Другий тур виборів президента 2019 пройде 21 квітня. Українці матимуть достатньо часу для того, аби обрати між Володимиром Зеленським та Петром Порошенком.
Порошенко 31 березня, після оприлюднення екзит-полів, викликав Зеленського на дебати, а той погодився. Вміт, політолог штабу Зеленського Дмитро Разумков повідомив, що він може і не з’явитися через щільний концертний графік.
Однак вже 3 квітня, кандидат опублікував ролик, де погодився на дебати, зазначивши, що вони мають пройти на НСК Олімпійський. Чинний президент виклик прийняв.
До речі, 20 березня перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко та нардеп Марія Іонова зареєстрували законопроект про обов‘язкові дебати кандидатів перед другим туром виборів.
Персонаж Зе назвав легендарного полковника Кривоноса « тут є один персонаж». Й далі щось там, що він пропонував йому…
Опубліковано Iryna Gerashchenko Середа, 20 березня 2019 р.
Дебати США – частина політичної культури країни
На відміну від України, у США президентська кампанія просто неможлива без дебатів. Це ледве не головна подія передвиборної кампанії, бо саме дебати у більшості випадків вирішують результати виборів.
Перші теледебати американських кандидатів відбулись ще у 1960-х роках.
Як правило, у дебатах беруть участь кандидати від двох провідних партій – республіканської та демократичної. Цікаво, що на законодавчому рівні проведення дебатів не закріплено, однак вони стали невід’ємною складовою передвиборчих перегонів.
Організацією та проведенням займається спеціальна Комісія з президентських дебатів.
При чому популярність цієї події – шалена. В середньому 1/3 населення спостерігає за словесними баталіями політиків онлайн – на телебаченні, по радіо та в інтернеті (бо вони транслюються одночасно всюди).
Дебати в Україні – не склалось
В Україні політичні дебати проходили двічі. Вперше – між Леонідом Кравчуком та Леонідом Кучмою у 1994 році. При чому перший тоді був діючим президентом.
Вдруге і востаннє дебати відбувались у 2004 році. В ефір вийшли Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Саме під час ефіру народилась легендарна фраза Ющенка – Ці руки нічого не крали, яку згодом цитували у політичних кругах.
Дебати на подальших виборах завершувались лише палкими заявами окремих кандидатів.
Цікаво, що закон Про вибори президента України передбачає проведення дебатів у другому турі виборів. Однак він не зобов’язує кандидатів брати участь у них.
Рішення про проведення дебатів має ухвалити ЦВК, а гроші на проведення надають з держбюджету. У випадку, якщо один з кандидатів не з’являється, то другий просто може скористатись відведеним часом в ефірі для агітації.
Так відбувалось у 2010 році, коли Янукович не з’явився і час відвели Юлії Тимошенко, яка дискутувала з порожньою трибуною.
Дебати кандидатів в президенти
На позачергових виборах 2014 року дебатів не було. В тому числі через те, що і другого туру не сталось. Та для українських кандидатів у президенти – це далеко не головний елемент передвиборчих кампанії. Більшість навпаки уникають прямих контактів однин з одним.
– Наші виборці позбавлені такого задоволення, як дебати кандидатів. Зауважте, це не тільки на рівні президентських, але і на рівні великих територіальних громад. Культура дебатів – це те, куди українській політиці треба рости, – розмірковує політолог Костянтин Матвієнко.
Дебати не проводяться через низьку політичну культуру, підтримує політичний експерт Олександр Антонюк. Окрім того, він впевнений, що ще однією проблемою є те, що учасники між собою дуже добре знайомі.
– Сьогоднішні учасники один-одного прекрасно знають. Вони ситуативно то партнери, то вороги і це не дає їм можливості говорити дійсно про світоглядну різницю. Вони виросли в одному поколінні.
Так, приміром, лідер Радикальної партії Олег Ляшко у 2006 році був членом БЮТу, а зараз перебуває в опозиції до Юлії Тимошенко та її прибічників. І таких прикладів переходів з однієї партії в іншу, або ж з опозиції до влади – багато.
Експерт наголошує, що цьогорічні вибори можуть стати останніми без обов’язкових дебатів кандидатів, бо ж змінився сам виборець. Люди, яким сьогодні 30 років, виросли в незалежній країні і для них принцип дебатів – одна зі складових демократичного суспільства.
Костянтин Матвієнко теж зазначає, що для популяризації дебатів багато часу не знадобиться:
– З розвитком соціальних мереж так чи інакше прямі діалоги не тільки кандидатів з кандидатами, а й кандидатів з виборцями – це вже неодмінна частина архітектури виборчої кампанії.
Формат дебатів
Щодо формату реалізації, думки у експертів розходяться.
Приміром, Матвієнко вважає, що кандидати на дебатах мають виступати самостійно. Це, до речі, традиційний формат дебатів США.
Їх ініціатором має виступати або національний телеканал, або ж це може бути проект кількох телеканалів. При чому дебати не мають регулюватись на законодавчому рівні – складність у тому, що тоді слід прописувати у законі і регламент дебатів, а це “занадто”.
– Це те, що регулюється рівнем культури, а не рівнем закону.
У Олександра Антонюка інша думка. Він вважає, що дебати мають бути командними – кандидати одразу мають представити основних претендентів на ведучі посади:
– Одна справа – яскравий і харизматичний виступ, а зовсім інша – хто навколо тебе. Щоб виборець чітко розумів, що, голосуючи за президента, він голосує ще і за певні інституції.
Дебати – шанс для виборця побачити, чи дійсно його фаворит може відстоювати свої позиції у публічній сфері. Це певним чином тест-драйв кандидата, перевірка його готовності до найвищої посади у державі.
Чи побачимо ми дебати на виборах 2019? Питання залишається відкритим. Тим не менш, живучі в демократичній країні, українці мають право побачити своїх кандидатів на дебатах – поза зоною їх комфорту, без політичних “масок”, справжніми та відвертими.
Фото: Dreastime, Олександр Антонюк, Костянтин Матвієнко
Лілія Ященко