Школи на Харківщині облаштують модульними укриттями – департамент освіти

На Харківщині відновлять офлайн-навчання – роботу дитсадків, шкіл та вишів дозволять у разі наявності облаштованого укриття.
Таке рішення ухвалила Рада оборони Харківщини, зважаючи на великий запит від батьків.
Онлайн-навчання також збережеться – школи можуть працювати за змішаною системою. Також до вересня обіцяють облаштувати значну кількість шкіл модульними укриттями.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповів директор департаменту науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації Олексій Литвинов.
Олексію Миколайовичу, з приводу рішення Ради оборони, хто до неї входить, хто ухвалив рішення про офлайн-навчання?
– Ідеться про Раду оборони Харківської області, яка була створена одразу після початку повномасштабного вторгнення.
Її очолює начальник обласної військової адміністрації. Туди входять міський голова Харкова, представники обласної ради, заступники голови облвійськадміністрації, керівники окремих правоохоронних і силових відомств – начальник управління Національної поліції, ДСНС, голова управління Служби безпеки Харківської області та представники військових – наш військовий комісар Харківської області, командувач гарнізону тощо.
Рішення ухвалювали колегіально?
– Колегіально, так. З урахуванням думки всіх.
Чому постало питання про дозвіл на навчання офлайн?
– Я хотів би звернути увагу, що ми і в серпні минулого року не забороняли офлайн-навчання, і зараз ми його не дозволили.
Що в серпні минулого року, що зараз ми лише рекомендуємо, тому що в результаті адміністративно-територіальної реформи і децентралізації в нас управління закладами освіти належить до компетенції територіальної громади. Засновниками цих закладів є територіальні громади, наприклад Харківська обласна рада, селищні, міські ради тощо. Тому остаточне рішення про запровадження того чи того формату навчання належить саме засновникам або, якщо йдеться про приватні навчальні заклади, їхніми власникам. Тому Рада оборони Харківської області рекомендувала засновникам цих закладів і власникам ухвалювати рішення про запровадження того або іншого формату, враховуючи низку факторів.
Провідним є фактор безпеки. Іншими чинниками є наявність спеціально облаштованого укриття, яке відповідає державному будівельному нормативу, і це прописано в другому пункті рішення Ради оборони Харківської області. Там нормативи щодо водопостачання, розмірів, площі, повітря, забезпечення водою, їжею тощо.
Чи був суспільний запит на таке рішення? Якщо так, то наскільки значний?
– Соціальний запит був дуже великий. Орієнтовно від 60 до 80% батьків вже були готові до того, щоб у Харкові та Харківській області запрацювали заклади освіти. Звичайно, не на всіх територіях, тому що рівень безпеки на територіях області доволі різний.
Є у нас радикальні сценарії, наприклад, Куп’янськ або частина Ізюму. А є території, які не знали окупації, де ситуація (з урахуванням ракетних обстрілів) була спокійною – це частина Богодухівського, Лозівський, Красноградський райони. Там були прильоти, були руйнування, але це не порівняти з самим Харковом, не порівняти з Золочевом, Вовчанськом, Старим Салтовом, Куп’янськом, Балаклією, Ізюмом тощо. Тому, звичайно, на цих територіях дещо менше батьків, набагато менше дітей, але, все ж таки, і там існує певний соціальний запит, щоб у якихось формах запускати офлайн-процес.
У Харкові цей запит доволі потужний. Близько 80% батьків у Харкові хочуть, щоб навчання їхніх дітей стартувало у змішаному форматі, щоб був запущений освітній процес.
Передусім це стосується закладів загальної середньої, професійно-технічної й вищої освіти. Були численні звернення до департаменту, особисто до начальника облвійськадміністрації, до Харківської обласної ради, до міської ради. Писали й окремі жителі нашої області, писали колективні звернення від окремих навчальних закладів, щоб розглянути це питання. І, звичайно, саме ці звернення, усі ці документи покладені в основу ухвалення цього рішення.
Батьки запитують, чи змінилося щось у питанні безпеки? Адже поблизу російський кордон, і ракета летить від 40 секунд?
– Справді, така проблема існує, і ми дуже добре усвідомлюємо, що є така ситуація. Дійсно, жоден заклад, жоден колектив не матиме можливості за ці 30-35 секунд, за які С-300 летить від Бєлгорода до нас, здійснити евакуацію. Це справді неможливо. Тому тут ми і пропонуємо засновникам розглянути різні варіанти організації. Не йдеться про те, що всі в наказному порядку виведені в офлайн. Ні! Вони мають ухвалити це рішення, зваживши всі фактори й чинники. Воно повинно бути виваженим, відповідальним, тому що саме цим людям, а не будь-кому іншому, бути відповідальними за це.
