Міняти не можна залишити. Чого очікувати від змін до медреформи

Нещодавно медичну реформу, яку започаткували, коли виконувачем обов’язків глави Міністерства охорони здоров’я була Уляна Супрун, розкритикував президент Володимир Зеленський.

Невдовзі міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що реформу переглянуть, щоб виправити певні “помилки”.

Ці заяви викликали неоднозначну реакцію у суспільстві. Хтось підтримує владу у прагненні змін, а хтось вважає, що це не призведе до покращення реформи.

Факти ICTV розповідають, що планують змінити у медичній реформі і які наслідки це матиме.

Що пропонують змінити

Все почалося з того, що під час відеозвернення 4 травня президент Володимир Зеленський заявив, що медичну реформу необхідно переглянути, адже після аналізу з’ясувалося, що в ній “є як плюси, так і мінуси”.

За його словами, необхідно “виправити помилки” і зберегти всі позитивні моменти реформи.

Особливу увагу глава держави звернув на новий механізм фінансування, через який можуть звільнити близько 50 тис. медиків і зачинити 332 лікарні.

– Саме тому я закликаю міністра охорони здоров’я, голову профільного комітету ВР і головного санітарного лікаря України невідкладно запропонувати шляхи вирішення цих питань. Нам потрібно не згортання реформи, а її поліпшення, – сказав Зеленський.

Відповідь міністра охорони здоров’я Максима Степанова не змусила довго чекати. 5 травня він заявив, що не збирається згортати другий етап медичної реформи, що розпочався 1 квітня, а лише виправлятиме “помилки у плануванні”.

Міністр розповів, що зараз недостатньо фінансування у 984 лікарнях.

– Тобто більше половини наших лікарень у 2020 році отримають фінансування менше, ніж у 2019 році. Якщо нічого не змінити, то мільйони українців будуть позбавлені доступу до нормального медичного забезпечення, розпочнеться стрімке поширення таких хвороб, як туберкульоз, – каже Степанов.

Нині заплановано внести такі зміни до медичної реформи:

• підвищити заробітну плату медичним працівникам (необхідно додатково 11 млрд грн);
• усім закладам охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, нададуть фінансування не менше, ніж у 2019 році;
• з 1 червня за Державною програмою медичних гарантій фінансуватимуться додаткові пакети;
• з 2021 року введуть нові медичні тарифи, які ґрунтуватимуться на якісних стандартах надання медпослуг та заробітних платах працівників галузі.

Крім того, з 11 травня міністерство розпочне роботу з розроблення нових державних стандартів надання медичної допомоги та проведення експертизи відповідної інфраструктури.

Екс-радник виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я, консультант проекту Розвиток медичної освіти Гліб Бітюков у коментарі Фактам ICTV розповів, що медичну реформу необхідно продовжувати навіть в умовах спалаху коронавірусу.

– Наша система охорони здоров’я знаходиться в такому стані, що вона не може самостійно впоратися з викликами, які постали через коронавірусну інфекцію. Тобто, у закладів охорони здоров’я немає ані коштів, ані спроможностей (обладнання, персоналу).

Якщо ж ми вирішимо не продовжувати цю медреформу, а й надалі користуватимемось системою Семашка, то ми лататимемо дірки в процесі розвитку ситуації. Тобто потрібно буде вибірково докуповувати обладнання, десь підсилювати зарплату медичних працівників, – каже Бітюков.

Чого очікувати від зміненої медреформи

Попри заяви Степанова, що зміни до реформи не означатимуть її згортання, експерти говорять про те, що вищевказані рішення є звичайним поверненням до старої системи, якої тривалий час намагалися здихатися.

Екс-заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк вважає, що це хоч і буде певною мірою нова система, її зміст залишиться старим.

– Тобто забрати кошти у понад тисячі ефективних лікарень, які підготувалися до реформи. Які надають реальну допомогу людям, і тому заробили більше грошей після квітня.

Наприклад, заберуть у пологового будинку №1 в Києві, який завдяки переходу на тарифи НСЗУ почав надавати повністю безоплатні пологи. І передадуть, наприклад, онкодиспансеру у Білій Церкві, який опромінює живих людей апаратом-ровесником Хрущова. Головне – щоб не було закриття лікарень, – пише на своїй сторінці у Facebook Ковтонюк.

Можна зробити висновок, що перепрофілювання лікарень вже не буде. Тобто фінансування, як і раніше, надаватиметься за ліжко-місця.

Як приклад, Ковтонюк навів дві туберкульозні лікарні. Одна з них приймала багато пацієнтів, і собівартість кожного випадку становила близько 9,3 тис. грн, а до другої зверталося мало людей, тому і собівартість випадків була більшою – приблизно 115 тис. грн.

Однак обидві лікарні отримували однакову кількість грошей, адже мали однакову кількість місць. Після реформи перша лікарня почала отримувати гроші за надані послуги. Тобто надані їй кошти зростали.

– Лікарня А одразу отримує відчутно більше. Вони лікують багато пацієнтів, більш якісно і з меншою собівартістю. Вони піднімуть зарплати медикам і будуть розвивати лікарню. Пацієнтів лікуватимуть якісніше.

Лікарня В отримує відчутно менше. Це нарешті дає “чарівний пендель” місцевій владі, щоб вона провела реорганізацію туберкульозної служби. Через один-два роки там теж стане нормальна лікарня, – розповідає Ковтонюк.

