День молоді-2025: якими є найперспективніші спеціальності і професії майбутнього

День молоді в Україні фіксовано відзначають 12 серпня. Таку дату в 2021 році своїм указом встановив президент України Володимир Зеленський.

На честь свята Факти ICTV проаналізували, наскільки вибір сучасної молоді відповідає потребам українського ринку.

• Як війна змінила підхід до держзамовлення у вищій освіті
• Які спеціальності найпопулярніші під час здобуття вищої освіти в Україні
• Як змінився попит на спеціальності під час війни
• Погляд Києво-Могилянської академії
• Погляд КНУ імені Тараса Шевченка
• Погляд КАІ
• Погляд УКУ
• Погляд Львівської політехніки
• Топ професій, які будуть актуальні в Україні у найближчі 5-10 років
• Найактуальніші професії майбутнього – світовий прогноз на 5 років
• Чи обирає молодь напрями, потрібні Україні: висновки

Як війна змінила підхід до держзамовлення у вищій освіті

Повномасштабна війна Росії проти України серйозно вплинула на всі аспекти життя українців, зокрема – й на українську освіту.

Так, у Міністерстві освіти цього року приділили особливу увагу популяризації природничих та інженерних спеціальностей, які особливо необхідні, щоб підтримувати нашу державу у ці складні часи і наздоганяти інновації світу. 

Як повідомив ексзаступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький, МОН у 2025 збільшив держзамовлення на машинобудування, цивільну та електричну інженерії, комп’ютерні науки, а також на будівництво та агрономію. 

Студентам-бюджетникам, які обирають природничі та інженерні спеціальності, пропонують підвищені стипендії, а контрактників стимулюють коефіцієнтом до гранти.

Крім того, за його словами, держава проінвестувала лабораторне обладнання в дев’яти українських університетах на $1,5 млн, адже, як відомо, без технічного забезпечення багато спеціальностей втрачають будь-який сенс – теорія без практики унеможливлює нормальне навчання. 

Водночас у МОН визнають, що всі ці кроки не сприяють тому, що більшість українських абітурієнтів під час вступу обирають природничі та інженерні спеціальності, адже гуманітарні науки щорічно міцно тримаються в топі.

– Очевидно, що проблема виникає не на етапі вступу до ЗВО, а раніше! Саме тому цього року маємо субвенцію 500 млн грн на STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics, або українською: наука, технології, інженерія, математика, – Ред.) лабораторії в школах… Але це дасть ефект через три-чотири роки. А зараз “збираємо плоди” минулого, – окреслив проблему Винницький. 

Які спеціальності найпопулярніші під час здобуття вищої освіти в Україні

На початку серпня в Україні завершилося приймання заяв у межах вступної кампанії 2025 року. 

За підрахунками МОН, випускники шкіл створили 209 768 електронних кабінетів для вступу на бакалаврат, магістрат ветеринарії або медицини (цифра не враховує вступників, які закінчили коледжі і вирішили вступати до університетів після цього).

Ексзаступник міністра освіти опублікував статистику, відповідно до якої кількість поданих заяв у 2025 році збільшилася на 22 тисячі (+3%).

Він зазначив, що найпопулярніші для вступу спеціальності у 2025 році по всій Україні, це:

Він наголосив, що минулого року медицина не входила до першої десятки, тож прогрес є. Також Винницький підрахував, що з усіх абітурієнтів, рекомендованих до вступу, 60% – за першим пріоритетом і 86% – за одним із трьох перших пріоритетів.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак тим часом зазначив, що зміну трендів продемонстрували цьогорічні дані реєстрації на вступ до магістратури. 

Він уточнив, що інформаційні технології, які ще нещодавно впевнено очолювали рейтинги, цього разу опинилися лише на третьому місці, поступившись педагогіці та управлінню й адмініструванню.

Водночас розрив між другим і третім місцями (управління та ІТ) становить понад 19%.

Бабак наголосив, що пріоритети за три роки змінилися – у 2023 році серед лідерів для магістрів були право, ІТ та психологія. У 2024 році зріс попит на менеджмент, а ІТ почав здавати позиції. А цьогоріч педагогіка вперше очолила рейтинг, ІТ посіли лише третє місце, а управлінські спеціальності продовжили бути серед пріоритетних напрямів.

