В ООН підрахували, що біженцем є кожна 110-та людина.
Найбільше на їх кількість за останні 5 років вплинула криза в Сирії. Інші фігуранти списку – країни Африки та Азії. Ще пару років тому через російську агресію в цьому списку була і Україна.
Де просять притулку українці
Після вторгнення Росії на Донбас, кількість біженців з України стрімко зросла. З’явилось поняття внутрішньо переміщених осіб. За даними Міністерства соцполітики, у 2018 році на обліку стоїть 1,5 мільйонів переселенців або 1,2 мільйони сімей з Донбасу і Криму.
За підрахунками вітчизняного представництва ООН, Україна займає 9-е місце в світі за кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Якщо говорити про інші країни, то найбільше наших співвітчизників шукали притулку в Росії. Мова йде про перший рік після анексії Криму та початку бойових дій на Сході.
Причини від’їзду в РФ: відсутність мовного бар’єру, родинні зв’язки і знайомство з національними особливостями. Це все полегшує пошук роботи і асиміляцію в сусідній країні. Можливо ці чинники і стали причиною того, що тисячі українців з усіх країн світу вибрали саме ту, яка веде війну з їх Батьківщиною.
Українських біженців найбільше прийняли Польща (280), Іспанія (275), Португалія (45) та Чехія (35).
За даними Організації Об’єднаних Націй, у 2014-2015 роках до РФ виїхало і попросило захисту більше 270 тисяч наших співвітчизників. Інші сусідні країни, куди виїздили українці – Грузія та Білорусь.
Що стосується ЄС, то найбільше українців просило притулку в Польщі. Згідно з офіційною інформацією Управління з питань іноземців Польщі, у 2017 році до країни звернулося 625 громадян України з проханням надати їм міжнародний захист.
Хто їде в Україну
Україна унікальна у тому, що крім власних переселенців водночас є країною-транзитером мігрантів до ЄС, а також державою, що приймає біженців з інших країн.
Притулок в Україні за даними ООН отримали більше 3 тисяч людей.
Більшість тих, хто оселився в Україні – втікачі з країн з тоталітарними режимами та зон бойових дій. Це Афганістан, Сирія, Росія, Вірменія та Азербайджан.
Щорічно просять захисту в нашій країні від 600 до 1,5 тисячі людей. Але лише десятки отримують статус біженців. Порівняно з європейськими країнами та Туреччиною, які приймають сотні тисяч та мільйони людей, це небагато.
Це пов’язано з відносною територіальною близькістю Іспанії та Італії, куди нелегали з Сирії та низки африканських країн потрапляють Середземним морем.
Інші чинники: високий рівень життя європейців та міграційна політика. В ЄС біженці отримують безкоштовний тимчасовий притулок, медичну страховку та грошову допомогу.
Як живеться біженцям в Україні
Отримавши статус біженця, іноземці прирівнюються до громадян України. Їм на 5 років видається відповідне посвідчення. Однак, щоб отримати статус прохачам притулку в Україні доводиться чекати роками.
Наприклад, минулого року статус біженця або особи, що потребує додаткового захисту, отримали менше 80 людей, які чекали на нього рік і більше. До цього часу держава не гарантує задоволення усіх соціальних потреб іноземців.
Фінансова допомога, яку держава надає на одного біженця, сьогодні складає 17 гривень.
За інформацією правозахисних організацій, що працюють в Україні, процедура отримання статусу біженця є дуже складною в реалізації. Самі біженці вказують на те, що Державна міграційна служба не надає належної підтримки під час проходження процедури.
Часто права біженців порушують, а процес оформлення триває занадто довго. До часу отримання статусу біженця такі особи не можуть скористатись навіть базовими громадянськими правами.
Чому потрібно підтримувати біженців
Складна процедура отримання статусу біженця робить Україну непривабливою для іноземних шукачів притулку. А між тим, біженці можуть стати корисними новій Батьківщині.
Ноель Калхун, заступник Голови Агентства ООН у справах біженців в Україні, вважає:
– Саме біженці збагачують культуру свого нового місця проживання і навіть реалізують досить успішні проекти.
Ще одна складова – трудовий потенціал. Саме мігранти можуть вирішити проблему старіння країн, яка є актуальною для всіх без виключення європейських країн, і України в тому числі.
Згідно зі звітом Європейської комісії про старіння, в ЄС кількість пенсіонерів за нинішніх темпів народжуваності становитиме 50% від загальної кількості населення вже у 2060 році.
Тож саме переселенці, які на новому місці готові братись за найтяжчу роботу, можуть в майбутньому забезпечувати європейців пенсією. Крім того ріст конкуренції, який вони створять на ринку праці, підвищить вимоги до спеціалістів та якість роботи.
Яна Семенюк
