижні і місяці глобальна продовольча система піддаватиметься численним випробуванням. У квітні-травні очікуються перебої у постачанні продовольства.
На сектори сільського господарства, рибальства та аквакультури особливо впливають обмеження у сфері туризму, закриття ресторанів і кафе, призупинення харчування дітей у школах.
У будь-якому випадку, найбільше постраждають найбідніші та найуразливіші верстви населення – мігранти, переселенці і ті, хто постраждав у результаті конфлікту.
Країни, які перебувають у затяжній кризі, також стикаються з недостатнім інвестуванням у сферу охорони здоров’я, що призводить до збільшення наслідків пандемії.
Чиї продовольча безпека та засоби для існування є найбільш незахищеними?
Сьогодні близько 820 млн людей у всьому світі відчувають хронічний голод – не споживають достатню кількість енергетичних калорій, з них 113 млн стикаються з гострою нестачею продовольства.
До вразливих груп також належать дрібні фермери, скотарі та рибалки, які можуть втратити можливість обробляти свою землю, піклуватися про своїх тварин чи ловити рибу.
Нелегальні робітники можуть втратити роботу та дохід від збирання урожаю і переробки.
Які наслідки ситуації з Covid-19 для виробництва продуктів харчування?
Станом на сьогодні перебої є мінімальними, оскільки постачання продовольства було достатнім, а ринки досі залишаються стабільними.
Проте вже зараз можна очікувати зменшення виробництва продуктів високої цінності (тобто фруктів та овочів). Закриття транспортних шляхів особливо несприятливе для постачання свіжої продукції, а також може призвести до збільшення рівня харчових відходів та втрат.
Особливо це стосується свіжої риби та морських продуктів, які швидко псуються і тому їх потрібно продавати, переробляти або зберігати протягом досить обмеженого часу.
Транспортні обмеження та карантинні заходи, ймовірно, перешкоджатимуть доступу фермерів та рибалок до ринків, знижуючи їхні виробничі потужності та перешкоджаючи реалізації продукції.
Як пандемія вплине на попит на продукти харчування?
Існує можливість непропорційно великого скорочення споживання тваринного білка та інших високоцінних продуктів, таких, як риба, овочі і фрукти (що викличе падіння цін). Ці побоювання можуть особливо стосуватися сирої рибної продукції.
У менш забезпечених країнах попит на продовольство пов’язаний з рівнем доходу. Там втрата можливостей заробітку може вплинути на споживання.
Страх заразитися може впливати на скорочення відвідувань продовольчих ринків.
Як пандемія впливає на глобальну економіку?
По-перше, будь-яке потрясіння в Китаї має набагато серйозніші наслідки для світової економіки, оскільки його економіка забезпечує 16% загальносвітового валового внутрішнього продукту.
По-друге, зміни поставок через захворюваність та смертність, обмеження мобільності, зростання витрат на ведення бізнесу через обмеження поставок і більш жорстку кредитну політику призведуть до зниження економічного зростання або економічної рецесії.
По-третє, попит знизиться через більшу невизначеність, посилену запобіжну поведінку, стримування зусиль та зростання фінансових витрат, що знижують можливість витрачати кошти.
Також спостерігається значна девальвація валютного курсу щодо долара США, що вплине на країни, які залежать від імпорту.
Які рекомендації щодо пом'якшення наслідків пандемії?
Основні рекомендації:
1. Країни повинні задовольняти негайні потреби у продовольстві серед вразливого населення.
Наприклад, скоригувати та розширити програми соціального захисту, підтримати програми шкільного харчування, щоб продовжувати його доставку навіть тоді, коли школи закриті.
2. Країни повинні покращити програми соціального захисту.
Це може передбачати, зокрема, збільшення соціальної фінансової допомоги для тих, хто вже її отримує – у вигляді одноразової виплати або періодичні виплати для задоволення першочергових потреб сімей, а також вливання коштів у сільськогосподарський, рибний та сектор аквакультури, наприклад, через дотації.
3. Країни повинні підвищити ефективність своєї діяльності та намагатися зменшити витрати, пов’язані з торгівлею.
До таких заходів, зокрема, належать:
- зменшення харчових відходів та втрат;
- відмова від нецільових субсидій для споживачів продовольства;
- зменшення обмежень щодо використання запасів;
- зниження тарифів на імпорт;
- тимчасове зменшення ПДВ та інших податків;
- за необхідності – перегляд податкової політики щодо імпортних товарів, щоб компенсувати потенційне зростання витрат (через девальвацію валюти) та оцінити потенційні наслідки девальвації валюти.