Маліновська Ангеліна, редакторка стрічки
Подоляк про те, що означає лист від США та перелік пріоритетних реформ
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розповів в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV, яке брала журналістка Оксана Михайлова, про значення надання Україні списку реформ від США, про боротьбу із корупцією та партнерство.
– Чому Україна отримала перелік реформ від США саме зараз? Як його сприйняла влада України?
– Як робочий момент. Це не лист, у якому є якісь вимоги до України як такої. Я, по-перше, розділив би його на дві частини – все, що стосується військової допомоги, ніяк не стосується впровадження тих чи інших реформ – економічних, політичних, реформ справедливості тощо. Друга складова – це, відповідно, самі реформи. Ми ж йдемо у ЄС, до певних спільнот, де є певні правила. Мається на увазі і щодо економіки, і щодо політичного простору, і щодо свободи слова, і щодо сектору справедливості, мається на увазі правоохоронний орган, судова система тощо.
Ніякої новизни немає. Питання в тому, що ми маємо зафіксувати для себе важливість певних реформ, які мають зробити Україну більш конкурентною у двох складових. Перше – це економіка. Ми маємо вибрати для себе пріоритети. А друге – це прозорість. Мається на увазі контроль суспільства за правоохоронною системою, контроль суспільства через наглядові ради за тими чи іншими підприємствами. Ну і абсолютно конкретно захист інвестицій як таких.
– Тобто військова допомога не залежатиме від того, наскільки є прогрес у проведенні реформ?
– Я хочу наголосити, щоб не було ніяких спекуляцій. Все, що стосується військової підтримки України щодо доведення війни до справедливого фіналу. Ми з вами розуміємо, що таке справедливий фінал – там, де Росія програє, безумовно. Це ніяк не стосується того, який вигляд матиме Україна з точки зори архітектури нового типу держави після війни. Це два процеси. Для нас із вами важливі обидва процеси.
Насамперед це, безумовно, допомога військова. Ми маємо отримувати той необхідний нам у кількісному вимірі інструмент, який дасть змогу просуватися вперед, деокуповувати свою територію. І це ніяк не залежить від другого компоненту, який для нас із вами теж важливий. Це підвищення прозорості, конкурентності держави для того, щоб після війни, коли ми будемо інтегруватися в достатньо конкурентні системи, а ЄС, європейські спільноти – це вкрай конкурентна система. Ми з вами, до речі, бачимо, коли обговорюємо питання сухопутних зернових коридорів, наприклад, що таке торговельні війни, що таке протекція, що таке захист своїх національних виробників тощо.
Ми маємо бути готовими до цього і маємо отримати іншу архітектуру трьох складових. Перша – економіка, інша інфраструктура, друга – держава, інша інфраструктура, третя – система справедливості іншого типу, антикорупція, судова та правоохоронна системи.
– Як загалом можемо оцінити ті реформи, які вже було проведено? Що вдалося, а чого ще потрібно досягти?
– Ключове, на мій погляд, що нам потрібно буде зробити, – це побудувати новий тип економіки. Тобто вибрати ті галузі, які можуть бути набагато перспективнішими, не залишатися в радянській абгрейдженій економіці, як у нас було 30 років. Потім створити інфраструктуру, яка буде залучати сюди величезні інвестиції, бо нам це буде потрібно з урахуванням руйнувань, яких ми зазнали в цій війні. Але маємо знайти інструмент захисту інвестицій. Сьогодні можна зайти з інвестиціями, а потім отримати низку проблем щодо того, як ці інвестиції мають працювати. Тобто галузі, виробництва, інвестиції, захист інвестицій, невтручання тих чи інших координаційних правоохоронних органів у роботу економіки як такої.
– А щодо антикорупційних речей, які теж пов’язані з економікою?
– Щодо корупції, мені здається, сьогодні чи не найбільш активний період, коли ми про корупцію, по-перше, говоримо, чітко розуміючи, де ця корупція, як вона проявляється. По-друге – шукаємо інструменти, навіть попри війну, знову ж таки, активно атакувати корупційні осередки. Третє, зменшувати розподільче навантаження на державу, тобто держава має зменшувати кількість функцій, які можна монетізувати у сірій сфері. І, безумовно, президент неодноразово казав, що треба позбуватися цього бажаного інструменту отримати неправильні доходи на різних рівнях. Я гадаю, що ми цю проблему з часом вирішимо.
