Нобелівська премія миру: хто з президентів США отримував та чи є шанси у Трампа

Президент США Дональд Трамп заявив, що якщо цього року він не отримає Нобелівську премію миру після його зусиль покласти край семи глобальним конфліктам, то це буде образою для Сполучених Штатів.

У минулому Нобелівську премію миру отримували багато несподіваних кандидатів — Барак Обама менш ніж через вісім місяців після того, як став президентом США, або держсекретар США Генрі Кіссінджер у розпал війни у В’єтнамі.

Нобелівська премія миру: чи є шанс у Трампа

Нобелівська премія миру вважається однією з найпрестижніших нагород у світі. Переможця цьогорічної Нобелівської премії миру оголосять в Осло 10 жовтня. Раніше цього року ізраїльський прем’єр Беньямін Нетаньягу висунув Трампа на цю премію.

Трамп сподівається, що бойові дії між Ізраїлем і ХАМАСом у Газі закінчаться завдяки його мирному плану, який Беньямін Нетаньягу вже підтримав. Катар і Єгипет передали план Трампа ХАМАСу на розгляд.

– Він взагалі не має шансів отримати премію миру, – каже історик премії Асле Свін, посилаючись на підтримку Трампом Ізраїлю у війні в Газі та його спроби зближення з кремлівським диктатором Володимиром Путіним.

У заповіті Альфреда Нобеля йдеться, що премію має отримати людина, яка зробила найбільший внесок у зміцнення дружби між народами. За словами Ніни Грегер, директорки Інституту досліджень миру в Осло, Трамп цього не робить.

– Він вивів США зі Світової організації охорони здоров’я та Паризької угоди про клімат, розпочав торговельну війну зі старими друзями та союзниками. Не так ми уявляємо собі мирного президента або когось, хто дійсно зацікавлений у просуванні миру, – сказала вона.

Якби Трамп зміг дотиснути Путіна, щоб той припинив війну в Україні, або тиснути на ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаньягу, щоб той припинив війну в Газі, то американського президента цілком можна було б розглядати як можливого кандидата, сказала Грегер.

Трамп дуже хоче отримати Нобелівську премію миру, і дуже інтенсивно це лобіює. Але лобіювання, як правило, є контрпродуктивним та має скоріше негативний, ніж позитивний ефект, кажуть в Нобелівському комітеті.

Нобелівська премія миру 2025: хто ймовірні кандидати

Норвезький Нобелівський інститут на Нобелівську премію миру 2025 року зареєстрував 338 кандидатів: 244 — людини й 94 — організації. Імена номінаторів та номінантів не розголошуються.

Як повідомляє Reuters, претендентами на нагороду можуть бути: Агентство ООН у справах біженців (УВКБ), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Червоний Хрест, організація Лікарів без кордонів.

Нобелівський комітет також може відзначити такі інституції ООН, як Міжнародний суд або ООН в цілому, яка цього року відзначає своє 80-річчя.

Також увага може бути прикута до журналістів, адже за рік було вбито найбільше працівників ЗМІ під час висвітлення новин, більшість із них – у Газі. У такому разі Нобелівський комітет може нагородити Комітет захисту журналістів або Репортерів без кордонів.

Він також міг би виділити місцевих посередників, які ведуть переговори про припинення вогню та доступ до допомоги в зонах конфліктів, таких як комітети миру в Центральноафриканській Республіці, Мережа Західної Африки з питань миротворчості або Комітет старійшин і посередників в Ель-Фашері, Дарфур.

– Будь-хто з них заслуговує на цю нагороду, – сказав Карім Хаггаг, голова Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру.

Президенти США з Нобелівською премією миру

10 грудня 1906 року Нобелівську премію миру отримав президент США, республіканець Теодор Рузвельт за мирні зусилля у завершенні російсько-японської війни (1904-1095). До літа 1905 сили сторін у війні вичерпалися. Японія таємно попросила Рузвельта сприяти наближенню миру. Так само й Микола II погодився на прямі переговори з Японією за посередництва Рузвельта.

Президент США офіційно запросив Російську імперію та Японію для обговорення мирної угоди. 10 червня погодилася Японія, а за два дні й Росія.

Нобелівський комітет присудив премію миру Теодору Рузвельту з формулюванням – за участь у припиненні кровопролитної війни між Японією та Росією.

У 1919 році Нобелівську премію миру отримав президент Вудро Вільсон – за миротворчі зусилля після Першої світової війни та прагнення створити Лігу Націй. Формулювання Нобелівського комітету було наступним: За те, що додав фундаментального закону людяності в сучасну міжнародну політику.

У 1973 році Нобелівську премію миру отримав держсекретар США Генрі Кіссінджер за розробку Паризької угоди щодо війни у В’єтнамі, яка передбачала припинення вогню, виведення американських військ та об’єднання двох частин країни на основі демократичних виборів.

Водночас присудження Нобелівської премії миру Генрі Кіссінджеру викликало чимало обурення, адже він був одним із тих, хто погоджував таємне бомбардування Камбоджі. Премію миру дали також лідеру Північного В’єтнаму Ле Дик Тхо. Двоє членів Нобелівського комітету подали у відставку на знак протесту з таким рішенням.

У 2002 році колишньому президенту США Джиммі Картеру присудили премію за загальний внесок у справу миру.

У 2009 році у перший рік свого першого терміну президент США Барак Обама отримав Нобелівську премію миру. Формулювання було наступне – за величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії і співпраці між народами.

У своїх мемуарах Земля обітована Обама сам писав, що не зрозумів, за що отримав премію миру.

За час президентських термінів Барака Обами армія США брала участь у бойових діях в Афганістані, Іраку та Сирії.

Факти про лауреатів Нобелівської премії миру

Вперше Нобелівську премію миру присудили у 1901 році швейцарцю Жану Анрі Дюнану та французу Фредеріку Пассі. Жан Анрі Дюнан – є засновником Міжнародного Комітету Червого Хреста.

Премію миру було присуджено 105 разів, а її лауреатами стали 111 людей (92 чоловіки та 19 жінок) та 28 організацій.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста здобував премію миру тричі (у 1917, 1944 та 1963 роках), а Управління Верховного комісара ООН у справах біженців — двічі (у 1954 та 1981 роках).

Американський квантових хімік Лайнус Полінг двічі лауреат: у 1954 році отримав Нобелівську премію з хімії, а у 1962 році здобув премію миру. Швед та Генсек ООН Даґ Гаммаршельд отримав Нобелівську премію миру посмертно у 1961 році.

Наймолодшою лауреаткою премії миру у 2014 році стала пакистанська правозахисниця Малала Юсафзай – дівчині тоді було 17 років.