Кількість народних депутатів вирішили скоротити до 300. Такі зміни до Конституції парламентарі попередньо ухвалили 4 лютого.
Якщо вдруге документ набере конституційну більшість – 300 голосів, то наступного разу на виборах українці голосуватимуть за меншу кількість представників народу. Та ухвалити законопроект можливо тільки під час наступної сесії, тобто не раніше вересня.
Така ініціатива, по-перше, забезпечить виконання Володимиром Зеленським своєї передвиборчої обіцянки, а по-друге – стане реакцією на запит суспільства. Адже, як демонструвало соцопитування групи Рейтинг у вересні 2019 року, скорочення депутатів підтримували 92% громадян.
– Останні роки ця тема популярна серед громадян України, адже парламент показує низьку ефективність роботи. Він став заручником прозорості – українці дізнаються подробиці скандалів, листувань, конфліктів, заяв, бійок, – каже голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Чи ефективно працюватимуть 300 депутатів і які ризики існують через скорочення їх кількості – розібралися Факти ICTV.
Пропозиція авторів законопроекту
У документі законопроекту йдеться не тільки про скорочення кількості депутатів з 450 до 300. До Основного закону України пропонують ще й такі зміни:
- закріплення пропорційної системи за відкритими списками;
- обрання депутатом тільки осіб, які постійно проживають в Україні п’ять років та володіють українською мовою.
Конституції не суперечить
Ще у вересні документ відправили на розгляд Конституційного суду. Той в цілому схвалив ініціативу та визнав її такою, що не суперечить основному закону України.
Але висловив низку застережень. Зокрема, зменшення кількості парламентарів впливатиме на інші норми Конституції, в яких йдеться про кількість чиновників. Як-от положення про те, що для звернення до Конституційного суду потрібно рішення 45 депутатів.
– Мала б зменшитись кількість депутатів, які можуть зробити подання до Конституційного суду. Це означає звуження прав опозиції, тому що зазвичай туди звертається тільки вона, – звертає увагу Кошель.
Хоча експерт відзначає, що це могло бути банальне недопрацювання авторів.
Чому саме 300?
Сама ідея скоротити законодавчий апарат з’явилась давно. Ще у 2000 році за ініціативи другого президента Леоніда Кучми проводився всеукраїнський референдум, одним з питань якого було зменшення кількості депутатів саме до 300. Тоді за проголосувало більше 90% українців.
Один з аргументів прихильників нинішньої ініціативи – зменшення кількості населення України. Мовляв, рішення про 450 депутатів ухвалювалось, коли в Україні жило 52 млн громадян, а отже, є необхідність скоротити кількість мандатів. Та експерти такої думки не поділяють.
Фото: Олексій Кошель
– Якщо взяти до рук калькулятор, то вийде, що в Україні проживає лише 32 млн громадян. Вони забули про тих, хто проживає в ОРДЛО, Криму і за кордоном. За такою логікою парламент Індії з населенням у 1,2 млрд громадян має налічувати кілька десятків сотень депутатів, – коментує Кошель.
Прірва між депутатами та виборцями
Зменшення депутатів натомість тільки збільшить бар’єр між ними та виборцями, переконані політологи. Скорочення їх на третину на стільки ж віддалить їх від виборців.
Адже, окрім законотворчої діяльності, звертає увагу Кошель, депутатам потрібно підтримувати зв’язок з органами місцевого самоврядування, лобіювати інтересів мешканців свого округу, надсилати депутатські запити, відповідати на численні листи, приймати громадян.
Фото: Олег Саакян
– Подекуди на одного депутата припадатиме така кількість населення на розпорошеній території, що, якщо він до кожного населеного пункту хоч раз за свою каденцію заїде, це буде неабияким здобутком, – іронізує політолог Олег Саакян.
Обиратимемо 300 депутатів вже за новою системою
Окрім того, що влада пропонує зменшити кількість депутатів до наступних виборів, ті пройдуть ще й за новим Виборчим кодексом, який передбачає пропорційну систему. Тобто виборці голосуватимуть не тільки за партію, а й за конкретного кандидата у ній.
За відкритими списками конфігурація може змінитися кардинально в порівнянні з тим, що на старті зареєструвала політична партія, адже чим більше голосів набирає кандидат, тим вище він піднімається у рейтингу.
– Потрапляння до парламенту політичної сили ускладниться. Кількість ресурсів підвищиться – потрібно, окрім всієї України, взяти відсотки в громадах. Система буде складною, – говорить Саакян.
Він додає, такі ініціативи спростять проходження у парламент політичних сил, які мають організаційний ресурс у всій країні, як-от Батьківщина, або ж таких рухів, як Слуга народу. А от для політсил, які тільки починають розвиватись – потрапити під купол буде складніше.
– У разі зменшення кількості нардепів рівень закритості зросте. До прикладу, в малих фракціях за закритою частиною, так званими гарантованими дев’ятками, може проходити більшість нардепів, – каже Кошель.
Тому експерт наголошує на необхідності внесення поправок до Виборчого кодексу.
Та зменшення кількості депутатів має неабиякі переваги для влади. І це не тільки про зростання рейтингу через суспільний запит.
– Якщо будуть дочасні вибори, через потребу в меншій кількості депутатів для того самого відсотку у Зеленського є можливість просіяти депутатський корпус. Очевидно, обиратимуть за принципом лояльності або відданості задекларованому курсу, – каже Саакян.
Зменшення депутатів ≠ зменшення видатків
Дехто з прихильників законопроекту переконує – зменшення кількості депутатів зекономить бюджет.
У 2019 році на утримання Верховної Ради витратили 1,9 млрд грн. Та попри те, що кількість депутатів збираються урізати, це навряд суттєво скоротить видатки, адже на зарплату йде лише частина коштів. А будь-які заяви на цьому підґрунті – не більше ніж популізм, переконують експерти.
– Левова частка видатків не зміниться. Приміщення те саме, його опалення – те саме, стільки ж лампочок під куполом буде працювати, стільки ж апарату Верховної Ради потрібно для обслуговування, – пояснює Саакян.
Ефект буде майже не відчутним для українського бюджету, переконують політологи.
Ефективність комітетів
Окрім інших перерахованих ризиків, існує ймовірність того, що знизиться ефективність роботи парламентарів у комітетах. Сьогодні у 23 комітетах Верховної Ради засідає від 5 до 32 депутатів. Зі зменшенням їх кількості в одному комітеті в середньому буде до 13 осіб.
– Враховуючи низьку явку, потрібно буде голоси лише семи депутатів для ухвалення рішень профільного комітету. Тут можливі корупційні ризики, – каже Кошель.
Тим паче, в умовах великої кількості законопроектів, які продукує парламент, може впасти продуктивність, адже депутати не зможуть належним чином опрацьовувати документи.
Попри це, один з найголовніших викликів цієї ініціативи – це корупція. Зі скороченням кількості депутатів збільшується вірогідність для різних груп впливу домовлятись з ними. З меншою кількістю людей легше, а іноді й дешевше знайти консенсус.
Лілія Ященко