Формула Штайнмаєра спричинила чимало галасу, ставши для одних громадян зрадою і капітуляцією, а дня інших – перемогою.
Формула Штайнмаєра – що це?
Це варіант реалізації одного з пунктів Мінських угод – надання Донбасу особливого статусу після проведення чесних, демократичних виборів за стандартами ОБСЄ.
Цей сценарій запропонував у 2016 році тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.
В “оригіналі” формули Штайнмаєра були передбачені зміни до Конституції, але до останньої редакції, яку узгодили у Мінську 1 жовтня, внесли зміни.
Йдеться у документі про проведення місцевих виборів – вони відбудуться на окупованих територіях лише за українським законодавством та під наглядом ОБСЄ.
Президент наголосив, що ще одна умова України – контроль над кордоном з РФ, тобто відведення всіх російських військ з нашої території.
Причому закон про особливості місцевого самоврядування на цих територіях, в який буде імплементовано формулу, розроблятиметься окремо. Його обговорюватимуть з експертним середовищем та суспільством.
Фото: Ігор Рейтерович
– Я б не розглядав формулу у координатах зрада чи перемога – це маленька цеглинка в тих процесах, в яких задіяна Україна. Без загальної конструкції вона не має сенсу, – говорить політолог Ігор Рейтерович.
Політолог Андрій Золотарьов називає формулу політичною частиною Мінських угод, хоча визнає – це крок до миру.
– Це шанс отримати мирне врегулювання війни. Але для початку треба було попрацювати з громадською думкою. Формула штовхає країну до рецидиву громадського протистояння.
Що буде після ухвалення формули?
Один з аргументів влади – узгоджена формула знищила бар’єри у підготовці зустрічі у нормандському форматі, під час якої до переговорів долучиться Німеччина та Франція. Тому наступний крок – це узгодження дати і місця проведення нормандської зустрічі.
Фото: Андрій Золотарьов
– Нормандський формат – значна перевага для України, адже Німеччина і Франція – це держави, на позицію яких Путін вимушений зважати. У нас буде зовнішня підтримка – економічна, політична, фінансова, – каже Золотарьов.
З іншого боку, покладати великі сподівання на сам факт переговорів не варто. Рейтерович впевнений – вони будуть “рамковими”:
– Після зустрічі у нас з’явиться конкретика, чи є взагалі консенсус з приводу того, що робити далі. Там можна буде подивитись на позиції наших партнерів і Росії, презентувати своє бачення, а після цього – представити це бачення Україні. Готовність влади зустрічатись – це позитив.
Ця зустріч може призвести до інтенсифікації обміну полоненими та розведення військ. Але ключове – це початок дискусії щодо варіантів нового закону про особливості місцевого самоврядування окремих районів Луганської та Донецької областей. І політолог наголошує – ця дискусіє буде міжнародною.
– Ймовірно, будуть задіяні і Франція, І Німеччина, і певним чином Росія. Вони намагатимуться впливати на розробку закону.
Особливий статус Донбасу
Отже, предметно говорити про те, до чого призведе формула Штайнмаєра, можна буде, коли влада покаже проект нового закону. Поки що це “формула з багатьма невідомими“, вважає Андрій Золотарьов.
– Як не даючи широкої автономії Донбасу, не викликати подальшого руйнування унітарності? Тому що потім умовно Закарпаття або Буковина можуть спитати – а чим ми гірші за Донбас?
Але закон має вирішити три глобальні проблеми, називає Рейтерович.
1. Організація виборів. За умовою, місцеві вибори пройдуть за українським законодавством, а отже, має бути організований доступ українським Центральній виборчій комісії, медіа та політичним силам.
– Всі – від Слуги народу, Голосу і ЄС до Свободи і Правого сектору, повинні мати можливості для ведення нормальної агітаційної кампанії.
2. Питання безпеки. До проведення виборів має відбутись демілітаризація та роззброєння, аби вони не проходили “під дулами кулеметів”. Але все ще залишається питання того, хто буде гарантувати безпеку виборів – українські правоохоронці мають почати працювати на цих територіях.
3. Амністія. Одна з умов Мінських домовленостей – амністія тих, хто брав участь у бойових діях на Донбасі.
– Ми розуміємо, що брати участь у виборах можуть люди, які скоїли тяжкі злочини проти України або її громадян. Без цього врегулювання немає жодного сенсу говорити про вибори. Треба чітко пояснити – буде безумовна амністія чи вибіркова.
І це має бути прописано у законі. Тільки після врегулювання вищезазначених проблем можуть відбутись демократичні вибори. Та щодо термінів експерти радять не поспішати.
– Я не поділяю оптимістичних поглядів, що ми за півроку зможемо провести вибори. Це вкрай складно. Цьому має передувати довга підготовка, налагодження життя, мовлення українських телеканалів тощо, – каже Рейтерович.
Для того, щоб зняти напруження у суспільстві, президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення, де розвіяв основні “страшилки” щодо формули Штайнмайера і зазначив, що її не потрібно боятися.
Отже, ніякого закону про особливий статус без виборів не буде, а виборів, зі свого боку, не буде без виведення російських військ.
Формула викликала чимало запитань у суспільства, експертного середовища і журналістів, на які владі доведеться відповідати найближчим часом.
