Український парламент 21 грудня закінчив останнє пленарне засідання у цьому році.
Лише за період восьмої сесії VIII скликання парламентарі ухвалили 88 законопроектів, що у підсумку стали законами.
Факти ICTV розбирались, чи ефективно працювали депутати, які важливі закони ухвалили і прийняття яких “провалили”.
Точки зору експертів різні. Так, політолог Володимир Фесенко вважає, що парламент в цьому році показав себе з позитивного боку:
– З точки зору результативності – вона була достатньо високою. Було ухвалено дуже багато важливих рішень. І в принципі без великих проблем. Від закону про деокупацію Донбасу, до закону про Антикорупційний суд.
А от на думку політолога Андрія Золотарьова, Верховна Рада працювала недостатньо якісно:
– Це деградація українського парламентаризму. Більшість законопроектів приймається з кричущими порушеннями регламенту. Парламент залишається місцем, де заробляються гроші, а не реалізуються політичні програми та ідеї. Занадто багато займаються політикою і занадто мало економікою.
Закони, які вже функціонують
Незважаючи на міжусобиці та конфлікти серед партій, Верховній Раді в цьому році вдалось ухвалити низку важливих законопроектів.
- Закон №2469 Про національну безпеку України. Цей закон передбачає реформу силових структур відповідно до стандартів НАТО.
В ньому зафіксовані національні пріоритети країни, визначені повноваження президента як головнокомандуючого ЗСУ та прописаний механізм дій у випадку воєнного стану. З початком війни на Донбасі старий закон, що був написаний ще у 2000-х роках у мирний час, потребував перегляду.
- Закон №2268 Про особливості державної політики на окупований територіях. Так, на законодавчому рівні Росію було вперше визнано агресором, Антитерористична операція (АТО) перетворилась на Операцію об’єднаних сил (ООС), а території ОРДЛО офіційно визнані окупованими Російською Федерацією.
- Закон №2447 Про Вищий антикорупційний суд. Цей закон фактично завершив створення антикорупційних установ. Прийняття закону і подальше створення суду було однією з вимог МВФ.
- Законопроекти №8487 та №8488 Про розмитнення авто на єврономерах.
Перший закон передбачає зниження акцизу за розмитнення євробляхи, другий – урегульовує штрафи за порушення митних правил. Тепер власники таких авто мусять вирішити – або залишити машину за межами України, або сплатити податок. Уряд очікує отримати близько 5-10 млрд гривень від розмитнених авто.
- Закон №9000 Про державний бюджет України 2019. Парламентарі визначили, як будуть у 2019 році розподілятись кошти. Із головного – з січня зростуть мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум та пенсії.
Важливі рішення 2018 року
Окрім того, що парламент ухвалив фундаментальні закони, він ще запустив ряд процедур, які мають вагу для подальшого розвитку держави.
- У першому читанні Рада ухвалила законопроект №9037 Про внесення змін до Конституції. Його ухвалення лобіював президент. Законопроект передбачає стратегічний курс країни на членство в Європейському Союзі та НАТО.
Для того, щоб зміни були остаточно внесені, на наступній сесії законопроект мають підтримати щонайменше 300 нардепів.
- У квітні 2018 року, коли президент запустив процедуру отримання томосу, Верховна Рада підтримала його ініціативу і проголосувала за постанову про звернення до Вселенського патріарха. В певній мірі вони зробили свій вклад в те, що 6 січня Православна церква України отримає томос про автокефалію.
- Окрім того, 20 грудня Верховна Рада прийняла зміни до закону Про свободу совісті та релігійні організації, чим зобов’язали УПЦ МП змінити назву, в яку мають додати вказівку приналежності до Російської православної церкви.
- У Верховної Раді ініціювали прийняття закону №2643 Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.
Відтак, з 1 квітня Україна офіційно розриває будь-які партнерські зв’язки з Росією через її агресію на Донбасі та анексію Криму.
