Вікторія Гірко, редакторка стрічки, кореспондентка
Тепер ми боїмося тиші: місцеві жителі про звільнення Бучі від російських окупантів
31 березня офіційно стало відомо, що українські захисники звільнили Бучу у Київській області від російських загарбників. З перших днів широкомасштабної війни Росії проти України у цьому місті точилися бої.
Путінські війська не лише нещадно руйнували своїми обстрілами усе довкола, а й вбивали мирних місцевих жителів і не давали їм можливості виїхати з міста.
Після місяця окупації та активних боїв у Бучі залишилось щонайменше 3 тис. людей. Сьогодні вони приходять у центр міста, щоб отримати гуманітарну допомогу. Більшість людей не виходили зі своїх підвалів майже місяць.
Одна із місцевих жительок розповіла, що з перших днів повномасштабної війни залишається у місті. Вона і ще п’ятеро людей живуть у підвалі приблизно з 26 лютого. Серед них жінка похилого віку і 8-річна дитина.
– Тепер ми боїмося тиші, вікон і всього решти. Вперше на вулицю ми вийшли позавчора (1 квітня, – Ред.), – поділилась жінка.
Інша місцева жителька пані Лариса пригадує, як російські загарбники нищили у місті все.
– Коли вони прийшли, повибивали двері, вікна, порозбивали паркани. Мою однокласницю на розстріл водили. Іншій знайомій погрожували кинути в погріб гранату, якщо вона не вийде і не стане перед ними на коліна. Вони коли виходили, то обіцяли, що прийдуть і тоді буде ще гірше. Люди дуже залякані, – розповідає вона.
Жінка говорить, що за місяць її родина настільки звикла до постійних обстрілів, що вже навіть не спускалась в погріб.
Через постійні обстріли люди готували собі поїсти на вулиці, розпалюючи вогонь. Робили це біля будинків, щоб у разі чергової атаки можна було сховатися.
– Зараз я готую на 10 сімей. Раніше нас було більше, але двоє людей загинули. Одного чоловіка вбили, коли він вигулював собаку. Також вбили волонтера. Коли вперше приїхали наші бійці, ми почали плакати, цілувати їх, обіймати. Ми відчули себе людьми, – говорить місцева мешканка пані Галина.
Також місцеві пригадують, як путінські війська гатили по місту з танків, які стояли просто посеред дворів житлових будинків.
– Тут стояли сім танків. Вони гатили з них так, що стіни гриміли. Моя квартира на другому поверсі. У мене в будинок така куля прилетіла, що якби не собака, який мене відвів від вікна, то я би не вижила. Все розбито: вікна, двері, – розповідає пані Марія.
До війни Буча була містом, яке постійно розвивалось. Але після того, як сюди вдерлися загарбницькі путінські війська, зараз про це мало що нагадує.
Будинки або зруйновані вщент, або сильно пошкоджені. У квартирах побували російські мародери, які нахабно виламували двері і виносили все, що хотіли. А на вулицях досі можна побачити тіла загиблих мирних мешканців, яких путінські війська цинічно вбили просто так.
