Перезавантаження ТКГ та об’єднання форматів: кроки України у переговорах щодо Донбасу

Пандемія коронавірусу зупинила безліч міжнародних процесів, але не бойові дії на Сході України. На Донбасі продовжують стріляти і вбивати українських військових, тим часом, переговори щодо мирного врегулювання конфлікту остаточно застопорилися. Для виходу з глухого кута в Офісі українського президента озвучили дві ініціативи: кардинальна зміна переговорної групи в Мінську і запрошення до діалогу переселенців.

Підвищений статус

Традиційно в роботі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в Мінську беруть участь експерти, колишні політики і посадові особи, але не діючі вищі державні чиновники. І ось заради перезавантаження Мінського формату Київ вирішив значно підвищити статус переговірників.

Очолює українську делегацію як і раніше другий президент України Леонід Кучма. А ось його першим заступником став віце-прем’єр-міністр України Олексій Резніков, який вже брав участь в переговорах. Також до складу делегації увійшли заступники міністрів економіки і оборони, голови правового, зовнішньополітичного та соціального комітетів Ради.

Віце-прем’єр, заступники міністрів, нардепи – ще ніколи рівень представництва України в ТКГ не був таким високим.

— Головна ідея – дати імпульс переговорам і забезпечити швидку реалізацію тих рішень, які будуть приймати в ТКГ. Переговори йдуть дуже повільно, немає конкретних результатів, єдиний результат за останній час це обмін, який стався в квітні, і все. Потрібно висувати ініціативи, які прискорили б переговори, – пояснює логіку підвищення статусу представників української делегації в Мінську політолог Володимир Фесенко.

Володимир Фесенко

На думку аналітика фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Марії Золкіної, така зміна Україною своєї делегації в Мінську може бути показовою демонстрацією:

— Більшою мірою це спрямовано на, так би мовити, західних споживачів інформації, щоб показати всю серйозність намірів президентської команди займатися врегулюванням на Донбасі. Підвищення статусу представництва автоматично додає політичної ваги всім заявам і намірам української сторони щодо врегулювання.

Однак, українська опозиція і експерти побачили в кроках Банкової з перезавантаження мінських угод і ризики для України.

— Ризики пов’язані з тим, що це рішення буде асиметричним, тому що РФ ніколи не погодиться на аналогічне підвищення рівня своєї делегації. Тобто це буде в односторонньому порядку тільки з боку України, – говорить Золкіна.

Марія Золкіна

За словами колишньої учасниці переговорів в Мінську, нардепа від фракції Європейська солідарність Ірини Геращенко, Росія тільки знижує статус своїх представників у ТКГ, а дії української влади можуть бути кроком до визнання бойовиків так званих “ДНР” і “ЛНР”.

— Це продовження легітимізації “республік”, новий крок до реалізації сценарію Кремля про “прямий діалог з Донецьком та Луганськом”. До переговорної групи офіційно вводяться представники виконавчої влади. Тим самим піднімаючи статус так званих “представників” ОРДЛО, які сидять в Мінську як запрошені, а не учасники, – заявила вона.

Ірина Геращенко

Але віце-прем’єр-міністр Олексій Резніков, призначений першим заступником глави української делегації в ТКГ, в коментарі Фактам ICTV зазначив, що ні про яке визнання бойовиків і прямі переговори з ними не йдеться.

— Я є тією офіційною особою, яка веде переговори з РФ, з агресором, в присутності ОБСЄ, ніяких розмов з бойовиками я не веду, це я вам гарантую. Потрібно довіряти своїм учасникам переговорів, країна повинна говорити одним голосом, це дуже важливий момент. Якщо ми сьогодні боїмося всього і нічого не робимо, то шість років у нас триває війна, її потрібно завершувати, а для цього потрібно довіряти своїм, – підкреслює віце-прем’єр.

Олексій Резніков

Резніков вважає, що зовсім не важливо, чи підвищить Росія статус своїх делегатів в Мінську, адже це, в першу чергу, “питання, що ми демонструємо світу”.

Правда, навряд чи тільки в статусі переговірників проблема у мирному врегулюванні конфлікту на Донбасі.

