Андрій Тетерук: Ми готували силовиків, щоб швидко навести лад на деокупованих територіях
Андрій Тетерук – народний депутат Верховної Ради фракції Народний фронт.
У 2014 році відправився у зону АТО як командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення Миротворець ГУ МВС України у Київській області.
Андрій Тетерук разом із 83 бійцями виходив із Іловайського котла, 10 загинуло під час виходу. Батальйон Миротворець протягом п’яти днів утримував вагонне депо.
Раніше депутат двічі брав участь у миротворчих операціях у Косово.
Читайте: Агресія і окупація. Ключові тези законопроекту про реінтеграцію Донбасу (ДОКУМЕНТ)
Факти ICTV дізналися у Андрія Тетерука про найгостріші моменти у президентському законопроекті про реінтеграцію Донбасу та альтернативні варіанти.
– В усіх законопроектах, які стосуються Донбасу, є багато пунктів про те, що робити після вирішення конфлікту або про ж введення певних заходів – наприклад, Оперативний штаб чи митниця на лінії зіткнення. Проте у жодному з них немає чітких кроків про те, як саме повертати Донбас. Чому?
– За зовнішню політику відповідає президент. За повернення територій відповідає президент.
Петро Порошенко зараз потужно працює на зовнішньому фронті з усіма дипломатами, аби сконсолідувати позиції наших союзників, які вводять санкції, надають економічну допомогу. Сподіваюся, найближчим часом надаватимуть і військову допомогу.
Основний спосіб повернення території – політико-дипломатичний. Про це Порошенко неодноразово заявляв, зокрема під час Генеральної Асамблеї ООН у вересні.
– У президентському законопроекті йдеться про політико-дипломатичні та, цитую, “інші заходи”. Військовий варіант не виключений?
– Кращої підтримки для дипломата, ніж сильна та потужна армія, просто не існує. Саме тому ми останні три роки значно посилювали силовий блок. Це не тільки Збройні сили, але й СБУ, Нацгвардію, Нацполіцію.
Це було зроблено для того, щоб вони були здатні у короткі терміни швидко навести конституційний лад на деокупованих територіях.
Важливо, щоб ніхто себе не тішив ілюзіями про те, що ми можемо написати ідеальний закон, прийняття якого щось змінить фізично.
Закон – це вектор наших дій. Жоден із законів у цьому випадку не може передбачати конкретних кроків, які повинні робити відповідні інституції.
Закон – дороговказ, а практичні кроки – це щоденний аналіз і прийняття рішень в залежності від ситуації.
– Мені здалося, що суспільство максимально розколоте з приводу одного з принципових питань – торгівлі з ОРДЛО. Одні кажуть – треба торгувати. Інші – за повну блокаду. Від якого рішення українці постраждають найменше?
– Абсолютно коректна ваша думка щодо того, щоб ми мінімально страждали від будь-яких дій і рішень, які приймає українська влада.
Якщо ми розуміємо, що це приносить користь державі Україна – ми можемо торгувати. І в цьому немає тієї загрози, яка була б у випадку зупинки будь-якої торгівлі.
Маніпулятивно вкидуються усі версії – від “торгівлі на крові” до того, що хтось у владі на цьому наживається. Усе це популізм.
Пам’ятаймо: там живуть і працюють 2 мільйони наших українців.
І повністю їх відрізати від забезпечення і комунікацій – це крок до пришвидшення анексії території окупаційними силами, які контролюються Кремлем.
У розумному підході ми повинні гарантувати, щоб усі ті пенсії будуть виплачені одразу після повернення. Або створюються умови для того, щоб пенсіонери прибували на контрольовану територію і отримували свої належні гроші.
Те саме з підприємствами, які платять податки. Усі сплачені податки до українського бюджету – це відремонтовані дороги, зарплата військовим, вчителям тощо. Про це треба думати.
А бездумними рішення лише віддається частина територій з усією інфраструктурою і українцями. Таким чином ми втрачатимемо потенціал, який би пришвидшив розвиток України.
Усі рішення потребують ґрунтовного аналізу. І головне – вони повинні відповідати українським національним інтересам.
Читайте: Сіли на місце! Зупиніться! – бійка у Раді через законопроект про Донбас
– У президентському законопроекті я не знайшов інформації про військовий стан. Критики дуже часто на цьому наголошують. Ви, як військова людина, що скажете?
– У цьому пункті у законопроекті немає потреби. Поряд введення військового стану абсолютно чітко і ясно викладений у чинному законодавстві.
І ніщо не заважає президенту у будь-який момент проаналізувати ситуацію та ввести указом військовий стан або по всій країні, або на окремих територіях.
А Верховна Рада зобов’язана затвердити протягом 2 діб таке рішення президента. Це вже усе визначено і всі інструменти вже існують.
Просто немає зараз такої ситуації, щоб цей інструмент реалізувати.
– А як щодо пункту про застосування Збройних сил у мирний час? Чим обґрунтоване таке рішення?
– Російська Федерація категорично відмовляться визнавати присутність своїх регулярних військ під час окупації Луганської і Донецької областей. Вони розуміють: коли замовкнуть гармати – почне працювати юридичне право.
Тому Москва намагається максимально нанести шкоду Україні гібридною агресією, при цьому не визначаючи свою участь у цьому.
Гібридна агресія має суттєві відмінності від відкритої агресії під час Другої світової війни, коли Німеччина пактами оголошувала війну державам та “йшла на Ви”. І це треба враховувати.
Під час гібридної агресії використовують енергетичні шантажі, військову складову, кібернетичні атаки, інформаційну складу тощо. Наша відповідь не може бути прямолінійною, тобто просто оголосити війну.
У такому разі жодна інша країна просто не буде мати бажання вписуватися у відкриту агресію і відкрито підтримувати Україну. Кому це потрібно?
Жодна країна не буде відкрито брати на себе тягар війни. Вони і так мають свої виклики, на які відповідають своїми урядами і президентами.
Ми вже маємо абсолютно чітку позицію світової спільноти, яка категорично засуджує дії Російської Федерації з порушення міжнародного права, суверенітету України, анексії Криму та окупації частини територій.
Ми зараз готуємо міжнародні позови, тиснемо санкціями і робимо інші речі. Росія буде відповідати.
А щоб Москву змусити відповідати – треба шукати альтернативні варіанти, а не примітивно оголошувати війну, коли ми не в стані її виграти. Навіщо це робити?
Нагадаємо, Верховна Рада на рік продовжила термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який повинен був втратити чинність 18 жовтня 2017 року.
Богдан Амінов.