Також Бабак опублікував статистику, відповідно до якої абітурієнти під час вступу на бакалаврат обирали такі ВНЗ: 

Голова комітету наголосив, що картина щодо популярних спеціальностей не змінюється роками – інженерні спеціальності, критично необхідні для відновлення України, набагато менш популярні, ніж мають бути: заяв на біологію було близько 2 тис., хімію – майже 900, фізику – 600, математику – трохи більше тисячі. 

Традиційно високий попит на агрономію (понад 9 тис. заяв) та правоохоронну діяльність (13 тис.).

Як змінився попит на спеціальності під час війни

Погляд Києво-Могилянської академії

Президент Києво-Могилянської академії, колишній міністр освіти Сергій Квіт, оцінюючи запити українських вступників, зазначив, що ситуація поки що залишається стабільною – лідерами за популярністю залишаються право, міжнародні відносини, психологія та зв’язки з громадськістю. 

– Але що мене тішить, так це те, що у нас набагато більше абітурієнтів на хімію, біологію, українську мову, філософію, робототехніку. Справді набагато більше. Є з кого вибирати. І це різні галузі знань, – наголосив він. 

На його думку, люди почали вступати більш осмислено – з’явився більший відсоток людей, які мають один, два або три пріоритети. 

За його оцінками, йдеться майже про 50%. Квіт розповів, що раніше було багато абітурієнтів, які ставили пріоритети на дуже велику кількість освітніх програм.

– Маємо одного абітурієнта, який подав до нас 13 заяв. Певно, що людина хоче вступити саме в Києво-Могилянську академію, і це правильно, адже ми даємо багато можливостей для індивідуальної траєкторії навчання. 

Але з іншого боку, зменшення кількості пріоритетів означає, що все ж таки абітурієнти та їхні родини дуже серйозно підходять до вибору, більш раціонально. Я думаю, що такий тренд є позитивним, – наголосив ексміністр.

Квіт зауважив, що кількість заяв до Києво-Могилянської академії щорічно збільшується на 10-15%, однак попередив, що у цьому ВНЗ ситуація є специфічною – його обирають незалежно від того, що відбувається в країні, і у 2025 році приріст вступників стрибнув одразу на 21,3%.

На його думку, збільшення кількості вступників може бути пов’язане з тим, що Київ більш захищений ніж, наприклад, Харків чи Суми, де також є високоякісні університети. 

– І ми можемо припустити, що це спричиняє відплив абітурієнтів звідти до Києва та західних регіонів – Галичини, Буковини, Закарпаття. Тому є різні процеси, – заявив президент академії. 

Погляд КНУ імені Тараса Шевченка

Тим часом ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров оцінив вступну кампанію цього року як “прогнозовано складну”.

Насамперед він пов’язує це з четвертим роком широкомасштабної війни, через що на перші місця виходять львівські університети – Львівський національний університет імені Івана Франка і Львівська політехніка, де, за сподіваннями батьків чи абітурієнтів, має бути безпечніше, ніж у Києві. 

Так, у 2025 році університет Шевченка посів третє місце за кількістю поданих заяв, а перша десятка найпопулярніших спеціальностей там лишилась традиційною – туди йдуть передусім вивчати мови. 

– Хоча наголошу, ми маємо широкий профіль мов, проте алгоритм широкого конкурсу не дав рекомендацію вступникам, наприклад, на в’єтнамську та перську мови, які зараз потрібні державі, – зазначив він. 

Традиційно популярними є міжнародні відносини, психологія, право, економіка, комп’ютерні науки, ІТ-інженерія, журналістика та менеджмент.

Бугров наголосив, що заклики і Міносвіти, і самих українських університетів про те, щоб абітурієнти вступали на спеціальності природничо-наукового профілю, не були почуті.

– І це дуже прикро. У нас хімія світового рівня, фізика і біологія, географія, науки про землю… Але така ситуація приблизно залишається повторюваною. Бо й у 2024, 2023 і 2022 роках ми мали фактично той самий перелік спеціальностей, – додав він.

Ректор констатував, що усі зусилля “повернути молодь обличчям до STEM”, які є надзвичайно потрібними й дають достатньо стабільне у фінансовому плані життя, поки що не дали результату. 

На його думку, для вирішення цього питання необхідно шукати більш досконалу модель вступної кампанії. 

– Нам потрібно до середньої освіти і до медіа повертати питання не просто професійної орієнтації, а життєвої траєкторії. Бо буває так, що за освітою математик, а працює фінансистом. Це абсолютно адекватно.

