Нова стратегія ударів по тилу РФ: чим Україна може діставати та які наступні цілі
За останній тиждень українські дрони знищили десятки літаків на дальніх російських аеродромах та завдали удару по заводу Шахедів у Татарстані. Чим саме Україна дістає до глибокого тилу в РФ та якими можуть бути наступні цілі?
Про це та інше – у сюжеті журналістів Фактів тижня.
Атаки дронів по аеродромах в РФ
У ніч проти п’ятниці, 5 квітня, дрони атакували військові аеродроми у п’яти регіонах Росії. Міноборони країни-агресора повідомило про 53 знешкоджені БпЛА. Зокрема, один у Саратовській області (аеродром Енгельс) та шість – над Краснодарським краєм (аеродром Єйськ).
Але найбільший удар прийшовся по аеродрому в Морозівську Ростовської області, який, як стверджує ворог, атакували 44 українські дрони.
За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, тут переважно базуються бомбардувальники Су-34, Су-24, а також винищувачі Су-35, які прикривають усі ці операції.
Саме ці фронтові бомбардувальники Росія використовує для скидання КАБів по позиціях ЗСУ і прифронтових українських містах, зокрема по Харкову.
– Взагалі атака по нашій лінії бойового зіткнення йде переважно з Єйська та Морозівська, тому що це найкоротший шлях, – пояснює Криволап.
У момент удару безпілотників по аеродрому в Морозівську там могли перебувати 26 літаків Су-34 та три Су-30/35. Відповідні супутникові знімки оприлюднили OSINT-дослідники. Щонайменше шість літаків знищено, ще вісім пошкоджено.
– Якщо брати до уваги ті, що були знищені з початку року, плюс ці, то це фактично ми виконали 15 плюс 6 дорівнює 21. Тобто 2,5 роки їм треба працювати, щоб їх зробити, і це в кращому разі, – вважає авіаексперт.
В результаті атаки в Єйську спочатку повідомлялося, що два Су-25 повністю згоріли, а потім, що сім літаків були знищені. Щонайменше три стратегічні бомбардувальники Ту-95МС були серйозно пошкоджені в Енгельсі.
– Цю базу вони будуть змушені просто зачистити, тому що, якщо навіть один дрон залетів, це значить, що ППО не спрацювало. Вони не можуть гарантувати безпеку, – каже Криволап.
Нові БпЛА, які дістаються Уралу та Заполяр’я
Ситуація з флотом РФ показала: коли в України з’явилися далекобійні морські дрони, окупанти перекинули кораблі з Криму до Новоросійська. Тепер дещо подібне відбувається і з російською авіацією. Після попередніх атак на той же аеродром Енгельс росіяни вже намагалися врятувати свої літаки на аеродромі Оленья, що на далекій Півночі.
– Це просто злітна смуга і бочка з гасом – все. Там якоїсь бази нема, зараз вони туди перебазували все обладнання, щоб мати можливість заряджати ці Х-101, Х-555, якесь обслуговування проводити. Вони розуміють, що і Енгельс, і Саратов вже в зоні досяжності, – зауважує Криволап.
Від північного кордону України до аеродрому Оленья близько 1,8 тис. км, проте у нас вже створені безпілотники, які можуть дістати навіть до Заполяр’я.
Військовий експерт Михайло Жирохов каже, що український дрон-камікадзе E-300, наприклад, може летіти на 3 100 км.
Російські пропагандисти були шоковані, коли тиждень тому вперше наш літакоподібний дрон влучив у будівлю комплексу зі складання Шахедів у Татарстані.
Це окремий економічний округ Алабуга, що розташований на відстані 1,2 тис. км від кордону України. Так далеко українські дрони ще не залітали.
– У чому ще вдалість удару по Алабузі? Росіяни тільки-но підготувалися захищати свої НПЗ, а тут сюрприз – прилетіло туди, куди не чекали. У наших інтересах зробити так, щоб вони навіть не мали орієнтації, де чекати наступного прильоту, – пояснює військовий експерт Defence Express Іван Киричевський.
За три місяці окупанти запустили по Україні 2 800 Шахедів, частина з яких, безумовно, була виготовлена саме на цьому заводі. Ось чому він є дуже бажаною ціллю для України.
– Цей завод нарощує потужності, і росіяни кажуть, що вони здатні будуть випустити до 6 тис. Шахедів на рік. Це величезна кількість, – розповів авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.