- Після того, як 25 листопада Російські спецслужби захопили три українські кораблі і арештували екіпажі їх суден, парламент був вимушений зібратись на позачергове засідання. Вони проголосували за ініціативу президента ввести воєнний стан в Україні на 30 днів, а також законодавчо затвердили дату виборів президента, які мають відбутись 31 березня.
Кадровий прорив
– Окреме досягнення Верховної ради – підтримка цілої низки кадрових рішень. При чому багато з цих кадрових рішень були застарілими – їх не могли ухвалити декілька років поспіль. Перш за все, це оновлення складів Рахункової палати і ЦВК. Крім того, затвердили нового голову НБУ, двох міністрів, аудитора рахункової палати. Це питання, які давно очікували своєї черги, – розповідає Фесенко.
- Так, у цьому році парламент нарешті звільнив з посади голову НБУ Валерію Гонтареву, яка написала заяву ще рік тому. На її місце призначили Якова Смолія.
- Призначили нового Уповноваженого з прав людини – Людмилу Денісову.
- У березні 2018 року парламент оновив склад Рахункової палати, яка контролює надходження коштів до державного бюджету.
Головою призначили Валерія Пацкана. Майже шість років ця структура не могла функціонувати через відсутність керівника та завершення терміну повноважень її членів.
- Перед виборчим роком було нарешті оновлено склад Центральної виборчої комісії. Термін повноважень більшості членів комісії сплив ще у 2014 році.
- У листопаді було обрано міністра у справах ветеранів – Ірину Фріз. Напередодні Кабмін ініціював створення нового міністерства, яке почне свою діяльність вже з наступного року.
- В той же день Оксану Маркарову, яка була виконуючою обов’язки Міністерства фінансів з червня 2018 року, призначили міністром фінансів.
Що не прийняли
Серед не прийнятих Верховою Радою ініціатив – зміни до Виборчого кодексу. Зокрема це передбачає скасування мажоритарної системи і впровадження замість неї голосування суто за відкритими списками політсил. Це значно ускладнює підробку списків і “покупку ” місць у Раді.
– З вагових законопроектів, які мають суспільних резонанс, головний “державний борг” – Виборчий кодекс та зміна виборчої системи. Шансів практично немає. Можуть бути точкові корективи у виборчій системі на парламентських виборах. По Виборчому кодексу думаю, що навряд. Це головний законопроектний мінус в роботі Верховної Ради в цьому році, – вважає Фесенко.
Політолог Андрій Золотарьов наголошує на тому, що був проігнорований законопроект №8557 Про податок на виведений капітал.
– Це стратегічно важливий законопроект, який би дозволив зрушити з місця деолігархізацію української економіки, зробити так, щоб Україна перестала бути місцем, де заробляють гроші, але виводять їх у офшорні юрисдикції. За часів незалежності більше ніж 200 млрд доларів покинуло країну, – наголошує експерт.
Режим – “передвиборчий“
У чинного парламенту залишилась одна сесія, тобто практично півроку. Вже восени 2019 будуть проходили парламентські вибори, які можуть значно змінити склад Ради. Експерти прогнозують, що ефективність Ради на останній сесії може значно впасти.
Фактично 2018 рік став останнім показовим роком, коли парламент приймав рушійні законопроекти.
– Найближчим час Верховна Рада буде працювати у передвиборчому режимі і це буде бити по якості роботи. Ця Верховна Рада працює останній рік і коефіцієнт корисної дії занадто низький, – впевнений Андрій Золотарьов.
Володимир Фесенко наголошує, що це останній рік роботи парламенту перед виборами, а тому не виключено, що на цьому будуть спекулювати.
– Вірогідно, що Верховна Рада буде дуже активно використовуватись як агітаційний майданчик і для кандидатів в президенти, і для окремих політичних сил. Ну і рівень конфліктності і розпорошеності також може зрости.
З 15 по 18 січня у депутатів буде ще тиждень пленарних засідань дев’ятої сесії, де вони матимуть змогу розглянути ті важливі питання, на які не знайшли часу протягом 2018 року.
Фото: Володимир Фесенко, Андрій Золотарьов, dreamstime
Лілія Ященко