— Проблема не в тому, що попередні делегати не мали якихось компетенцій або посад, а в тому, що Росія просто не хоче домовлятися, – констатує Золкіна.

Терміновий візит

Зробити більш конструктивною позицію Кремля щодо Донбасу мали переговори заступника глави адміністрації російського президента Дмитра Козака з представниками Німеччини. Козак у карантин, коли всі двосторонні контакти між країнами зведені максимум до відеозв’язку, навіть особисто прилетів до Берліну. Така безпрецедентна терміновість здивувала багатьох. Як і ще один делікатний момент.

У зовнішній політиці України з 2014 року існує принцип “ні слова про Україну без України”. Козак же в Берліні говорив з німцями про Донбас без представників нашої країни. Хоча у нашому МЗС стверджують, що жодних переговорів за спиною України не було, і Київ в курсі змісту всіх бесід.

Фото: Dreamstime

На думку експертів, Німеччині цікаво було, як саме Росія буде відповідати на ініціативи України щодо Донбасу, зокрема на підвищення статусу делегації у Мінську. Однак, могли обговорюватися і більш довгограючі питання.

— Мені здається, що Зеленський та Єрмак хочуть з’єднати Нормандський формат і Мінський формат переговорів, щоб у переговорах в Мінську брали участь представники Німеччини та Франції, – зазначає Володимир Фесенко.

Проте, вже після візиту Козака в Берлін, 14 травня відбулося перше онлайн-засідання Мінської ТКГ за участю оновленої української делегації, і переговори в економічній підгрупі з боку РФ вів заступник міністра економіки, як і з боку України. При цьому, офіційно Кремль про це не заявляв і не афішував факт підвищення статусу свого представництва.

Переселенці і вибори

За допомогою ініціативи про перезавантаження ТКГ Україні вдалося піти від іншої скандальної історії. У березні в Мінську глава Офісу президента Андрій Єрмак, який відповідає в команді Володимира Зеленського за переговори щодо Донбасу, підписав разом з Дмитром Козаком угоду про створення так званої Консультативної ради – неформального дорадчого органу, до якого увійшли б представники України та ОРДЛО.

В Україні цю ідею жорстко розкритикували, побачивши в ній можливість легітимізації для бойовиків. Пройшли акції протесту, проти виступила навіть частина депутатів з президентської партії Слуга народу. Після такої реакції на Банковій від ідеї Консультативної ради вирішили відмовитися.

— На 90% це ідея вчорашнього дня, на якій поставили крапку, – зазначає Золкіна.

Тепер замість Консультативної ради Єрмак пропонує включити переселенців з Донбасу в якості експертів або представників тимчасово окупованих територій в кожну з підгруп Мінська. Хто саме це буде поки не зрозуміло, як не зрозуміли і їхні повноваження. Але ця ідея, на думку Золкіної, може нівелювати основний ризик Консультативної ради – прямі переговори між українською владою і представниками ОРДЛО.

Фото: Dreamstime

При цьому зовсім немає змін поки в ще одному аспекті мирного врегулювання на Донбасі – проведенні місцевих виборів. У лютому на Мюнхенській конференції з питань безпеки Володимир Зеленський говорив, що мріє про проведення місцевих виборів у жовтні 2020 року на всій території України, в тому числі і на Донбасі. Але поки ця ідея, схоже, так і залишається мрією.

Без доступу до кордону та ліквідації формувань бойовиків проведення виборів неможливо, Україна продовжує нагадувати про це в Мінську і на всіх майданчиках.

— Всі зрозуміли, що ніяких виборів там бути не може, навіть гіпотетично. Організувати їх за півроку абсолютно нереально. У президентській команді це вже розуміють усі, – стверджує Золкіна.

До виборів можна було б почати хоча б з припинення вогню. Без цього всі перспективи мирного врегулювання так і залишаються туманні, кого б в переговірники від України не записали.

— Очевидно, що Росія просто не хоче домовлятися, – систематизує Володимир Фесенко головну проблему будь-яких переговорів.

Перехоплення ініціативи в перемовинах щодо Донбасу і нав’язування власного порядку денного – безумовно, правильні кроки з боку України. Але проблема в тому, що які б формати не пропонувалися, Росія як і раніше розуміє тільки одну мову – мову сили.