26 квітня 1986 року стало днем, коли життя багатьох людей змінилося назавжди. Саме тоді сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка до сьогодні вважається однією з найбільших в історії людства.
Трохи історії: наслідки катастрофи для м. Прип’ять
Уночі на четвертому енергоблоці зупинили реактор і вимкнули систему аварійного охолодження, щоб провести планове випробування турбогенератора. Показання заміряти не вдалося, оскільки зупинка реактора сталася зі збоєм, який закінчився потужним вибухом і пожежею.
Вогонь не могли погасити протягом 10 діб. За цей період у повітря було викинуто величезну кількість радіоактивних матеріалів. 200 тис. кв. км території (переважно Україна, Білорусь і Росія) піддалося забрудненю.
27 квітня м. Прип’ять, яке знаходилося найближче до Чорнобильської АЕС, було повністю евакуйоване. Наступні дні пішли на те, щоб звільнити від людей так звану 10-кілометрову зону навколо місця вибуху. А за травень були евакуйовані жителі з 188 міст і сіл, що знаходилися в зоні 30 км.
Незважаючи на сильне забруднення повітря, яке було помічено навіть в Швеції, Фінляндії та північній частині СРСР, провели заплановані першотравневі демонстрації у всіх містах країни. Михайло Горбачов (генеральний секретар ЦК КПРС) виступив зі зверненням до народу та розповів про справжню ситуацію тільки 14 травня.
Робота станції була зупинена відразу ж після аварії. У шахту реактора скинули суміші свинцю, карбіду бору та доломіту, потім додали шар каучуку, латексу та спеціальні пилопоглинальні розчини. П’ять місяців (липень-листопад) будувався особливий саркофаг з бетону, який повністю накрив четвертий енергоблок і перекрив викид небезпечних елементів.
Туризм у Чорнобилі: як Зона відчуження стала доступною для туристів
Вперше туристи почали з’являтися в Зоні відчуження ще в середині 90-х років. Тоді рівень радіації вже трохи впав, а в Прип’яті та деяких інших населених пунктах попрацювали мародери. У 1995 році з’являється спеціальне агентство Чорнобильінтерінформ, яке займалося організацією поїздок у 30-кілометрову зону.
Трохи пізніше відкриваються і інші компанії, що пропонують тури в покинуте місце. Після появи доповіді ООН у 2002 році про те, що в Зоні відчуження можна перебувати без шкоди для здоров’я, кількість туристів зросла. Існує кілька категорій людей, які відвідують Чорнобильську зону:
- іноземні вчені, які разом з українськими колегами займаються різними дослідженнями;
- часто можна побачити тут українських і зарубіжних журналістів;
- серед туристів є і ті, які раніше проживали в Прип’яті або інших населених пунктах, і хочуть побачити могили друзів, близьких;
- найбільш нечисленною групою вважаються звичайні туристи, які просто хочуть своїми очима побачити місце техногенної катастрофи, дізнатися, як її ліквідували.
У Зоні відчуження працюють колишні ліквідатори та місцеві жителі, які займають посади гідів різних туристичних організацій.
Основні місця відвідування у Чорнобильській зоні
Сьогодні в Україні відбувається справжній бум, який пов’язаний з екскурсіями та туристами в Чорнобилі. Незважаючи на те, що Зона відчуження була залишена багато років тому, відвідувачів чекає чимало цікавих місць:
- екскурсія у Прип’яті – місто-привид, яке ніколи не було достатньо великим (понад 47 тис. жителів) і таким, що розвивається, але перетворилося за одну ніч в пустельне, адже люди, які покидали його, залишали тут все своє життя (на стінах все ще висять фотографії, у кімнатах знаходяться меблі, всюди розкидані іграшки та інші предмети побуту);
- розважальний парк в Прип’яті – можна побачити напівзруйновані гойдалки, недоглянуті алеї, але головною визначною пам’яткою вважається колесо огляду (цікаво, що цей парк так ніколи і не запрацював, адже його відкриття планувалося на 1 травня 1986 року);
- басейн Лазурний (Прип’ять) – це місце до аварії вважалося дуже популярним серед жителів, воно продовжувало свою роботу до 1992 року, послугами користувалися робітники та ліквідатори наслідків аварії, сьогодні басейн є занедбаним;
- лікарня в Прип’яті – в цю медсанчастину №126 надходили ті, хто першим став жертвою аварії (пожежники, працівники), у багатьох кабінетах все залишилося так, як було до катастрофи – стоять пробірки, медичні крісла, ліки в шафах і шприци;
- Міст смерті – звичайний пішохідний міст, який з’єднує ЧАЕС і Прип’ять, після аварії його накрила смертельна хмара радіоактивних речовин, що і стало причиною появи нової назви;
- Іржавий або Рудий ліс – сосновий бір, що розташований в безпосередній близькості від ЧАЕС, його дерева прийняли основний удар на себе, тому забарвилися в іржавий колір, сьогодні екосистема поступово відновлюється;
- Чорнобиль-2 (секретна станція радіолокації Дуга) – її головне призначення було у відстеженні ракетних запусків на території США за часів холодної війни, струм подавався з першого і другого енергоблоків відразу на дугу;
- вантажний порт – іржаві похилені крани на Янівському затоні біля Прип’яті були доставлені сюди, щоб побудувати п’ятий і шостий енергоблоки, але так і не були використані;
- кладовище кораблів і барж – знаходиться на Чорнобильському затоні річки, тут раніше ремонтували кораблі на суднобудівному заводі. Оскільки судна піддалися радіації після аварії, їх просто кинули іржавіти;
- оглядовий майданчик – звідси відкривається вид на саркофаг, що закриває четвертий енергоблок, а також тут знаходиться пам’ятник ліквідаторам;
- Копачевський дитячий сад – навколишні села після аварії залишилися покинутими, оцінити наслідки катастрофи можна в дитячому садку села Копачі, будівля якого повністю вціліла;
- різні магазини – всі предмети, які використовувалися в 1986 році, залишилися тут неторканими, тому ви можете без проблем оцінити, як жили люди того часу і що вони купували.
Звичайно, в Зоні відчуження можна знайти чимало цікавих об’єктів. Але варто пам’ятати, яка страшна катастрофа стоїть за ними.
Правила відвідування Чорнобиля
Збираючись на екскурсію в Зону відчуження, необхідно розуміти, що вона має особливий статус у правовому та адміністративному плані. Щоб потрапити сюди, доведеться проїхати кілька КПП, де потрібно показувати спеціальний пропуск і паспорт. Самостійно пересуватися в Чорнобилі заборонено.
Туристів завжди супроводжують професійні гіди. Є деякі обмеження на фото- та відеозйомку. Існують і інші правила:
- не можна палити або вживати їжу на відкритому повітрі;
- не варто торкатися до предметів, будівель, дерев чи рослин;
- ставити предмети на землю, сідати куди-небудь не рекомендується;
- не можна пити воду з тих джерел, які ви знайдете на території зони;
- виносити/вивозити будь-які предмети категорично заборонено.
Кожна група туристів отримує особливу програму, в яку записуються переглянуті об’єкти, вноситься схема пересування маршрутом. Все це обговорюється заздалегідь, змінювати щось в процесі екскурсії суворо заборонено. На місці виходу проводиться дозиметричний контроль кожної людини і всіх її речей.
Якщо взуття, одяг або інші предмети не пройшли перевірки, їх деактивують або вилучають. Варто взяти до уваги: незважаючи на знижений рівень радіації, відвідування Зони відчуження може мати певні ризики для здоров’я.