Зимова та Корейська війни можуть стати прикладом для завершення війни в Україні – ексадмірал США
Досвід переговорів і закінчення Зимової війни між СРСР і Фінляндією, а також припинення вогню між Північною і Південною Кореями в 1950-х роках можуть послужити прикладами для перемир’я або режиму тиші в російсько-українській війні.
Про це у своїй колонці для Bloomberg написав адмірал США у відставці, екскомандувач НАТО Джеймс Ставрідіс.
Історія закінчення воєн у конфлікті України та РФ
Він вважає, що в будь-яких переговорах про припинення війни “історія може стати потужним інструментом” для того, щоб прокласти шлях до миру.
– Використання минулого як керівництва – це те, що ми повинні мати на увазі, оскільки переговори про припинення бойових дій в Україні стають дедалі серйознішими, незважаючи на те, що російський тиран Володимир Путін продовжує блокувати прогрес неприйнятними вимогами, – заявив він.
Ставрідіс каже, що раніше проводив дипломатичні “мирні ігри” під час роботи деканом школи права і дипломатії в університеті Тафтса.
– Іноді одна або інша сторона мала реальну або уявну військову перевагу. В інших випадках обидві сторони були виснажені й більш ніж готові до посередника. А іноді, щоб створити умови для переговорів, була потрібна приголомшлива військова перемога.
Ми часто використовували старовинні карти, щоб допомогти нам уявити собі проблеми, а перед моїм кабінетом висіли оригінальні карти, які використовували під час врегулювання конфліктів на Близькому Сході після Другої світової війни, – деякі з них, звісно ж, збереглися й досі, – нагадує він.
Нині, продовжує Ставрідіс, дивлячись на російсько-українську війну і намагаючись уявити собі, чим вона може закінчитися, він пригадав про дві війни XX століття: Зимова війна 1939-40 років між Фінляндією та Радянським Союзом і Корейська війна на початку 1950-х років.
Уроки для України та РФ із Зимової війни
Говорячи про Фінляндію, колишній військовий нагадує, що в ній війна також почалася з раптового нападу, як і в Україні, але тоді Червона армія під командуванням Йосипа Сталіна здійснила неспровоковану атаку на набагато дрібнішого сусіда.
Ексадмірал пригадує, що щоразу, коли він приїжджав до Гельсінкі, він відвідував Музей зимової війни, а самі фіни пишалися тим, як героїчно відбили війська противника.
– Але ось погані новини. Зрештою фіни були змушені віддати Росії близько 11 % своєї території. Величезна нерівність у живій силі та бойовій техніці зробила це неминучим. Фіни також повинні були пообіцяти, що залишаться нейтральними і не приєднаються до жодних коаліцій Заходу. Це був неприємний вибір, але він зберіг Фінляндію як суверенну державу, – нагадує він.
Отже, урок із цієї війни такий, що зіткнувшись із потужнішим супротивником, країнам, які постраждали від агресії, необхідно “зберігати гнучкість і бути готовими обміняти землю на мир”.
– Можливо, вам також доведеться відмовитися від вступу в оборонні союзи за своїм вибором. Живіть, щоб битися далі, як це зробила Фінляндія, і, можливо, одного разу ви опинитеся в НАТО, – пише Ставрідіс.
Уроки для України і РФ з Корейської війни
Що стосується Корейської війни, то вона дала два потужні уроки. Військовий конфлікт між Північною Кореєю і Південною Кореєю, який почався в червні 1950 року, вдалося примирити шляхом важких переговорів.
– Перший урок з Кореї, який застосовний до України, полягає в необхідності створення значної фізичної зони деконфлікту між воюючими сторонами. Демілітаризованій зоні між Північною і Південною Кореєю протяжністю понад 250 км уже понад 70 років. За цей час вона пережила безліч суперечок і вторгнень з обох сторін, але присутність ДМЗ допомогла зберегти непростий мир на півострові, – пише він.
Однак розмір, структура, комплектування і фундаментальна організація корейської демілітаризованої зони являють собою “непоганий набір прецедентів і питань для України”.
– Чи повинна будь-яка зона деконфлікту бути укомплектована росіянами та українцями? Або, можливо, війська Європейського союзу з одного боку і китайці з іншого? Як щодо сил НАТО і паралельного російського угруповання, Організації Договору про колективну безпеку? Або повністю нейтральні миротворчі сили ООН, набрані, можливо, з Південної Америки і країн Африки на південь від Сахари? – поставив він низку риторичних запитань.
Іншим питанням є те, як має бути організована подібна демілітаризована зона. На прикладі Корейської ДМЗ – це 4 км у глибину, де немає військ, хоч обидві сторони й побудували військові позиції трохи далі. Незважаючи на наявність військ двох Корей, там також присутні сили ООН, зокрема американські солдати.
– Коли йдеться про Україну, можна розглянути безліч комбінацій, але історія ДМЗ вельми повчальна, – резюмує екс-адмірал.
Однак другий урок із Корейської війни “не дуже приємний”, продовжує Ставрідіс:
– Війна може тривати навіть після припинення стрільби. Дві Кореї технічно все ще перебувають у стані війни. І часто трапляються інциденти, майже завжди спровоковані Північною Кореєю, коли військові обмінюються артилерійськими снарядами, торпедами або іншими видами боєприпасів. Тим не менш, перемир’я зберігається, – пише він.
Аналогічним чином, вважає екскомандувач НАТО, Росія і Україна “навряд чи зможуть повністю примиритися найближчим часом”, особливо з огляду на жорстокі військові злочини росіян.
– Корейська війна показує нам, що не обов’язково вирішувати всі проблеми одразу. Країни можуть, принаймні, створити розумне припинення вогню, що веде до переговорів, а потім до перемир’я. Не дозволяйте прагненню до ідеального результату стати ворогом доволі хорошого – особливо якщо це дозволить гарматам замовкнути, – додає він.
Таким чином, вважає Ставрідіс, зазирнувши в минуле цих двох воєн можна побачити краще майбутнє для України.