До речі, корупція – один із важливих моментів зовнішньої політики РФ, за рахунок якої вони заходили на багато інших просторів, України. Зокрема, спотворювали тут політику, еліту, давали їм можливість відчути, що можна отримати гроші незалежно від того, який у тебе рівень компетенції. І це створювало умови до наступних експансій вже Росії – культурних, інформаційних чи навіть воєнних. Або ми зрозуміємо, що корупція – це недобре, ситуативно, коротко, це хтось отримає додаткові $100, але з точки зору державних інтересів – це призведе до дуже тяжких наслідків.
– А що скажете про декларування як про одну зі складових боротьби з корупцією?
– Я б виділив декілька важливих складових. По-перше, у суспільства є вкрай виражений запит на справедливість в цілому. Тобто не може бути так, що суспільство платить величезну ціну на фронті і в тилу і, відповідно, донатить ще на ЗСУ, у той час як ми поступово отримуємо дивних доларових мільйонерів, які сидять на державних посадах. Суспільство не буде це терпіти, особливо на тлі війни, яка триває 19 місяців. Певний емоційний фон маємо з вами. Це перша складова.
Друга складова – безперечно, потрібно швидко на це реагувати. Президент чітко реагує на ті запити суспільства, які він відчуває. І щодо відкритих декларацій – важливо зрозуміти, чому певні люди не хочуть декларувати щось, якісь статки, які вони отримали за останні 19 місяців. Це ж партнерство. Успішні держави – це ті, які мають партнерство між суспільством та державними інституціями. Якщо цього партнерства немає, а, на жаль, сьогодні ми можемо, якщо не будемо вносити певні корективи в модель поведінки державних інституцій, будемо мати непартнерство.
А під час війни непартнерство – це фаталіті. Тобто тоді ми не виграємо війну, бо суспільство буде йти по одній дорозі, а державні інституції матимуть токсичну репутацію, яка буде заважати спілкуватися з суспільством. Це ж дуже важливо. Корупція – це не просто, що хтось отримав дохід, корупція – це ерозія довіри взаємна. А якщо під час війни немає довіри (у мирний час, якщо довіри немає, ми знаємо, до чого це призводить – до революційних наслідків, правильних, справедливих), це приведе до фатальних наслідків для державності.
– Як сприймати призначення США інспектора за наданою допомогою?
– Є аудитори від Пентагону, є аудитори від Держдепартаменту, є загалом люди, це пані Пріцкер, які будуть опікуватися величезними об’ємними фінансовими програмами відновлення та інфраструктури, економіки. Я на це дивлюся, як на багато більш інтегроване партнерство. Це дуже важливий сигнал. Це говорить про те, що в нас вірять, стратегічно вірять і хочуть побачити відкриту інфраструктуру. І це дуже круто. Це дуже добре. Це не означає, що є якась недовіра, ні. Це ж так працюють всі системи.
Аудит є скрізь, у всіх країнах. На цьому і побудовані правильні фінансово-економічні відносини. Тобто треба розуміти пріоритет, тому що аудит – це не тільки про використане, аудит це про розуміння того, а що вам потрібно, що є домінуючим, куди треба більше, куди треба меньше, що таке перерозподіл. І це дуже важливо, тому що США для нас є ключовим фінансово ресурсним партнером, вони хочуть розуміти, де можна ефективніше використовувати, разом з нами. Мені здається, що це якраз-таки символ того, що нам, по-перше, довіряють, по-друге, хочуть з нами будувати довгу стратегію, а, по-третє, що хочуть чітко виокремлювати пріоритети. Це якісний симптом.
– Аудит стосується контролю збройної допомоги?
– Якщо ми говоримо про Пентагон – так, це питання ефективного використання великого обсягу збройних інструментів. Дивіться, як це працює. США виділяють певний відсоток свого бюджету. Грошима. Але ці гроші йдуть у ВПК США, тобто вони створюють додаткові робочі місця у США, вони підживлюють економіку США. Після цього США виготовляють це та віддають на склад, а зі складу вже віддають нам. Тобто це для США вигідно. Питання в тому, що аудитори Пентагону хочуть подивитися, яка зброя та як використовується, чи треба збільшити один напрямок надання зброї чи інший. Тобто вони хочуть бути в оперативній інформації постійно.
Це перспективна співпраця між нами та США. Вона дасть змогу пришвидшити ухвалення певних логістичних рішень, постачання певних видів зброї, пришвидшити можливість зміни кон’юнктури постачання, тобто – що нам треба саме сьогодні, а не завтра.
Ця війна показала, які види зброї потрібно далі модернізувати, на що треба робити ставку, які види виробництва ініціювати, а в які більше інвестувати, наприклад дрони, далекобійні ракети, які вади є, які треба виправити. Цей величезний обсяг інформації разом з інвестиційними складовими дасть змогу переформатувати не тільки наш ВПК, а й буде важливим для ВПК США.
Фото: скрин з відео
