З Україною в серці: міжнародна ініціатива Mountain Seed Foundation для реабілітації українських сімей

Гори, мотузки й довіра. Так виглядає реабілітація по-новому для тих, хто бачив війну, втрачав, виживав і повертався.
Це — про програми міжнародної ініціативи Mountain Seed Foundation, що підтримує українських ветеранів, а також родини загиблих, полонених і зниклих безвісти — завдяки силі природи, арттерапії та глибокої людської взаємодії.
Як виникла ідея створення Mountain Seed Foundation
Ідея створення фонду виникла ще у 2019 році, коли родина керівниці програми та співзасновниці MSF Ірини Приходько організувала для дітей загиблих українських військових поїздку до Відня. Тоді стало очевидно: власними силами усіх не охопити.
Ця думка лягла в основу організації, яка з 2021 року допомагає родинам, травмованим війною, віднайти внутрішню опору й відновитися.
– Мій чоловік втрачав друзів у цій війні. Це вразило нас до глибини душі. Ми зрозуміли: потрібен фонд. І запропонували цю ідею нашому другу — Натану. Він підтримав її без вагань, — пригадала Ірина.
Натан Шмідт — ветеран морської піхоти США, який у 2015–2018 роках працював у Посольстві Сполучених Штатів у Києві. У цей час він відвідав Донбас.
Як ветеран, він також пройшов власний шлях зцілення від психологічних травм — у горах.
– Мене врятувала тиша гір. Це простір, де біль поступово відступає. Я прагнув передати цю силу родинам з України, — зазначив голова правління й засновник Mountain Seed Foundation Шмідт.
Так з’явилися табори відновлення — Healing Base Camps. Спершу програми проводилися в Австрії та Словенії.
А в травні 2025 року вони вперше запрацювали в Україні — на Закарпатті. Тут відкривається новий формат підтримки — для дітей, жінок та родин ветеранів, які пережили втрати.
– Ідея зробити гори простором для зцілення не випадкова. Це ініціатива Натана. Він сам відчув цілющу силу гір. Наші учасники, долаючи вершини, усвідомлюють: вони здатні долати страх, перешкоди — й починають вірити в себе. Скелелазіння — не просто спорт. Це момент, коли люди буквально тримаються однієї мотузки. У цій зв’язці народжується відчуття взаємної підтримки й відповідальності. Цей досвід неможливо відтворити в кабінеті, – розповіла Ірина Приходько.
Програми тривають тиждень. Цього часу недостатньо для повноцінної терапії, але цілком вистачає, щоб дати людині нову точку опори.
У цьому допомагає й позитивна психологія, яка є основою програми, розробленої американською психологинею докторкою Амід Орен, що базується на принципах моделі PERMA+.
– Вона сама зв’язалася з нашим фондом після початку повномасштабного вторгнення. Її метод — про здатність навіть у найтемніші часи помічати промінь світла, не тікати від болю, а шукати внутрішню опору. Це про дозвіл собі жити і навіть процвітати, попри травму. Ми не працюємо “згори вниз”, а поруч і на рівних – від волонтерів до засновників. Ми проживаємо ці дні разом з учасниками — ділимо побут, емоції, сльози, досягнення та маленькі перемоги, — пояснила Ірина Приходько.
Як зазначив Натан Шмідт, кожна програма торкається і його особисто.
– Це ще один шанс зцілити власні шрами. Зрештою, ми всі проходимо шлях відновлення разом, — додав Шмідт.
Табори починаються не з інструкцій, а з моменту, коли символи говорять гучніше за слова. На першій зустрічі, на церемонії знайомства, всі стають у коло й чують:
– Відтепер ви — на одній мотузці.
Це не просто метафора — це обіцянка підтримки. Крок за кроком учасники вчаться довіряти — собі, іншим, самому життю.
З першого табору у 2022 році в Натана лишилась особлива згадка.
– Там була дівчинка Софія. Спершу вона боялася скелелазіння, а потім відважилась стрибнути з мосту. Я бачив, як у її очах боролися страх і віра. І вона вибрала віру. А наприкінці зміни навіть подарувала всім виступ — традиційний український танець. Це був танець гідності.
Це — про внутрішню силу, яку вдається пробудити.
Приходько зазначила, що не можна загоїти всі рани, але можна повернути людям віру в себе — і це вже багато.
– З кожною родиною, якій ми допомагаємо, ми садимо нове зерно. А як і де воно проросте — це вже в руках Бога, — пояснив Натан Шмідт.
І зерна проростають. У травні 2025 року MSF уперше провів табори в Україні. А вже в червні донька одного з ветеранів повернулась — тепер як волонтерка, щоб допомогти іншим дітям.
– Для нас це справжня історія успіху, коли люди самі прагнуть повернутися й підтримати інших, — пояснила керівниця програм MSF.
Програми поступово розширюються. У планах — відкриття Mini Base Camp у кількох регіонах України, навчання місцевих психологів та інструкторів зі скелелазіння.
Головне завдання — зробити програму самодостатньою навіть без постійної присутності міжнародної команди.
– Підтримка MSF – це не лише про фінансову допомогу. Це про небайдужість. Навіть просте: я тут, я чую тебе — уже підтримка. Якщо можете — долучайтеся. Головне — не залишатись осторонь, — наголошує Ірина Приходько.
Натан Шмідт наголосив, що якщо буде віра хоча б розміром із гірчичне зерно, тоді можна навіть гори зрушити.
