Велика частина коштів надходить до державного бюджету, а не до місцевого, і витрачається на що завгодно, але тільки не на екологію.
Фінансовий директор АрселорМіттал Кривий Ріг Сергій Плічко вважає, що необхідно змінити механізм розподілу і використання цих коштів, а також стимулювати підприємства вкладати гроші в поліпшення навколишнього середовища.
– Наше підприємство платить значні кошти з екологічного податку, розмір яких істотно збільшився в 2019 році. Якщо в минулому році загальна сума сплаченого нами екологічного податку склала понад 223 млн грн, то тільки за перший квартал 2019-го вона зросла до 101,2 млн грн, з них 33 млн грн – це платежі за викиди СО2, – зазначив він.
Плічко нагадав, що з січня ставка податку на викиди вуглекислого газу піднялася з 0,41 до 10 грн за тонну, що в 25 разів більше, ніж підприємства платили раніше. Якщо в минулому році держава отримала за викиди СО2 стаціонарними джерелами близько 52 млн грн, то в цьому році сума виросте, за деякими оцінками, до 1,2 млрд грн.
– Ці величезні суми практично ніяк не вплинуть на поліпшення екологічної ситуації. Зокрема, в тих містах, де зосереджена велика промисловість – Маріуполі, Запоріжжі, Дніпрі та інших. У тому ж Кривому Розі велика частина сплачених нашим підприємством коштів з екологічного податку тепер йде повз міського бюджету, – сказав він.
За словами Плічка, платежі за викиди СО2 з цього року повністю зараховуються в доходи державного бюджету України.
Читайте: Екологічне питання стало маніпуляцією електорату – Борейко
Місцеві бюджети позбавлені цього важливого джерела доходу. Вони лише частково отримують відрахування від екоподатку за інші види (джерела) забруднення.
– Це означає, що міський бюджет Кривого Рогу в 2019 році і в подальшому, якщо не внести зміни в податкове законодавство, не отримає від нашого підприємства податкові кошти, необхідні для поліпшення екологічної ситуації в місті, – зазначив Плічко.
За його словами, з ситуації існує один вихід: екологічні відрахування повинні залишатися на місцях і використовуватися за призначенням там, де безпосередньо відбувається забруднення атмосфери або завдання іншого екологічного збитку.
– Такий підхід повністю відповідав би взятому державою курсу на децентралізацію і посилення фінансової самостійності місцевих громад, – заявляє Сергій Плічко.
З іншого боку, він зазначив, що це підвищило б цільове використання коштів – вони б йшли на екологічні заходи, а не просто надходили б, як зараз, в загальний бюджетний котел.
А якби ще підприємства-платники екоподатку отримали можливість самостійно використовувати частину обов’язкових екологічних відрахувань на природоохоронні заходи, то це б позитивно вплинуло на життя в тих містах, де розташовані такі підприємства.
– Ніхто інший, крім самого підприємства, не може знати краще, які саме заходи слід вжити для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище від його діяльності, – додав Плічко.
На його думку, найбільш справедливою і прогресивною системою екологічних відрахувань могла б стати модель, за якої половина з них направлялася до місцевих бюджетів, а друга залишалася в розпорядженні підприємств-платників і використовувалася ними винятково на заходи природоохоронного характеру.
Фіскальні органи можуть стежити за дотриманням підприємствами цільового використання коштів екологічного податку, а у разі виявлення порушень вимагати від них сплати штрафних санкцій до бюджету.
До речі, раніше Факти ICTV писали про те, що підвищення екоподатку не покращує екологічну ситуацію в країні.