Так, плани щодо збільшення заробітної плати лікарям – це хороша ідея. Але фінансування установ, які приймають лише кількох пацієнтів на рік, може виявитися великою проблемою.

Екс-радник в. о. міністра охорони здоров’я вважає, що збільшення зарплат лікарям – це позитивний крок, адже вони не можуть працювати за ті кошти, які їм платять сьогодні.

– До 1 квітня зарплати у системі охорони здоров’я тарифікувалися за єдиною тарифною сіткою. Тобто давно уряд визначив, що є тарифна сітка, в якій прописано, скільки кожен працівник державної сфери отримуватиме.

З 1 квітня заклади охорони здоров’я переходять з бюджетного кодексу під господарський кодекс, за яким вони можуть самостійно встановлювати розмір заробітної плати, – каже Бітюков.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса поділився простою статистикою, яка дасть змогу зрозуміти, яка проблема виникає, якщо змінити принцип “гроші ходять за пацієнтом”.

Він вважає, якщо цей принцип спрацював на першому етапі медичної реформи, то не може бути такого, щоб він не спрацював на другому.

– В тубдиспансерах ми витрачаємо на одного пацієнта 115 тис. грн. Причому, на одного лікаря у таких закладах припадає 14 пацієнтів на рік. А бюджет такого тубдиспансеру 105 млн грн на рік. Водночас Україна одна з перших в Європі за рівнем смертності від туберкульозу, а самі тубдиспансери за такого масштабного фінансування – аварійні будівлі, – пише Фурса.

Водночас в ефективних медичних закладах (навіть з лікування туберкульозу) отримують гроші за пацієнтів і мають змогу надавати якісні послуги.

Інвестиційний банкір також вважає, що в Україні навряд чи масово звільнятимуть лікарів, адже їх не вистачає в країні.

За словами Бітюкова, Кабмін має проявляти певну обережність у бажанні перерозподілити кошти під час другого етапу медичної реформи, адже для того, щоб закрити дірку, яка нібито утворилася, беруть гроші з осінніх бюджетів.

Крім того, не потрібно шукати проблему в недофінансуванні у самій реформі, адже деяки заклади охорони здоров’я успішно до неї підготувалися (детально розраховували тарифи, складали пакети медичних послуг), за що й отримуватимуть кошти.

– Були й інші заклади охорони здоров’я, які цим не займалися. Вони склали пакети медичних послуг нашвидкоруч, не вдаючися в подробиці. Тепер, коли вони отримали кошти, то зрозуміли, що їм не вистачає…

Є певна причина, чому деякі лікарні недоотримали кошти. І потрібно починати з її пошуку. А просто взяти і перекинути кошти з осені на весну, оскільки якась лікарня сказала, що їм тепер не вистачає – це неправильний підхід, – вважає лікар.

Мало хто озвучує можливість позитивних змін після “коригування” реформи, але потрібно пам’ятати, що Міністерству охорони здоров’я потрібно буде уточнити і пояснити певні пункти своїх планів.

Хто проти змін

Екс-виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун швидко відреагувала на заяви про “коригування медичної реформи”. Вона вважає, що це ніщо інше, як крок у минуле.

– Справжня трансформація системи охорони здоров’я не може бути втілена, коли влада прагне лише подобатись. Не можна трансформувати рівень медичної допомоги у лікарнях та поліклініках, коли ти дивишся на медиків як на електорат, – написала Супрун.

Вона також розкритикувала кількох людей, які, на її думку, створюють проблеми для медичної галузі в Україні.

В свою чергу народний депутат від фракції Голос Олександра Устінова повідомила, що Кабінет міністрів вже нібито підготував постанову, яка поверне оплату лікарням за порожні ліжка.

– 60% медичних установ уже перейшли на нову (модель фінансування – Ред.), а тепер або у тих, хто чесно працював і готувався до реформи, забиратимуть гроші на кухарок, або дірка в бюджеті стане ще більше, а в системі відбудеться колапс, – пише Устінова.

Вона також вважає, що колапс може відбутися через те, що медики тривалий час не отримуватимуть заробітну плату.

Екс-заступник міністра охорони здоров’я, народний депутат від фракції Голос Ольга Стефанишина заявила, що такий крок влади є звичайним згортанням реформи, яка розпочалася у 2017 році.

– Зараз нам під соусом покращення просто дають згортання медичної реформи, і я оцінюю це як дуже негативний крок нинішньої влади. По суті, медична реформа почалася в нас 2017 року з первинної допомоги. Довела вже свою ефективність, і тут, коли вже почався цей найскладніший другий етап, влада хоче його згорнути, – сказала вона.

Потрібно розуміти, що реформу не можна відкладати, адже ми опинимося у тій самій ситуації, яка була до неї.

– Звісно, що тарифи НСЗУ наразі не великі і коштів не буде достатньо. Ми знаходимося на початку реформи, але якщо ми її не почнемо, то ми її відкладатимемо постійно і будемо знаходитися в тій самій прірві, коли не вистачає всього: ні ліків, ні обладнання, ні шприців, ні рукавичок, ні масок, – говорить Бітюков.

Залишається чекати на те, які рішення надалі ухвалюватиме уряд щодо змін у медичній реформі. Хоча МОЗ і президент декларують бажання продовжити реформу, нині важко уявити, як це спрацює на практиці.

Сподіваємося, що влада не вирішить відкотити реформу і повернути стару систему, яка неодноразово доводила свою неефективність.

Владислав Бомбела