Це може бути проведення частини занять в аудиторії, частини – в укритті. Тому ми в другому пункті, ще раз прописали всі ці вимоги, які висуваються до цих укриттів. Там мають бути облаштовані й зони відпочинку для маленьких вихованців, мають бути аудиторії, щоб завести туди цілий клас, і ці діти могли там навчатись. Там мають бути і якісь виробничі приміщення, якщо йдеться про певні практичні заняття. Тобто засновники повинні це продумати. Ми категорично проти того, щоб усі підвали, які є в закладах, пофарбувати, поставити п’ять літрів води та 10 стільців й назвати все це облаштованим укриттям.
Щодо укриттів, скільки їх у нас є в навчальних закладах?
– По області у нас таких укриттів 505. Це трохи більше за 31% від усієї мережі закладів освіти. Враховуючи, що наразі пошкоджених або зруйнованих – понад 44%. Звісно, є питання, чи можна їх запустити з 1 вересня. Але все ж таки можна констатувати, що наші громади дуже відповідальні і зі здоровим оптимізмом взялися до облаштування. Адже було два ковідні карантинні роки, а зараз вже 16-й місяць війни… За таких умов ми розуміємо, що треба шукати модель, яка влаштує і батьків, і інших учасників освітнього процесу, і владу, і місцеве самоврядування та передбачити нормальну співпрацю. Тому що виникає питання, чи не загубимо ми ціле покоління, адже ми сиділи вдома під час коронавірусу, зараз сидітимемо, а треба все ж таки якось жити в нових умовах, у новій ситуації.
А рівень освіти дітей погіршився за цей час?
– Будьмо чесними хоча б самі перед собою, він не може не погіршитися. Ми добре розуміємо, що освіта прямопропорційно залежить, зокрема, і від виховання. Це взаємообмінна інформація між людиною, яка навчає, і людиною, яка навчається. Якщо немає нормального людського спілкування між цими двома особами, то освітньому процесу це завдає значної шкоди. Не слід забувати, що ще рік тому на Харківщині були величезні проблеми з електроенергією, з інтернетом. І у нас були діти, які місяцями сиділи в підвалах і не мали можливості не те що підключитися до онлайн-заняття, вони не мали можливості навіть отримати будь-які завдання. Була, знову ж таки, частина дітей, яких окупаційна влада змушувала перейти на російські стандарти навчання. Ми проводимо роботу, щоби повернути їх в українські національні освітні стандарти.
Чи передбачена можливість продовжити вчитися онлайн?
– Така можливість буде передбачена за письмовою заявою батьків. Вони можуть обрати для себе індивідуальний графік занять. Це може буде половина класу онлайн, половина – офлайн, і ніякої проблеми тут немає.
Скільки шкіл у Харкові планують запуститися офлайн?
– За моїми даними, планується запустити понад 170 шкіл по місту, але, знову ж таки, у різних форматах. Це буде або змішане навчання, або офлайн. І розглядається можливість залишити частину шкіл у дистанційному форматі.
Чи може бути створено окремі школи для дистанційного навчання? Чи можуть дітей змушувати переходити до таких шкіл, якщо вони не хочуть вчитися офлайн?
– Я не думаю, що будуть створювати окремі школи для дистанційного навчання, тому що й так будуть такі школи. Я не думаю, що в громадах змушуватимуть дітей переходити до таких шкіл, тому що це нікому не вигідно.
Чи зможуть вчителі організувати онлайн і офлайн навчання одночасно?
– Вчителі мають методичні рекомендації, підготовлені Міністерством освіти і науки ще кілька років тому, коли тільки запроваджувався дистанційний формат. Там розписано, як це можна робити.
Його випробовують вже не один рік. Три повних роки він уже працює.
Вчителі настільки захоплені самою ідеєю повернутися до нормального навчання, що я думаю, вони зроблять все, що в їхніх силах, а може, навіть і більше, для того, щоб максимально інтегрувати як дистанційну форму, так і онлайн. Я не думаю, що це велика проблема. Труднощі якісь будуть, але це приємні клопоти.
Чи можуть вигнати дитину зі школи, якщо вона захоче вчитися онлайн, а школа перейде на офлайн?
– Ні, в жодному разі! Вигнати дитину, тобто відлучити її від надання освітніх послуг – це кримінальна історія! У таких випадках треба звертатися до поліції або прокуратури, писати заяву, і проблема буде вирішена протягом кількох днів.
Чи буде можливість перевестись для навчання в іншу школу, приміром, у Харкові або в іншому населеному пункті, де буде очне навчання?
