Цього року від приватизації держмайна уряд розраховував отримати до бюджету рекордну суму – 21,3 млрд грн. Натомість через затримки з ухваленням та впровадженням нового приватизаційного законодавства за перші півроку 2018-го Фонд держмайна України перерахував до бюджету лише 50 млн грн. Це мізерні 0,2% від річного плану. Проте в Фонді переконують: надолужать наступного року! І вже готують до продажу 20 великих підприємств.
– Як Ви прокоментуєте невиконання плану приватизації у 2018-му році? Чому не вдалося провести конкурси на заплановані до продажу активи?
– Ще 2017-го року був розроблений новий закон про приватизацію. І ми щиро сподівалися, що депутати встигнуть його ухвалити ще торік. Аби 2018-го ми вже почали працювати по-новому. На жаль, цей процес затягнувся. Документ фактично запрацював аж у травні. На жаль, ми втратили півроку, і Фонд просто не встиг продати нічого серйозного. Проте ми нарешті отримали базис, фундамент для подальшого масштабного приватизаційного процесу.
В рамках нового закону в нас є дві великі групи: великої та малої приватизації. Група малої приватизації – це всі об’єкти вартістю до 250 млн грн. І вони виставляються винятково на електронних аукціонах. Перші такі торги вже відбулися наприкінці серпня. Відтоді ми щоразу збільшуємо обсяги аукціонів.
У загальному списку малої приватизації вже понад 720 об’єктів. 200 з них на початку вересня вже внесли в базу продажів Prozzorro. І щотижня цей список поповнюється. До кінця року ми сподіваємося виставити на продаж усі ці проекти. За підрахунками Мінекономіки, від малої приватизації ми маємо отримати в бюджет близько 3 млрд грн. Фонд трошки скромніший в оцінках: очікуємо 1,5-1,7 млрд грн. Адже не всі об’єкти малої приватизації однаково успішні. Усе вирішить попит на ринку.
– Як оцінюєте перший аукціон малої приватизації? Чи є інтерес у інвесторів і чи бачите Ви перспективу розвитку даного напрямку приватизації?
– Перші електронні аукціони малої приватизації нас тішать. Остаточні ціни, за які продавали об’єкти, відповідають ринковим. Були випадки, коли стартову ціну підвищували в 100 разів. Проте є й випадки, коли деякими об’єктами взагалі не цікавляться – їх будемо виставляти повторно. Але це природно: держава накопичила дуже багато майна, яке розвалюється, на якому паразитують. Наша ж задача – розпродати їх у руки малого та середнього бізнесу.
Ще цього року від приватизації плануємо залучити до бюджету 8-9 млрд грн.
– Коли планується реалізувати великі об’єкти? Наскільки зростуть шанси на їхню успішну приватизацію наступного року?
– Цього року на фінішний продаж у нас виходить Центренерго. Можливо – Індар, Краснолиманська шахта. Решта списку вже перейде в 2019 рік. Орієнтовно з лютого по червень наступного року кожне з цих 20-ти підприємств буде виставлено на торги. Тож “красиві продажі” ми будемо бачити лише в цей період часу.
До Центренерго є значний інтерес з боку іноземних інвесторів. Тож ми очікуємо на хороші торги. Стартову ціну визначать трохи пізніше. Але загалом цього року від приватизації до бюджету плануємо залучити 8-9 млрд грн, з них орієнтовно 2 з лишком млрд грн – від малої приватизації. Але це – поки лише прогнози.
Об’єкти великої приватизації – це підприємства вартістю понад 250 млн грн. Нині в списку на продаж – 20 підприємств. І для їх продажу залучають радників. Для їх відбору проводять спеціальні конкурси. Але не для всіх об’єктів одразу. Весь список розбили на групи. Перші 6 підприємств уже мають радників. На наступні 6 відбір триває. На решту об’єктів радників розпочнемо шукати протягом місяця. Далі кожному раднику знадобиться 4-6 місяців для підготовки до приватизації його об’єкта.
– Наскільки реально виконати надходження від приватизації, закладені в Проект бюджету-2019? Наступного року від продажу держмайна очікують 17,1 млрд грн. Це менше, аніж торік, проте все одно чимало.
– Так, у бюджет 2018-го року внесли цифру доходів від приватизації в 21,3 млрд грн. Її не взяли зі стелі. Ми ще з весни 2017-го року порахували загальну вартість активів запланованих об’єктів у понад 20 млрд. Але ми планували розпочати їх продаж з початку року. Якби так і сталося – уже мали б успішні продажі. Поки ж прогнозуємо їх наступного року. По кожному з великих об’єктів отримаємо красиві історії продажу. Але хотілося б уникнути поспіху. Якщо будемо поспішати, втратимо головне. А головне для нас – підготувати об’єкти до продажу так, щоб вторгувати найбільше.
Крім того, ми розраховуємо, що наступного року Кабмін розширить приватизаційний список, додавши до нього Аграрний фонд і Державну продовольчо-зернову корпорацію України.
Реальних платників податків із держсектора в нас не більше 20-ти.
– Яка Ваша оцінка успішності підприємств, які досі залишаються в держвласності? Наскільки ефективно використовують держмайно?
– Реальних платників податків із держсектора в нас не більше 20. Це ті державні підприємства, хто платить податки. Решта – збиткові. Тож навіщо країні тримати таку кількість збиткових підприємств? Їх треба якомога швидше приватизувати.
Загалом у країні приватизації підлягають 900 підприємств. З них великими об’єктами можна вважати трохи більше 60. 20 з них продамо в 2018-2019 рр. Залишиться 40. Решта – об’єкти малої приватизації. Але досить багато об’єктів є списку підприємств, заборонених до приватизації. І більшість з них потрапили туди з надуманих причин. Як правило, робилося це для того, щоб якісь люди чи сили могли на них паразитувати.
Спілкувався Олексій Савіцький.