Одночасно з атакою в Єлабузі ще один безпілотник влучив у НПЗ в Нижньокамську, що на такій самій відстані. Цей завод входить до п’ятірки найбільших у РФ.
За деякими оцінками, в європейській частині РФ вже не залишилося жодного вцілілого нафтопереробного підприємства.
Чим саме Україна могла атакувати глибокий тил РФ
Про те, чим саме здійснили ці атаки – є кілька версій. Перша – це UJ-22 Airborne компанії Ukrjet, уламки якого окупанти фіксували, наприклад, під час обстрілів Москви минулого року.
Друга – це модифікована версія легкомоторного літака E-300. Хоча, за словами експертів, є більш сучасні моделі, яких у відкритому доступі немає.
Третя версія – це так само перероблений літак Цесна.
І насамкінець, удару міг завдати перероблений легкомоторний літак Aeroprakt-22.
– У цього літака стандартна дальність 1 100 км. Це дальність для базового серійного варіанта літака. Самі розумієте, не потрібні два пасажирські крісла, окремі органи керування. За рахунок цього можна збільшити запас пального, – каже Романенко.
Але окрім дальності важлива ще й точність. Днями CNN написала, що дрони Лютий, які атакували, наприклад, Рязанський нафтопереробний завод, наводяться штучним інтелектом.
За словами експертів, йдеться про технологію DSMAC, яка застосовується у британських Tomahawk та Storm Shadow, але ще більш доопрацьована.
– Можна орієнтуватися так, як робить льотчик, коли виглядає у вікно – це та сама система. Ставиться центральний комп’ютер, у його пам’ять вводиться, так би мовити, підстилкова поверхня під літаком, по кількох реперних точках він свою траєкторію міняє. А на кінцевому етапі система дає змогу миттєво порівняти фото сканцілі з тією, яку закладено в пам’яті, і після цього з точністю 5-10 м спікерувати на ціль, – пояснює Романенко.
Саме це дає змогу, наприклад, обійти ворожі системи РЕБ. Однак експерти зазначають, що за гарною обгорткою штучного інтелекту насправді немає нічого революційного – це доволі стандартна технологія для крилатих ракет, зокрема деяких російських. Та й чи була ця система на дронах, що атакували російські аеродроми і завод Шахедів – достеменно невідомо.
– Успішність влучання цього дрона-камікадзе могла бути забезпечена не стільки високими технологіями наведення, як просто розумінням слабких місць російської протиповітряної оборони, – вважає Кричевський.
Вдосконаленням легкомоторних літаків та застосуванням технологічних дронів ми компенсуємо відсутність далекобійних ракет. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров днями заявив, що Україна активно працює над виробництвом безпілотників, які можуть пролетіти понад 1 тис. км.
Водночас, як стверджує видання Bild, Україна вже цього року зможе застосувати БпЛА з далекобійністю понад 2 тис. км. Зокрема зазначається, що одразу 10 виробників поставлять ЗСУ дрони дальністю до 2,5 тис. км. А київське КБ Промінь розробило Сокіл-3000, який може пролетіти до 3,3 тис. км.
За розрахунками Bild, з такими дронами Україна зможе атакувати цілі, наприклад, у Мурманській області, де розташовано близько 80 військових баз, зокрема той самий аеродром Оленья, де тепер, імовірно, ховатимуть свої бомбардувальники росіяни.
Як і з заводом Шахедів у Татарстані, перелік цілей нерідко підкидає сама російська пропаганда. Так, нещодавно Путін відвідував авіазавод у Казані, де випробовував бомбардувальники.
– Якщо вже наша “пташка” долетіла до Алабуги, вона могла дорогою залетіти на цей авіазавод у Казані, де складають нові стратегічні бомбардувальники Ту-160, можуть ремонтувати ТУ-22-М3 – дуже така жирна ціль. Там ще був поряд завод КаМаз, який виробляє вантажівки для армії, не кажучи вже про місцеву гідроелектростанцію, – зауважує Киричевський.
Якщо ще торік стояло питання, а де там українські далекобійні дрони, то тепер Сили оборони обирають, які саме з наявних розробок запустити по тому чи іншому військовому об’єкту в РФ. І діставати, як показали останні удари, ми можемо в дуже глибокому тилу ворога.