– Звичайно, тут також немає жодної проблеми. Лише з тим, що кожен заклад має певну пропускну можливість. Тобто ми не можемо в школу, розраховану на 400 осіб, набрати 1 000 дітей. Є якась гранична пропускна можливість у цієї школи. Тому цей фактор теж треба враховувати.
А якщо охочих вчитися офлайн буде дуже багато, а укриття буде маленьким?
– Не може бути такого укриття, в якому не зможуть поміститися всі. Тут сенс саме в цьому й полягає, тому що укриття розраховується від кількості всього персоналу і всіх учасників освітнього процесу. Тому, якщо у нас велика школа, то, відповідно, й укриття має бути співрозмірним. Це не може бути маленький підвал, це повинна бути нормальна конструкція. Тому зараз розробляється питання централізованої закупівлі чи централізованого постачання модульних укриттів, розроблених одним з українських будівельних підприємств. Вони будуть облаштовані на території шкіл, які не забезпечені підвальними приміщеннями або протирадіаційними укриттями різного ступеня захисту. Це дасть нам змогу суттєво вирішити цю проблему, хоча й не на 100%.
А скільки часу треба, щоб це втілити в життя?
– Все це вже почало втілюватися і перебуває на етапі проєктування, на етапі розробки ідеї, на етапі її втілення. А ми всі орієнтуємося на 1 вересня.
До 1 вересня вже можуть з’явитися такі укриття?
– Так, модульні укриття. Я не кажу, що вони з’являться в усіх громадах, в усіх закладах, але в окремих до 1 вересня ми хочемо запустити, щоби подивитись, як це працюватиме.
Це бетонна конструкція?
– Бетонна, звісно. Ця конструкція доволі міцна й розрахована на екстремальні ситуації.
Вихід просто зі школи?
– Так-так.
А скільки їх може бути?
– Ми налаштовані максимальну кількість зробити, тому що побудувати повноцінні протирадіаційні сховища ми, звісно, до 1 вересня не зможемо – вирити котловани, забетонувати їх. Це довгі історії, на рік, а може, навіть більше. Я особисто великі надії покладаю саме на ці модульні укриття.
Дитячі садки також запрацюють?
– Ідеться про всі категорії закладів, починаючи від дошкільних і закінчуючи “вишкою”.
Батьки мають дати свою згоду, підписати документ?
– Це прямо не передбачено, але не буде зайвим. Кожна сторона має взяти на себе свою частину відповідальності. Батьки – бути свідомими того, що на 100% ніхто не дасть гарантії, що нічого не трапиться. З іншого боку – керівництво закладу, сам засновник, має усвідомлювати всю повноту своєї відповідальності за збереження життя наших дітей. Щоб у нас не повторилася ситуація, яка була в Києві – є укриття, але виявилося, що воно зачинене. От вам перший приклад цієї відповідальності. Якщо історію з ракетами доволі важко передбачити, навіть якщо є агентура в Бєлгороді, все ж таки не кожної секунди ми сидимо і бачимо, які там вильоти, прильоти і куди вони полетіли. А друга історія – чи створили ми все необхідне для того, щоб було зручно, вчасно за будь-якої потреби спуститися, скористатися цим укриттям. Я переконаний, що це цілком в наших силах.
Які вищі навчальні заклади запрацюють?
– Я хотів би, щоби ректори цих закладів визначалися самостійно. Це ж приємна новина! Кожен буде дуже радий оголосити це своїм студентам. Я вже розказував якось доволі цікаву історію. Кілька місяців тому я приїхав в один із наших вишів. Йдуть троє дітей віком близько 18-19 років. Я питаю них: Ви куди? Ми туди, на такий-то захід. А як туди проїхати-пройти – не знають! Третій курс, території університету не знають! А ми тут лише вдруге! Вперше були, коли принесли документи, потім почався карантин, потім – війна. Ось вони вдруге на території університету. Це ж жахлива ситуація! Тому я переконаний, що кожному ректору буде дуже приємно оголосити: Нарешті, студентство, ласкаво просимо до нашого закладу.
Чи є населені пункти, де точно не буде офлайн-навчання?
– Зараз усі оцінюють ситуацію. Дворічна, Петропавлівка, Куп’янськ… Військова ситуація у нас змінюється щодня. Це моя особиста точка зору, що формується з відкритих джерел. Якщо цих придурків відгонять від кордону й посунуть ближче до Донецької та Луганської областей, то й питання щодо Куп’янська вирішиться позитивно. Але на сьогодні це недоречно, напевно, і щодо деяких інших громад. У нас залишається близько 30 населених пунктів Харківської області в окупації, і частина під постійними обстрілами з боку ворога.