Скасування депутатської недоторканності: що зміниться і як працюватиме
Верховна Рада 18 грудня остаточно скасувала депутатську недоторканність, привівши деякі закони у відповідність з Конституцією України. Що це означає і як працюватиме – у матеріалі Фактів ICTV.
Що таке депутатська недоторканність?
Це гарантія, що народного депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди Верховної Ради.
Недоторканність має сприяти ефективній роботі парламентаря та гарантувати захист від можливого тиску з боку виконавчої та судової гілок влади.
Що зміниться?
Президент Володимир Зеленський 11 вересня 2019 року підписав зміни до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів, ухвалені Верховною Радою 3 вересня.
Тобто з цієї статті прибрали положення про те, що нардепи не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди парламенту, а також про те, що їм гарантується недоторканність.
Водночас парламентарі не нестимуть юридичної відповідальності за результати голосування або за висловлювання у Раді, окрім образи чи наклепу.
Але для повного скасування недоторканності самих змін до Конституції було недостатньо, тому 18 грудня Рада голосами 291 нардепа підтримала законопроект №2237, яким внесла зміни до Кримінально-процесуального кодексу, закону Про статус народного депутата України та Регламент Верховної Ради.
Коли депутатська недоторканність припинить існування?
З 1 січня 2020 року всі депутати стануть офіційно доторканними.
Як каратимуть нардепів за кримінальні правопорушення?
З Кримінально-процесуального кодексу вилучили норми про депутатську недоторканність, проте передбачили особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
Зокрема, у разі вчинення парламентарем кримінального правопорушення вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право лише генеральний прокурор.
Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, обшук, застосування негласних слідчих дій також мають узгоджуватися генпрокурором.
Розгляд таких клопотань, крім негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею ВАСУ.
Про затримання або оголошення підозри нардепу обов’язково повідомляється голові Верховної Ради.
