Трамп запровадив санкції проти Міжнародного кримінального суду: деталі указу
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав указ про санкції щодо Міжнародного кримінального суду (МКС) через справи, що стосуються США та їхніх союзників, зокрема Ізраїлю.
Оновлено 7 лютого. Указ розміщено на сайті Білого дому.
Санкції США проти МКС: що відомо
Необхідність ухвалення санкцій проти МКС Дональд Трамп пояснив “нещодавніми діями Міжнародного кримінального суду проти Ізраїлю та Сполучених Штатів”.
На переконання Трампа, “МКС без законної підстави підтвердив свою юрисдикцію та розпочав попереднє розслідування стосовно персоналу Сполучених Штатів і деяких їхніх союзників, зокрема Ізраїлю”.
“Безпідставні ордери про арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта”, наголосив президент Сполучених Штатів, були видані через зловживання владою МКС.
Президент США зазначив, що МКС не має юрисдикції над Сполученими Штатами чи Ізраїлем, оскільки жодна з них не є учасником Римського статуту чи членом МКС.
– Обидві країни ніколи не визнавали юрисдикцію МКС, є демократіями, що процвітають, військові яких суворо дотримуються законів війни.
Нещодавні дії МКС проти Ізраїлю та Сполучених Штатів створили небезпечний прецедент, поставивши під загрозу нинішній та колишній персонал Сполучених Штатів, зокрема чинних військовослужбовців Збройних сил, піддаючи їх переслідуванням, жорстокому поводженню та можливому арешту, – заважив Дональд Трамп.
Указ про санкції проти МКС передбачає фінансові та візові санкції щодо осіб та членів їхніх сімей, які допомагають Міжнародному кримінальному суду розслідувати справи щодо громадян США або союзників Сполучених Штатів.
До слова, цей документ Дональд Трамп підписав під час візиту до Вашингтона прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.
Що передувало ухваленню санкцій проти МКС
Указ був ухвалений після того, як демократи в Сенаті США минулого тижня заблокували ініціативу республіканців щодо санкцій проти МКС.
Санкції стали відповіддю на ордери, які суд видав на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього міністра оборони Йоава Галланта через ізраїльську військову кампанію у Газі.
За даними телеканалу NBC, у листопаді 2024 року дії МКС викликали критику у Вашингтоні, адже тоді суд видав ордери на арешт Нетаньяху, ексміністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта та декількох лідерів ХАМАС одночасно.
В адміністрації Трампа заявили, що таким чином створюється “ганебна моральна еквівалентність” між сторонами конфлікту.
Реакція МКС на санкції США
У січні видання Reuters з посиланням на джерела повідомляло, що МКС вжив запобіжних заходів для захисту своїх працівників від можливих санкцій.
Співробітникам були виплачені зарплати на три місяці вперед у зв’язку з очікуваними фінансовими обмеженнями.
Голова суду Томоко Акане у грудні наголосила, що такі санкції можуть швидко підірвати роботу суду та загрожувати його існуванню.
На початку року Палата представників США схвалила законопроєкт про санкції проти МКС, проте він був заблокований представниками Демократичної партії у Сенаті.
Сполучені Штати та Ізраїль не визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який розташований у Гаазі.
МКС має 125 країн-учасниць і займається розглядом справ про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид та акти агресії. США, Китай, Росія та Ізраїль не є членами цього суду.
У листопаді 2024 року Беньямін Нетаньягу назвав ордер МКС на його арешт “проявом антисемітської ненависті” та звинуватив суд в упередженості.
