Голодомор в Україні. Чому тривають суперечки про геноцид?

Що не так з Голодомором

Масовий голод в Україні 1932-1933 років, який іменують Голодомором, на диво, досі викликає суперечки – навіть всередині самої України. Головне питання: а чи був це акт геноциду українського народу, який здійснив сталінський режим?

77% українців кажуть, що так, згідно із опитуванням соціологічною групою Рейтинг у вересні 2017 року. Проте, 13% не погодилися з цим твердженням, а ще 11% – взагалі не визначилися.

Не називати Голодомор геноцидом не прирівнюється до антисемітизму, расизму, ксенофобії, нацизму чи інших глибоко антиморальних та негуманних явищ. Чому?

Глава Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович коментує події у 1932-1933 роках так:

– Голодомор став реакцією комуністичного режиму на відродження нашим народом власної держави, національної ідентичності та культурно-духовне піднесення часів Української революції 1917-1921 років… Український національний рух більшовики розглядали як найбільшу загрозу існуванню СРСР. Голодомором намагалися придушити національно-визвольний рух і фізично знищити частину української національної групи.

Крім того, Володимир В’ятрович нагадує, що найстрашнішим Голодомор був у тих регіонах, де Українська революція і національний повстанський рух мали найбільшу підтримку, а саме – на Поділлі, Київщині, Черкащині, Полтавщині, Слобожанщині.

А що ж таке геноцид?

Про суперечку навколо Голодомору неможливо говорити без визначення поняття геноцид. Адже воно має чіткі ознаки.

В Україні геноцид визначений в частині 1 статті 442 Кримінального кодексу.

– Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу.

До слова, автор визначення геноциду як правового поняття Рафаель Лемкін назвав масові вбивства українців класичним прикладом геноциду.

На його думку, нищення української інтелігенції та ліквідація Української автокефальної православної церкви – це невід’ємні складові частини акту геноциду.

День пам’яті

День пам’яті жертв голодоморів щорічно припадає на четверту суботу листопада, у 2018 році – на 24 листопада.

Проте його встановили не одразу. Ми майже 15 років у незалежній Україні не визнавали на законодавчому рівні Голодомор геноцидом.

Спочатку у 1998 році указом президента Леоніда Кучми був встановлений День пам’яті жертв голодоморів, іншим указом у 2000 році він став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій, а в 2007-му році, згідно з указом президента Віктора Ющенка, він знову став Днем пам’яті жертв голодоморів – тобто без політичних репресій.

Саме цього року почали приспускати державні прапори та оголошувати загальнонаціональну хвилину мовчання.

Про розбіжність у поглядах говорить ще один цікавий факт про президента-втікача Віктора Януковича, який у квітні 2010 року заявив, що масовий голод в Україні в 1930-х не можна вважати геноцидом українців, і що він був загальною трагедією народів, які входили до СРСР.

Заява Віктора Януковича вже тоді суперечила законодавству. Адже ще у 2006-му Верховна Рада ухвалила відповідний закон, згідно з яким Голодомор 1932-1933 років – це геноцид українського народу.

Ляпас від Європи

У 2010-му році Парламентська асамблея Ради Європи відмовилася визнавати геноцидом українців, проте визнавала сталінський режим винним у масовому голоді в СРСР.

Відповідні поправки про визнання геноциду не знайшли підтримки серед депутатів.

В Асамблеї тоді заявили, що у результаті масового голоду, викликаного радянською політикою, постраждали мільйони жителів Білорусі, Казахстану, Молдови, Росії та України.

Тим не менш, найбільшою трагедією Голодомор був саме в Україні – 4,5 мільйони співвітчизників загинуло у період 1932-1934 років, згідно з дослідженням НАН України.

Тоді ще російські ЗМІ тішилися цим рішеннями, говорячи про те, що ідеологічні стовпи президента Ющенка нібито “рухнули”.

При цьому,  у 2008 році Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства.

Визнання геноциду сьогодні

На початку жовтня 2018 року Сенат США ухвалив історичне рішення – одностайно визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. 

21 листопада Коннектикут став 21-м штатом США, який визнав Голодомор в Україні геноцидом.

Станом на 2018 рік Голодомор визнали геноцидом українського народу в 18 країнах світу.

Це питання тепер тісно пов’язано з політикою, кажуть історики. Деякі країни, які мають союзницькі відносини з Москвою, саме у цій площині знаходять рішення не визнавати український Голодомор актом геноциду.

Один з останніх кроків української влади щодо Голодомору – це заклик до всього світу на рівні парламенту.

У 2016 році Верховна Рада звернулися до парламентів усіх держав світу щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу. За цю постанову проголосували 233 депутати за мінімально необхідних 226 голосів.

У листопаді 2018 року постійне представництво України при ООН підготувало проект Спільної декларації до 85-ї річниці Голодомору, який отримали усі держави-члени. У ній пропонується розглянути можливість приєднання до декларації з її наступним розповсюдженням як документа Генасамблеї ООН 9 грудня цього року.

Дивіться: Голодомор не відпускає: скільки поколінь відчуватимуть наслідки

Внаслідок Голодомору 1932-1933 років загинуло 3 млн 943 тис. українців.

Фото: Palinchak | Dreamstime.com