Незалежність понад усе. Чому звільняється голова НБУ і які будуть наслідки

Ввечері 1 липня всю Україну шокувала новина про звільнення голови НБУ Якова Смолія із зазначеної посади за власним бажанням.

Але ще більшим шоком стала причина, через яку Смолій вирішив звільнитися. Він заявив про “політичний тиск” на Нацбанк.

Скандальна заява вже викликала реакцію у міжнародних партнерів України.

Про який “тиск” йдеться і чого очікувати країні після звільнення Смолія читайте на Фактах ICTV.

Реакція на звільнення

У перші години після повідомлення про відставку голови НБУ, почали з’являтися численні реакції як відомих українських політиків, високопосадовців, так і міжнародних партнерів України.

Особливу увагу у заяві привернуло те, що на Національний банк здійснювався “систематичний тиск”. Звичайно, в очах суспільства і міжнародних партнерів держави це виглядає щонайменше погано.

– Протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск. Це унеможливлює ефективне виконання покладених на мене обов’язків керівництва діяльністю Національного банку та взаємодію з іншими державними органами, – цитує Смолія прес-служба НБУ.

Звичайно, українські політики швидко відреагували на цю інформацію. І більшість – досить негативно.

Наприклад, екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян назвав звільнення Смолія “рейдерським захопленням” НБУ. Він також висловив думку про те, що це призведе до зриву програми МВФ, емісії, гіперінфляції.

Екс-прем’єр-міністр Олексій Гончарук також негативно сприйняв відставку голови НБУ.

– Минулого літа кожна промова президента починалась з “ми поважаємо і підтримуємо незалежність НБУ”. Це перша і головна ідея, яка лежала в основі нашої економічної стратегії…

Тепер цій репутації (НБУ, – Ред.) завдано чергового важкого удару. А можлива втрата Нацбанком своєї незалежності поставить хрест на інвестиціях. Поки НБУ був незалежним, інвестор знав, що українська гривня буде поводити себе прогнозовано. Нестабільність гривні вдарить по кожному з нас, – заявив Гончарук.

Хоча про так званий “аудит НБУ” у команді Зеленського говорили вже давно, але до останніх тижнів він, найімовірніше, не був у центрі уваги. В Офісі президента запевняють, що влада залишається прихильником незалежності НБУ і в його роботі не відбудеться жодних змін.

Однак західні партнери висловлюють своє занепокоєння через заяву Смолія, адже незалежність Нацбанку стала запорукою зменшення корупції і врятувала банківський сектор, який збанкрутував.

– Підрив цієї надважливої інституції був би великим кроком назад і поставив би під загрозу надійність реформ України і їхню підтримку, – йдеться у заяві країн Великої Сімки.

Хоча на перший погляд історія зі звільненням видається зрозумілою, тут є багато незрозумілих речей.

Чи був політичний тиск?

Нині ми можемо лише спекулювати на тему того, чи дійсно був політичний тиск з боку влади на НБУ. Однак наприкінці 2019 року Яків Смолій заявляв про те, що жодного тиску на Нацбанк немає.

– Ми не відчуваємо жодного тиску з боку президента чи уряду на дії Національного банку. Ті мітинги, які відбуваються під стінами, ми також не пов’язуємо із президентом чи урядом. Це безумовно ті особи, про яких я вже казав, – говорив тоді голова Національного банку.

У коментарі Фактам ICTV політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко заявив, що певний тиск на НБУ був завжди. Інше питання, наскільки він був сильним і як проявлявся.

Звичайно, в ситуації з економічною кризою влада бажає, щоб Нацбанк ухвалював певні рішення швидко, що могло не сподобатися керівництву установи.

За інформацією власних джерел Фактів ICTV, в одному з державних банків почали “вичавлювати” висококласних спеціалістів і замінювати їх “своїми”. І рівень кваліфікації через це перестав грати будь-яку роль.

Так, в цей банк приходять також спеціалісти, однак їхня кваліфікація набагато менша за тих людей, які були до них.

Можливо і цей фактор став однією з причин, через які глава НБУ все ж вирішив подати у відставку.

За словами Фесенка, напруга навколо Нацбанку – нормальна ситуація для нашої країни, і часто вона загострюється у кризовий період. А саме в таких кризових реаліях ми нині і живемо.

Він також вважає, що на відставку Смолія вплинуло кілька факторів.

– У парламенті є кілька ініціатив, зокрема постанова Верховної Ради, про відповідальність НБУ. Як мені відомо, це пов’язано з тим, що багато депутатів, команда Зеленського і економічний блок уряду не задоволені співпрацею з Нацбанком.

Також нині загострилося протистояння між радою НБУ і правлінням Нацбанку… Є інформація, що блокування певних кадрових рішень Смолія і спровокувало конфлікт, – розповідає політолог.

