Припинення консульських послуг для українців за кордоном: що кажуть експерти про наслідки

25 квітня припинили надавати консульські послуги українцям за кордоном. Такі обмеження діятимуть, доки ті не оновлять свої документи в ТЦК.

Що цьому передувало, які настрої це викликало серед країн ЄС, чи сприятиме поверненню військовозобов’язаних громадян до країни та які довгострокові наслідки матиме – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

• Що передувало
• Реакція Комітету Ради на рішення МЗС
• Реакція ЄС на припинення консульських послуг українцям
• Настрої українських чоловіків за кордоном
• Чи посприяє поверненню чоловіків додому
• Довгострокові наслідки рішення

Що передувало

Припиненню надання консульських послуг за кордоном чоловікам призовного віку передувало ухвалення Верховною Радою законопроєкту про мобілізацію та підписання цього документа президентом України Володимиром Зеленським.

У законі передбачається, зокрема, що чоловіки віком 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.

До того ж, військовозобов’язані українці на період дії воєнного стану мають постійно носити з собою військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

Реакція Комітету Ради на рішення МЗС

Комітет Ради заявив, що хоче викликати представників МЗС для роз’яснення розпорядження про припинення надання консульських послуг за кордоном.

Зі свого боку віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна не повертатиме примусово  українських чоловіків з-за кордону.

Крім того, у травні до України з візитом прибуде єврокомісарка з питань внутрішніх справ і міграції Ілва Йоганссон для обговорення з владою держави питання подальшого юридичного статусу українців за кордоном, оскільки чинний механізм тимчасового захисту в ЄС діятиме до березня 2025 року.

– Тому обмежень і примусового повернення громадян України будь-якої статі чи віку в країну, яка воює, не буде. Але у питаннях війни немає приємних рішень, тож не забуваймо, що війна триває і ми маємо її виграти, – сказала Стефанішина.

Реакція ЄС на припинення консульських послуг українцям

Держави вже відреагували на припинення надання консульських послуг українцям за кордоном.

У Міноборони Литви заявили, що могли б допомогти нашій державі повернути чоловіків. Однак наразі країна чекає, яке рішення щодо цього ухвалить Польща, яка не відкидає можливості посприяти цьому процесу.

– Ніхто, звісно, не буде їх збирати й відвозити в Україну – зовсім ні. Але (можна обмежити цих осіб, – Ред.) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую від польської сторони. Тож почекаймо і подивімося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви, – сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас.

Зокрема, як у коментарі Фактам ICTV зазначив аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш говорив про те, що країна не проти порушити цю тему, якщо її винесуть на порядок денний на рівні ЄС.

– Тобто Польща згодна обговорити питання щодо статусу українських біженців загалом, якщо його підніматимуть на рівні ЄС. І, судячи із заяв влади країни, вони жодних односторонніх кроків робити не будуть. Плюс немає механізму – вони не можуть просто взяти й у незаконний спосіб депортувати сотні тисяч людей. Найімовірніше, від них очікувати якихось дій не варто, – додає Куса.

А в МВС Естонії заявили, що не планують висилати українських чоловіків призовного віку з країни, однак ті будуть позбавлені можливості подорожувати.

– Міністерство внутрішніх справ не має плану примусової репатріації громадян України, які законно проживають в Естонії, втекли через війну, зокрема громадян України, які належать до цільової групи можливої ​​української мобілізації, – сказала радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Аннелі Вікс.

У МЗС Чехії зазначили, що не будуть підтримувати українців, які ухиляються від мобілізації. Наразі там перебувають майже 95 тис. чоловіків у віці від 18 до 65 років.

– Я розумію проблему виїзду українських чоловіків призовного віку з України. Чехія давно підтримує українських біженців, ми вітаємо їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути законного обов’язку призову до армії, – сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.

У Німеччині заявили, що рішення України щодо припинення надання консульських послуг за кордоном не вплине на статус біженців для наших громадян там.

Як зазначає аналітик Українського інституту майбутнього, позиція країн ЄС загалом така – якщо Євросоюз захоче підняти тему українських біженців, то це робитимуть на рівні Європейського Союзу, але не більше.

Настрої українських чоловіків за кордоном

Рішення щодо припинення надання консульських послуг за кордоном українці зустріли негативно. Про це свідчить опитування наших чоловіків віком від 25 до 50 років, у Португалії, Польші, Дубаї, Іспанії та Ірландії, яке спеціально для Фактів ICTV провела соціолог і корпоративний психолог, власниця та засновниця телеграм-ком’юніті Українці в Порто/Португалія Анастасія Веселовська.

– Спектр думок із приводу цього питання справді негативний, навіть у тих українців. Глобально від початку 2024 року спостерігалася тенденція, що чоловіки намагалися якнайшвидше оформити другий закордоний паспорт через паспортні сервіси (будки) у ЄС, а після останніх новин – почалося ще більше негативу, що потрібно легалізуватися в інших країнах, – розповідає соціолог.

Тобто, за словами Веселовської, рішення щодо надання консульських послуг українським чоловікам за кордоном ще більше спонукає їх до швидшої легалізації та отримання громадянства в інших країнах, зокрема й постійного проживання.

