Навколо Києва вже декілька місяців не вщухає боротьба – нова влада не знайшла спільну мову з мером Віталієм Кличком і намагається його усунути, а той, зі свого боку, пропускати удари не звик.
Яка ситуація зараз?
Ще наприкінці липня Андрій Богдан зібрав прес-брифінг, де заявив, що буде ініціювати звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА.
Тоді президент вніс подання на розгляд Кабміну, але тодішній прем’єр Гройсман так і не розглянув його. Це зробили нові міністри тільки 4 вересня. Кличко все ще залишатиметься мером міста, бо обрати його може тільки народ, але втратить повноваження голови КМДА.
Тепер комітет Ради з гуманітарної та інформаційної політики ініціює аудит діяльності київської влади. Це, за словами керівника комітету Олександра Ткаченка, початок “перекриття всіх корупційних каналів в столиці і повного перезавантаження Києва”. Кабмін вже задовільнив подання комітету, а аудит розпочнеться з наступного тижня.
У Раді тим часом зареєстрували новий законопроект №2143 про столицю – він розширює повноваження голови КМДА та визначає проведення позачергових виборів мера 8 грудня.
Та і Кличко не відстає – він теж ініціював консультації з розпуску Київради. Ситуація виникла 12 вересня, коли на засідання прийшло замало депутатів і не сформувався кворум.
Закон про столицю
Новий законопроект про столицю наробив чимало галасу. В ньому йдеться про кардинальну зміну траєкторії керування у Києві.
По-перше, розділяються посади голови КМДА та мера міста. У документі йдеться про те, що голова КМДА не може суміщати свою посаду з іншими. Він, до речі, отримує розширені повноваження, що зменшує вагу мера у столиці.
Очільник держадміністрації зможе брати участь у засіданнях Кабміну і навіть матиме право голосу у питаннях щодо Києва. Його згода буде потрібна для того, щоб звільнити та призначити керівників держпідприємств, які розташовані у столиці. З ним узгоджуватимуть створення, реорганізацію та ліквідацію організацій загальнодержавного значення. А ще голова КМДА матиме право вето на будь-які рішення міської ради, якщо вони суперечитимуть законам або інтересам громадян.
Фактично, основне завдання голови КМДА – контроль та координація місцевої влади.
Пропонується більше повноважень виділити районам, відновити районні ради та віддати їм частину повноважень міськради, переважно локальних. За півроку у Києві зникнуть районні держадміністрації.
Кількість депутатів міськради зменшиться до 84 осіб проти 120, які працюють там зараз. А при Київраді запустять виконавчий комітет.
Віталій Кличко законопроект розкритикував, назвавши таким, що руйнує принципи децентралізації та спричиняє хаос в управлінні містом.
Політолог Ігор Рейтерович наголошує – новий законопроект робить з мера столиці “весільного генерала”, забираючи у нього ключові повноваження. Натомість їх отримає людина, яку призначатимуть на Банковій. Отож, нівелюється принцип демократії.
Фото: Ігор Рейтерович
Він також звертає увагу на те, що районним радам надають забагато повноважень.
– Куди вигідніше буде отримати посаду голови району і владу над районом, аніж посаду мера міста.
Можуть початись конфлікти між районами за розподіл бюджету, умовно, жартує експерт, між Троєщиною і Солом’янським районом.
Хто може очолити столицю
Вибори мера Києва мають відбутись у жовтні 2020 року. Втім, у законопроект №2143, який внесли до Ради представники Слуги народу, йдеться про дострокові – 8 грудня 2019 року.
Віталій Кличко полишати посаду не збирається. Він вже заявив, що має намір повторно балотуватись. І не через власні інтереси, а задля боротьби за самоврядування.
– Я буду боротися за самоврядування, за інтереси киян, я буду боротися за місто Київ і Україну, – заявив він на брифінгу 17 вересня.
І те, що мер збирається ініціювати розпуск Київради, експерт називає правильним тактичним кроком.
– Якщо він зараз ініціює вибори, вони пройдуть за старим законодавством. І це йому вигідно. А Слузі народу, зі свого боку, вигідні вибори за новим законодавством, адже вони його писали фактично під себе.
Але мер піде на вибори у будь-якому випадку. У Кличка є два варіанти – або боротись за свою посаду, навіть з обмеженими повноваженнями, або не робити нічого і поховати свою політичну кар’єру, впевнений політолог.
Свою кандидатуру, прогнозує експерт, можуть висунути і Європейська солідарність, яка отримала значну підтримку столиці на президентських виборах, і Голос, і Батьківщина, але головна боротьба точитиметься за посаду голови КМДА (якщо новий законопроект ухвалять).
Розділити посади
Хоча посади мера та голови КМДА майже завжди були суміщені, до Зеленського все ж були спроби їх розділити.
Голову КМДА особисто призначав президент-втікач Віктор Янукович. За його президенства мером був Леонід Черновецький, а от керував міською держадміністрацією Олександр Попов.
Втім, після Революції Гідності традицію колишньої влади припинили.
Чому важлива столиця
За статистикою, найбільший потік грошей теж генерує Київ – тільки за 2018 рік місто отримало 51,5 млрд грн. Бюджет столиці втричі перевищує бюджети інших міст країни. Левова частка доходів – це податок на доходи фізичних осіб. За це місто отримало 18,5 млрд грн. Окрім того, бюджет наповнюється за рахунок місцевих податків та зборів – 11,5 млрд грн, а також від оренди землі – 5,1 млрд грн.
Дострокові вибори у Києві ймовірно відбудуться. Питання в тому, хто встигне швидше їх ініціювати – Кличко чи президентська партія. Остання спрогнозувала, що законопроект розглянуть вже у четвер – 19 вересня.
Лілія Ященко