Крім того, незадоволення є і в питанні співпраці щодо відновлення української економіки. Так, під час кризи необхідно виважено підходити до кожного рішення для відновлення економіки, але у наших реаліях влада могла сприйняти розмірений підхід як зволікання.

Звичайно ж, незалежність НБУ повинна зберігатися. Водночас, і на заяви наших міжнародних партнерів потрібно звертати увагу, але без паніки, яка сьогодні спостерігається серед багатьох політиків та економістів.

Це, найімовірніше, була така собі “профілактика”, а для збереження нормальних стосунків нам достатньо і нового очільника НБУ, який добре сприймають наші партнери, і який є профі своєї справи і зможе зберегти незалежність Нацбанку.

Наслідки відставки глави НБУ

З моменту заяви Смолія про звільнення з посади глави НБУ, ми побачили величезну кількість реакцій від різних економістів і державних діячів.

І досить багато з них схиляються до думки, що українську економіку чекають не найкращі часи.

Наприклад, інвестиційний банкір Сергій Фурса, вважає, що у короткостроковій перспективі ми відчуємо значні наслідки.

– Тепер нічого хорошого, це точно. У найближчій перспективі – паніка на валютному ринку і йтимуть всі можливі інвестори, які ще можуть піти. Якщо хтось ще не бачив сигналів, то ось вони. Тепер не помітити їх буде неможливо. Але її згладити дозволять накопичені цим же НБУ резерви, – написав на своїй сторінці в Facebook Фурса.

У коментарі Фактам ICTV економіст Олексій Кущ заявив, що більшість негативних сподівань і побоювань – від стрімкого зростання курсу гривні до відкликання грошей кредиторів з єврооблігацій, випущених Україною – не щось, що залежить від відставки чинного очільника Національного банку.

– Не потрібно думати, що Смолій – фігура рівнозначна, наприклад, Алану Грінспену (голова Федеральної резервної системи США у 1987-2006 роках). Я впевнений, що ситуація у фінансовій і монетарній системах з об’єктивних причин погіршуватиметься ближче до осені. Це стосується курсу, інфляції тощо, – розповів економіст.

Тобто, навіть за тієї умови, що чинний голова НБУ залишався би на посаді, економічна ситуація погіршувалася. Однак, багато людей можуть пов’язувати цю ситуацію з відставкою Смолія, не заглиблюючись у проблему, вважає Кущ.

За його словами, потрібно розуміти, що більшість заяв щодо відставки голови Нацбанку потрібно розглядати через певну політичну призму.

– Буде багато голосів різних фінансових компаній, які виступатимуть проти відставки Смолія. Проти неї також виступатимуть деякі фінансові спекулянти. Проте підтримуватимуть її промислові інвестори, якщо звільнення очільника НБУ призведе до зміни монетарної політики. Потрібно звертати більше уваги на заяви нашого промислового сектору, – розповідає Кущ.

Однак нині важко сказати про те, хто саме буде наступником Смолія.

Кого бачать наступником

За словами народного депутата Ярослава Железняка, однією з кандидатур на посаду голови НБУ є голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Фесенко каже, що є інформація про те, що серед потенційних кандидатів на пост глави Нацбанку є Богдан Данилишин, який зараз очолює Раду НБУ.

Але є питання: чи відбудеться взагалі відставка Смолія або це був певний політичний крок? Глава правління Центру прикладних політичних досліджень Пента вважає, що зараз ця ймовірність дуже висока.

– Найімовірніше, відставка відбудеться. Зараз важливо, хто стане наступником, новим главою НБУ. Бажано, щоб це була людина потужна, професійна і політична. Досвід показує, що від того, як той чи інший керівник взаємодіє з президентом, парламентом, громадською думкою залежить і його політична стабільність.

Також необхідно, щоб ця людина не лише зберігала незалежність Нацбанку, але й могла співпрацювати з урядом для забезпечення відновлення економічного зростання, – говорить Фесенко.

Нині можемо тільки гадати, хто сяде в крісло очільника Нацбанку, однак це має бути людина, яка розуміється на монетарній політиці.

– Я поважаю Шевченка, він сильний банкір, але мені здається, що нині головою НБУ має стати монетарщик… Умовно кажучи, людина, яка сильна у монетарній політиці. Тому що у комерційних банкірів зовсім інші інстинкти і рефлекси, які не сумісні з посадою голови НБУ, – розповідає Кущ.

Він вважає, що призначення буде зовсім неочікуваним. Щось на кшталт того, як призначали Олексія Гончарука прем’єр-міністром.

В будь-якому випадку головне завдання – зупинити падіння української економіки і зробити все, щоб повернути її до зростання.

Водночас потрібно не допустити тих апокаліптичних сценаріїв, які зараз “малюють” різноманітні експерти. Залишається сподіватися, що Нацбанк очолить людина, яка готова до викликів, з якими зіткнеться Україна.

Владислав Бомбела