Соцопитування на другий місяць війни: 82% українців планують майбутнє, 79% не відчувають себе мертвими всередині
У рамках восьмої хвилі проекту Україна в умовах війни соціологічною групою Рейтинг було проведено дослідження психологічних маркерів воєнного стану: стратегій адаптації до стресових станів, рівнів життєстійкості та психологічного виснаження.
Адаптація до стресових станів
За більш, ніж місяць війни індекс емоційної напруги піднявся з 2.7 до 3.5. Кількість тих, хто оцінює свій емоційний стан як дуже напружений або напружений становить майже 50%. У спокійному емоційному стані сьогодні лише 8% опитаних, тоді як до війни цей показник коливався в межах 22-26%.
Найбільше як напружений свій стан визначають літні люди. Також така ситуація спостерігається серед жінок, які зазвичай емоційніше реагують на складні ситуації. Таких майже 60%. У той час, як серед чоловіків лише 35%.
Абсолютна більшість (74%) тих, хто перебуває в складних обставинах, оцінюють свій стан як напружений.
Найбільше складнощів відчувають ті, хто вимушено змінили місце проживання, особливо жителі східних областей. Легше тим, хто має роботу, або хоча б часткову зайнятість.
50% опитаних намагаються активно вирішувати свої проблеми. 35% намагаються перечекати, не поспішають з рішеннями, отже, займають пасивну позицію. 13% шукають підтримки у інших.
В цілому, конструктивні стратегії поведінки в складних життєвих обставинах притаманні сьогодні 63% опитаних.
Країна згуртувалася в боротьбі з ворогом, в підтримці один одного і взаємодопомоги. Відносини і взаємодія з рідними є миролюбними (94%). Тільки 5% уникають цих відносин. Також хороші взаємини зберігаються з сусідами (89%). З незнайомими мають миролюбні взаємини 67%.
Рівень життєстійкості
Українці на другому місяці війни демонструють хороший рівень життєстійкості (3.9 з 5). Індекс життєстійкості складається з психологічної стійкості і підтримки фізичного здоров’я.
Низький рівень життєстійкості мають лише 2% опитаних. У більшості він на середньому рівні (59%). Високу стійкість все ще мають 39%. Хоча війна вже триває більше місяця, але насправді це не критично, оскільки резерви психіки розраховані на більш тривалий складний період життя.
Психологічна життєстійкість пов’язана з інтересом до життя, відчуттям себе корисним, здатністю приймати рішення, наявністю планів на майбутнє і відсутністю жалю за минулим.
Українці в цьому досить сильні: цікавляться тим, що відбувається навколо (92%), і мають плани на майбутнє (82%). Однак втоми не відчувають лише третина, мають повноцінний сон лише 40%, стежать за своїм здоров’ям половина. У той же час, нормально харчуються більшість (83%).
Більш високий рівень психологічної витривалості, готовності до тривалої боротьби проявляють люди віком до 50 років, в основному чоловіки, ті, хто повноцінно працюють, знаходяться у відносно нормальних обставинах, здатні активно вирішувати проблеми і не змінили місце проживання у зв’язку з війною.
Рівень психологічного виснаження
На сьогодні високий рівень виснаження мають лише 2% опитаних, у 71% він на середньому рівні, а у 27% на низькому. Резерви психіки людини набагато більші, ніж на такий короткий проміжок часу. Ми здатні швидко адаптуватися і досить повноцінно жити, бути активними і дієвими.
В умовах війни часто відкривається “друге дихання” і виразно з’являється жага життя, коли навколо багато смерті і руйнувань.
Не відчувають себе “мертвими” всередині 79%, можуть покластися на себе 69%, не відчувають себе слабкими – 55%. Тоді як часто відчувають на собі загрозу від світу лише 6%.
Результати також доводять, що радість і гордість за країну країни найбільше сприяють гарному психологічному стану. Повернення додому (коли з’явиться така можливість) теж зміцнює людину і допомагає відновитися швидше.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Вибіркова сукупність: 1 200 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 2,8%. Терміни проведення: 6 квітня 2022 р.