В “ЛДНР” видають російські паспорти. Чому? Які наслідки? Як діяти?

Жителі окупованих територій, які мають паспорти самопроголошених республік, можуть звернутись до уповноважених органів для отримання громадянства.

Цим займаються МВС Росії, МЗС, ФСБ, а також Російська гвардія.

– Встановити, що особи, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України, мають право звернутися із заявами для отримання громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку, – йдеться у документі.

Строки виготовлення документів – до трьох місяців. За стандартною процедурою для отримання громадянства треба прожити на території країни щонайменше п’ять років, а також скласти іспит зі знання мови.

Для отримання громадянства треба мати паспорт “ЛДНР” або український, але з пропискою на окупованих територіях.

Ні. В МВД Росії вже заявили, що відмовлятись від українського громадянства не обов’язково.

Нагадаємо, в Україні заборонене подвійне громадянство.

– У нас немає бажання створювати проблеми новій українській владі. Але терпіти ситуацію, за якої люди взагалі позбавлені цивільних прав, – це переходить усі межі з точки зору прав людини, – заявив президент Росії.

Зокрема, мета ухвалення указу звучить як “захист прав і свобод людини і громадянина” в гуманітарних цілях.

Помічник Путіна Владислав Сурков заявив, що вони вимушені були ухвалити це рішення, бо “Україна відмовляється визнавати жителів окупованих територій своїми громадянами, вводячи економічну блокаду, не допускаючи їх на вибори, застосовуючи проти них військову силу”:

– Це обов’язок Росії перед людьми, які говорять і думають російською мовою, які зараз опинилися в дуже складній ситуації через репресивні дій київського режиму.

Павло Клімкін заявив про новий етап “паспортної” окупації Росією та закликав українців на окупованих територіях не оформлювати документи.

– Рішення РФ щодо видачі паспортів на окупованих українських територіях – це продовження агресії і втручання у наші внутрішні справи, – зазначив голова МЗС.

Тим часом українські дипломати за дорученням президента Петра Порошенка вже звернулись до Ради Безпеки ООН з проханням скликати позачергове засідання. Екстрене засідання призначене на 25 квітня.

– Це чергове безпрецедентне втручання РФ у внутрішні справи незалежної держави, брутальне порушення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України та повне попрання своїх зобов’язань у рамках Мінських домовленостей, – заявив президент.

У Державному департаменті США назвали дії Росії провокацією, додавши, що таким чином РФ посилює тиск на суверенітет і територіальну цілісність України.

Там нагадали, що Володимир Зеленський, який незабаром стане президентом, вже заявив про готовність виконувати Мінські домовленості:

– Тепер справа за Росією – вона повинна вирішити, чи хоче продовжувати ескалацію напруженості або виконувати свої зобов’язання.

Стурбованість діями Росії висловили також Посольство США в Україні, спецпредставник США Курт Волкер та посол Франції Ізабель Дюмон.

Одну з версій озвучив голова Ради безпеки та оборони України Олександр Турчинов. Він зазначив, що таким чином Росія займається “свідомою ескалацією агресії проти нашої держави і тиском на керівництво України”.

– Путін створює правові умови для офіційного застосування Збройних сил РФ проти України. Це пов’язано з тим, що російське законодавство дозволяє використовувати збройні сили для захисту громадян РФ за межами російської території.

Політолог Олег Саакян називає дві причини, які змусили Росію піти на такий крок. По-перше, її небажання вести прямі переговори щодо конфлікту на Донбасі.

– Відмовка стосовно зустрічі в Нормандському форматі щодо питань українсько-російської війни у вигляді “почекаємо, поки зміниться влада ” вже не діє. Тому паспортизація – ультиматум на перемовний процес.

По-друге, лояльність жителів окупованих території до Зеленського може конвертуватись у лояльність до української держави на тлі розчарування у Росії, каже експерт:

– Зеленський має серйозний рівень впізнаваності як на окупованих територіях, так і в Росії. В умовах тотальної розчарованості тим, що вони не приєднались до РФ, більша частина населення може відчувати себе обманутою.

Так. Навесні 2016 року на території самопроголошених республік почали видавати паспорти. Отримувати їх зобов’язали дітей 16 років, які оформлювати документи вперше, а також тих, хто потрапив у бази СБУ України, тобто чиновників, військових, депутатів, які вели діяльність на окупованих територіях.

Наявність українського паспорта значно ускладнювала в’їзд і виїзд за межі окупованих територій, а маючи паспорт “республік”, можна було без проблем переміщуватись територією Росії та отримувати соціальне забезпечення.

Паспорти самопроголошених республік не визнаються іншими країнами. Фактично, ці люди не можуть виїхати за кордон.

Визнають такі документи з 2017 року лише в Росії, Абхазії, Південній Осетії, Придністров’ї та Сербській Республіці.

Подібні сценарії Росія вже реалізовувала раніше.

В Грузії російські паспорти почали видавати у 2002 році. А вже у 2008 тодішній президент Дмитро Медведєв заявив, що вони мають захищати жителів територій з російськими паспортами, і тоді російські війська вторглись у Грузію.

Абхазія та Південна Осетія – незалежні країни. Це визнає навіть Росія. Втім, більшість жителів цих територій мають російські паспорти, отож військових та економіку цих територій фактично контролює РФ.

Думки розділились. Хтось задоволений таким рішенням Росії. Інші ж не бачать у цьому сенсу – навіщо мати російське громадянство і жити при цьому на території “ЛДНР”.

Політолог Олег Саакян пояснює, що паспортизація – спосіб роз’єднати українців.

– Це відрізання себе від України – коли людина отримує російський паспорт, вона перестає відчувати себе частинною українського простору.

Окрім того, додає експерт, що це можливість створити місточок з шансом приєднатись хоча б не територією, а персонально до Російської Федерації – отримати їх рівень життя, стандарти тощо.

Олег Саакян зазначає, що до вирішення ситуації треба підходити комплексно.

• Потрібні чіткі заяви та меседжі до населення окупованих територій від новообраного президента. Він має тримати оборону і виступати символічно – відеозвернення, продукування мемів, робота через соцмережі з позитивною емоцією.
• Критично важливо виробити конкретні інструменти щодо політики реінгергації і деокупації прифронтових територій, щоб продемонструвати власну спроможність. Тобто працювати на кредит лояльності від жителів окупованих територій.
• Паралельно необхідно працювати на міжнародних майданчиках, що і робить українська влада, щодо можливого посилення санкцій.
• Чинна влада має убезпечити від найгіршого розвитку – щоб Росія не могла використати це як інструмент легітимізації загарбницьких амбіцій, щоб санкційний зашморг на РФ затягувався сильніше і щоб погіршити російську репутацію на Заході.