Чи багато ви бачили в медіа про роботу дослідника, вченого? Я – ні. 

Тому й маємо таку ситуацію, що менеджерів бачать, перекладачів бачать, IT бачать, журналістів бачать. А от хіміка високоякісного не бачать, і це є проблема, – висловив думку Володимир Бугров.

Погляд КАІ

Проректор з питань вступу та онлайн-освіти Київського авіаційного інституту Радміла Сегол розповідає, що вступники до Авіаційного цього року найчастіше обирали J6 – Авіаційний транспорт, а також спеціальність кібербезпека та захист інформації. 

– Це топспеціальності нашого університету, відповідно, вступники їх і обирають. А далі вже йдуть такі спеціальності, як менеджмент – це найпопулярніша спеціальність в межах цієї вступної кампанії. Тому вона популярна і у нас. Але більшість наших вступників – ті, які обрали авіаційний напрям, – зазначила вона. 

Сегол наголосила, що хоча тенденція в Україні в останні роки зберігається – гуманітарні науки лідирують, – Авіаційний тримає серйозну планку щодо технічних спеціальностей. Так, Транспортні технології перетворились на Авіаційний транспорт і, відповідно, спеціальності авіаційна та ракетно-космічна техніка. 

– Вони завжди в нашій десятці спеціальностей, найчастіше — у першій п’ятірці. Також достатньо велика кількість наших вступників обирають кібербезпеку та інформаційні технології, – розповіла проректор. 

Радміла Сегол також повідомила, що кількість вступників до Авіаційного серйозно скоротилася, адже до повномасштабного вторгнення йшлося про абсолютно інші цифри. 

Багато хто виїхав і вступає за кордоном або ж перестраховується – подає заяви в Україні, поки чекає на зарахування в університетах Європи.

Погляд УКУ

Поспілкувались Факти ICTV і з керівницею проєктів та програм відділу рекрутингу абітурієнтів Українського католицького університету Ганнусею Турчиновською. У цьому ЗВО цьогоріч найбільше заявок на бакалаврську програму з права і з програми етика — політика — економіка, яка є міждисциплінарною на стику двох спеціальностей – Політології та Економіки. 

Якщо порівняти з минулим роком, ще більшу кількість заявок в УКУ отримали на програму соціології. 

– Також у нас на 24% збільшився вступ на право. Тому ми бачимо, що серед наших вступників суспільні науки є затребуваними, – розповіла вона. 

За словами очільниці відділу рекрутингу, в УКУ є стабільно високий попит на спеціальності, які є на факультеті прикладних наук – це комп’ютерні науки, IT та аналітика рішень, спеціальний системний аналіз і нова програма — робототехніка. 

– Тут стабільно добрі показники кожного року. Кількість запитів не змінюється. Ми також маємо достатньо велику кількість запитів на Психологію, яка зростає кожного року. Цей показник втримується в топах, тому що ми теж бачимо запит від вступників на цю спеціальність з огляду на те, що відбувається в країні і на їхнє розуміння, як вони далі зможуть з цим працювати, – перерахувала Турчиновська. 

Вона наголосила, що хоча з початком повномасштабної війни Католицький університет почав отримувати менше заявок, вступники, які зараз приходять, стали більш вмотивованими – коефіцієнт погоджень на орієнтації став вищим. 

Погляд Львівської політехніки

Секретар Приймальної комісії Національного університету Львівська політехніка Роман Шуляр розповів Фактам ICTV, що вподобання цьогорічних вступників майже не змінилась, як і кількість заяв, поданих на вступ. 

Однак він зазначив, що Міносвіти збільшило кількість зусиль для підтримки освітніх спеціальностей, які є “важливими для майбутнього відновлення України”.

– Є різні преференції для вступників. До прикладу, це і збільшені обсяги державних місць, і зменшені вимоги до конкурсних балів для отримання гранту на навчання, це і можливість переведення вступників, які оформлюються на контракт, на вакантні місця, – перерахував Шуляр. 

За його оцінкою, кількість незаповнених місць на різні технічні спеціальності у Львівській політехніці зменшилась майже втричі –  з понад 400 до 150. 

