Вони хочуть пережити цю зиму! Як вберегти безпритульних тварин від холодної смерті

Власниця притулку Сіріус Олександра Мєзінова, волонтер Христина Пірс та блогер Василь Крутчак розповіли Фактам ICTV, як кияни можуть зарадити безпритульним тваринам.
Зима – випробування для тварин
Христина:
– Зима – найжорстокіша пора року для тварин. Через холод гине найбільша кількість безпритульних собак і котів. У голодної тварини бракує сил, щоб зігріти організм. Якщо коти можуть сховатись у підвалах або забудовах, то у собак такої можливості нема. Вони потребують більшої допомоги.
Олександра:
– Сьогодні в Києві налічується більше трьох тисяч бездомних собак. Вони не мають ані буд, ані теплих підстилок.
Якщо вони не отримають достатню кількість їжі та тепла – замерзнуть насмерть.
Кішки залишаються на вулиці через те, що багато ЖЕКів та ОСББ заварюють входи до підвалів. Для кота залишитись без теплого приміщення – переохолодження та смерть. Люди не розуміють, що закривши доступ до підвалів, просто вбивають тварин.
Кілька способів допомоги тваринам
Олександра:
– Якщо бачите на вулиці тварину, яка потребує допомоги – треба звертатись на гарячу лінію комунального підприємства Клініка для тварин (044 534 01 35) або дзвонити в приватні притулки.
Якщо у тварини явне переохолодження – зв’яжіться з КП та проконтролюйте, щоб її забрали.
Особливої уваги взимку потребують кошенята та щенята. Залишившись на вулиці, вони гинуть.
Якщо ви дійсно хочете допомогти тваринці, заберіть її додому. Не купуйте породну тварину. Візьміть цю і вона буде вам дуже вдячна.
Христина:
– Завдяки соцмережам можна швидко знайти домівку тварині. Якщо людина знайшла на вулиці кішку або собаку і не може залишити собі цей подарунок долі – треба занести в безпечне місце. Аби не залишати на вулиці, бажано занести додому або у ветеринарну лікарню. Крім того, слід зробити якісні та яскраві фотографії. Потім написати пост у Facebook та чекати.
Якщо тварина потребує дорогого лікування – можна звернутись до волонтерів. Вони допомагають збирати великі кошти для тварин.
Василь:
– Найелементарніше, що людина може зробити для бездомного кошеняти або собаки – нагодувати. Це вже добра справа.
На районах, де постійно крутяться безпритульні собаки, можна збудувати тимчасову буду. Краще з пінопласту, бо він втримує тепло. На такі буди не потрібні великі кошти і їх може зробити будь хто – як дівчина так і хлопець.
Аби тварини зрозуміли, що це домівка, треба декілька разів покласти туди їжу. Тоді вони почнуть звикати, а в холод самі залізуть туди ночувати.
Користь Facebook
Олександра:
– В холодну пору волонтери активно підкормлюють тварин та пропагують це іншим людям за допомогою Facebook. У постах вони закликають не проходити повз собачої або кошачої біди.
У Facebook поширили відео, як в Туреччині люди допомагають тваринам у холод. На зворушливих кадрах люди стелять ковдри на підлогу або вкривають ними собак. Треба брати приклад . Бо ж в нашій країні обов’язково здеруть з собаки покривало та штовхнуть її.
Василь:
– В холодну пору легше роздавати тварин. Можливо, це зумовлено людською психологією. Кошеня чи щеня знаходиться на вулиці і може замерзнути. Це викликає співчуття.
Важко сказати, за який час можна знайти домівку.
Буває, що ти можеш викласти фотографії в соціальні мережі і буквально за добу знайти нового господаря.
Іноді можна і місяць публікувати пости. Часом треба вдаватись до послуг професійного фотографа. Якісна фотографія – великий плюс. Це пришвидшує пошуки господаря.
Чим зарадять притулки та волонтери
Олександра:
– У Сіріусі завжди готові надати допомогу: підказати клініку, в яку можна віднести тваринку, допомогти у зборі коштів на операцію або ж забрати до притулку.
Іноді доводиться відмовляти. Тоді, коли проблеми як такої немає. Або ж коли людина з проблемою може впоратись самостійно, а життю та здоров’ю тварини нічого не загрожує. В таких випадках я надаю поради, рекомендації, номери служб. Коли ситуація безвихідна – ми забираємо тварину.
Христина:
– До мене щодня звертаються по допомогу. Однак, не можна перекладати відповідальність на волонтерів. Вони такі самі люди, які також працюють, навчаються і мають інші справи.
Я завжди допомагаю порадою як поетапно можна знайти господаря тваринці. В цьому немає нічого складного, треба тільки бажання і натхнення. Тим тваринам, яких знаходжу особисто я, завжди допомагаю. Прилаштовую всіх, кого знайду.
Дім для безпритульних
Христина:
– Забирають тварин не настільки часто, як хотілося б. Але на щастя ця тенденція трохи змінюється. Люди починають розуміти, що безпородні коти і собаки нічим не гірше породних. Змінюється реклама притулків для тварин. В цьому питанні ми наближуємося до Європи.
Олександра:
– З притулку Сиріус забирають максимум 5-7 котів та собак на тиждень. А взагалі у притулку близько трьох тисяч тварин.
Більше привозять, аніж забирають. За один раз можемо знайти до 30 щенят з кількох виводків. Люди просто викидають їх біля сміттєвих баків.
Безпородні тварини нічим не гірші
Олександра:
– Аби поширити тенденцію до безпородних тварин, в країні має проводитись освітньо-просвітницька робота – соціальна реклама. Має пропагуватись гуманне відношення до тварин. Всі вони рівні. Всі вони дихають, відчувають біль, страх, холод. Вони потребують нашого захисту.
Василь:
– Потрібно, щоб декілька публічних людей показали, що вони беруть собі безпритульних тварин. Їм треба запевнити людей, що брати бездомних тварин та давати їм житло – це нормально. Наше суспільство звикло дивитись і повторювати ті речі, які роблять публічні люди.
Христина:
– Небайдужих людей вистачає. Кияни охоче жертвують гроші на безпритульних тварин. На мою думку, краще самостійно приносити до притулку все необхідне – теплі речі, корм, іграшки. Я не дуже довіряю різноманітним фондам і намагаюсь робити добро особисто. Тоді я впевнена, що кошти надходять куди потрібно.
Лілія Ященко.