Найчастіші емоції, які відчувають чоловіки через останні події, це роздратування, розпач, гнів, безсилля, занепокоєння та розчарування. Також серед настроїв переважає сум.

– Усе більше невдоволення та зниження довіри до української влади. Є нерозуміння та розчарування в діях державних інститутів. Відчуття, що уряд дистанціюється від своїх громадян за кордоном, створюючи перешкоди для оновлення документів, необхідних для легальної роботи та проживання за кордоном. Є занепокоєння, що нові обмеження можуть спричинити зростання корупції для оформлення необхідних документів, – говорить експерт.

Відчутне й обурення, що влада прирівнює людей, які емігрували законно до тих, хто втік, і ухилянтів. До того ж, ще однією ключовою тенденцією є наміри щодо повної або часткової відмови від зв’язків з Україною.

Ось які думки стосовно припинення надання консульських послуг за кордоном висловлують українські чоловіки в іноземних країнах:

– Що 100% дасть цей закон, то це збільшить ненависть українців за кордоном до влади, і це буде ще одним з аргументів (можливо, навіть для когось і вирішальним) не повертатися в Україну взагалі.

– Іде війна, тож влада повинна якось реагувати на виклики. Чому ухвалено таке рішення – я не знаю, можу лише здогадуватися. Гадаю, що це рішення є правильним, оскільки стимулює чоловіків не порушувати законодавство щодо військового обліку. Зрозуміло, що обурюватиме будь-яке обмеження, та з іншого боку потрібно дати зрозуміти людям, що слід дотримуватися певних правил країни, громадянином якої ти є. Заборона стосується не всіх чоловіків, а тих, хто, не має відповідних документів. Шкода, що люди читають лише клікбейтні заголовки новин, не розуміючи суті питання.

– Повертатися не хочеться після цього, бо є відчуття, що всі гайки будуть закручені. Трохи сумно, що, перебуваючи далеко, я постійно доначу, плюс плачу українські податки. А така ситуація не мотивує робити це надалі.

На думку Веселовської, названі тенденції можуть мати тривалі наслідки для взаємодії держави з її громадянами за кордоном, призвести до подальшого відтоку капіталу з країни та росту соціального напруження у суспільстві, що може вплинути на політичну стабільність в Україні.

Чи посприяє поверненню чоловіків додому

На думку аналітика, ЄС не ухвалюватиме якихось різких рішень, на кшталт масової депортації громадян призовного віку назад додому.

– Найімовірніше, країни ЄС не депортуватимуть українців, які проживають за кордоном. Це офіційна позиція абсолютно всіх країн на рівні ЄС. І, в принципі, у цих держав міграційне законодавство дуже схоже. Наприклад, у Польщі, якщо подивитися на процедуру депортації, то стане зрозуміло, що не можна депортувати людину, якщо вона, наприклад, не оголошена у міжнародний розшук і немає запиту на її екстрадицію. Не можна взяти будь-яку людину з вулиці й вивезти з країни, оскільки процедура депортації досить складна – пояснює аналітик.

Наслідком припинення надання консульських послуг українцям за кордоном, швидше за все, стане те, що європейські держави зменшать допомогу нашим біженцям, окремим категоріям, які, наприклад, не мають роботи чи недостатньо інтегрувалися за кордоном.

– Це, ймовірно, той максимум, що вони робитимуть щодо цього питання. І це, мабуть, вирішуватиметься на рівні окремих держав, а не всього ЄС. Зокрема, я не вважаю, що вони обмежуватимуть виплати саме чоловікам, бо це дискримінація. За їхніми законами так не можна. Просто буде тенденція до скорочення виплат, яка вже є, приміром, у Польщі, – додає Ілія Куса.

Дії щодо зменшення сум виплат зумовлені й тим, що держави прагнуть зменшити витрати на біженців, плюс вони бажають стимулювати людей шукати роботу, інтегруватися за місцем свого проживання у тій чи іншій країні.

– Але точно не для того, щоб витіснити їх з країни. Я такої тенденції не бачу. Ця історія не спрацює на користь вирішення проблеми повернення військовозобов’язаних українців з-за кордону, а тим більше, їхній подальшій мобілізації до лав ЗСУ, – наголосив експерт.

Довгострокові наслідки рішення

Суттєвих наслідків ця історія не матиме, тож у майбутньому Україна може навіть послабити обмеження щодо надання консульських послуг за кордоном.

– Я не здивуюсь, що у майбутньому Україна послабить всі ці обмеження чи через негативну реакцію суспільства, чи через те, що європейські країни не захочуть особливо співпрацювати у цьому напрямку, – додає Ілія Куса.

Крім того, на думку експерта, ця історія, навпаки, може стимулювати частину українських біженців більше інтегруватися у країнах, де вони проживають, залишитися там довше, ніж планували.

Але, на його думку, це, звісно, залежно від людини, все індивідуально. Ілія Куса висловлює сумніви, що обмеження діятимуть довго, адже проблеми вони не вирішують.