Жодна країна не виграла війну в обороні: головне з інтерв’ю Сирського
Найтяжчими днями повномасштабної війни були бої за Лисичанськ, а Курська операція дає надію, що це не останній наступ Сил оборони на території Росії.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв’ю проєкту База на Радіо Байрактар, у якому розповів про те, як плануються наступальні операції, про висновки Курського наступу, оборону Києва тощо. Факти ICTV зібрали основні тези.
Рік Сирського на посаді: основні тези з інтерв’ю
- Про оборону Києва
Найкритичнішим моментом стали бої за Мощун. Уночі противник готувався переправити щонайменше батальйон, було наведено п’ять понтонно-мостових переправ через Ірпінь.
– Напевно, це була найбільша критична мить, коли техніка почала рухатися до мене. Я бачив це на моніторі. Це була зйомка безпілотника. Ми бачили в тепловізорі, як це було, якраз десь близько 22:10.
Коли почали рухатися машини, ми вели вогонь із усього, що мали: артилерія стріляла, головним завданням було зруйнувати переправи, а ці машини йшли. Перша машина повернула праворуч і пішла вздовж цих бойових порядків, бронетехніки, в бік Гостомеля. От тоді готувалися до найгіршого сценарію, – розповів головнокомандувач.
- ЗСУ не дали втекти росіянам із Харківщини
Під час контрнаступу на Харківщині українські війська відчували брак боєприпасів, техніка зазнавала уражень, військові були виснажені.
Це потребувало часу на перегрупування та поповнення втрат техніки.
– Насправді ніхто нікому не давав втекти. Після того як ми взяли Ізюм, був тиждень на перегрупування, на поповнення втрат. Потім почали наступати уже на іншому березі річки Оскіл, переправилися, були бої. Ми просто зазнали втрат передусім в озброєнні, техніка ламалася й зазнавала бойових пошкоджень, – сказав він.
Сирський додав, критичним було те, що у батальйонах залишалося буквально дві-три одиниці техніки. Тобто, за його словами, “не було на чому воювати”.
- Про перші пів року Курської операції
За словами головнокомандувача ЗСУ, Курська операція значно мотивувала особовий склад військовослужбовців, це підняло настрій у суспільстві. Він додав: А ще це дало нам надію, що цей наступ буде не останнім.
Щодо висновків Сирського після шести місяців від початку Курської операції, то він зазначив, що не слід недооцінювати ворога. Треба вчитися воювати, перемагати, робити висновки з власних помилок, переважати ворога у технологічному плані.
- Про бої за Лисичанськ
Найтяжчими днями повномасштабної війни, за словами Сирського, були бої за Лисичанськ. Росіяни наступали колонами, проривали оборону, а особливу роль тоді зіграла 54 бригада, яка стабілізувала фронт.
– Противник наступав на Лисичанськ. Мета була – захоплення. В районі та самого Лисичанська, і НПЗ, були дуже напружені бої. Багато разів ці колони проривалися крізь нашу оборону, а потім шукали де розвернутися. Ми вели вогонь, знищували техніку, піхоту. Там були дуже тяжкі моменти, – розповів Сирський.
Він додав, що тоді для стабілізації ситуації була перекинута додаткова 54-та бригада, яка зупинила ворога на цьому напрямку.
- Про планування операцій ЗСУ
Сирський зазначив, що усі наступальні операції ЗСУ ретельно планує командування, зокрема на підставі отриманої інформації з безпілотників. Процес збору та обробки даних відбувається безперервно.
Він повідомив, що під час розробки операції планується цілий комплекс заходів, зокрема вогневого ураження.
Головнокомандувач ЗСУ наголосив, що всі операції українського війська плануються ретельно, “бо не можна воювати в обороні. Тоді ми точно не виграємо війну. Ми знаємо, що жодна країна ще не виграла війну в обороні”.