– Картина така, що на технічних спеціальностях ми маємо переважно студентів, які вчаться на бюджеті за державні кошти. А на спеціальностях кон’юнктурних, де бюджету майже немає, є велика кількість студентів, які навчатимуться за власні кошти на контракті, – пояснив Шуляр. 

Тож попри всі зусилля держави, навіть у найпопулярнішому технічному виші країни цьогоріч до головної десятки найпопулярніших спеціальностей увійшли менеджмент, психологія та право. І хоча серед ходових спеціальностей є інженерія, будівництво та кібербезпека, молодь не поспішає займати там навіть бюджетні місця, віддаючи перевагу гуманітарним спеціальностям на платній основі.

Топ професій, які будуть актуальні в Україні у найближчі 5-10 років

Факти ICTV вирішили проаналізувати, наскільки вибір сучасної молоді відповідає потребам українського ринку. Адже в підсумку освіта потрібна для того, щоб вдало використовувати її для опанування професії, яка приноситиме задоволення і користь як майбутньому працівнику, так і його країні. 

Як з’ясувало Національне агентство кваліфікацій, на популярність професій в найближчому майбутньому впливатимуть автоматизація, екологія, а також, звісно, штучний інтелект.

У сфері програмування та розробки будуть актуальними такі професії, як розробник програмного забезпечення, аналітик Big Data та фахівець із цифрового маркетингу. Крім них, варто придивитись до можливості стати розробником смартпристроїв, вебспеціалістом, що проєктуватиме сайти та керуватиме ними, і фахівцем з кібербезпеки. 

Якщо розглядати освіту та самовдосконалення, то тут залишатимуться дуже популярними і бажаними для українського ринку онлайн-учителі, коучі, тренери, психотерапевти, консультанти різних сфер.

В творчій сфері варто придивитись до професій, пов’язаних із дизайном та створенням контенту. Це може бути інфлюєнсер чи блогер з авдиторією у Facebook, Instagram, TikTok та X (Twitter), UX-дизайнер, 3D-архітектор та інженер.

Стабільно потрібні в Україні люди, що пов’язують свою професійну діяльність із маркетингом та продажами. Сюди входитимуть різноманітні менеджери, зокрема фінансові, професіонали у роботі з клієнтами, торгові представники тощо. 

Як і в усьому світі, в Україні набуває все більшої популярності сфера екології.  Тож роботодавці активно шукатимуть інженерів-екологів, менеджерів з утилізації відходів, професіоналів із відновлюваної та альтернативної енергетики. 

І, незалежно від того, скільки ще років триватиме повномасштабна війна, у топи потреб України вийшла медицина та догляд, де на сьогодні вкрай не вистачає фахівців. 

Йдеться не лише про класичних лікарів, але і про інженерів лікарень, які розроблятимуть нові методи лікування, операцій та прилади. А також про персональних онлайн-доглядачів, які надаватимуть допомогу та консультації незалежно від того, де перебуватимуть самі чи їхні пацієнти. 

Найактуальніші професії майбутнього – світовий прогноз на 5 років

Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму під назвою Майбутнє робочих місць-2025, ще до 2030 року очікується створення 170 мільйонів нових робочих місць, що становить 14% від поточної зайнятості. 

Близько 92 мільйонів наявних посад (8% від загальної зайнятості) зникнуть. 

Очікується, що динамічно зростатимуть професії, пов’язані з технологіями. 

У першу п’ятірку увійдуть:

• фахівці з великих даних (+115% чистого зростання);
• фінтех-інженери (+85%);
• фахівці зі штучного інтелекту (+70%);
• розробники програмного забезпечення (+55%);
• фахівці з управління безпекою (+45%).

Найбільші корективи у світ професій внесла поява ШІ – так, з 2023 року компанії почали поступово використовувати його у роботі, що допомогло швидше та продуктивніше виконувати складніші завдання. 

Стрімкий технологічний прогрес прискорює автоматизацію рутинних завдань, через що скорочуються такі професії, як:

• оператори введення даних;
• касири;
• адміністративні помічники;
• бухгалтери.

Велике зростання демонструють професії, пов’язані з відновлюваною енергетикою та екологічною інженерією – за прогнозами, скоро вони демонструватимуть зростання близько 40%.

Крім технологічних спеціальностей, зростає затребуваність у фахівцях з автономного та електричного транспорту, фермерах та сільськогосподарських працівниках. 

Тож згідно зі звітом, економіка майбутнього “поєднає у собі традиційні галузі з екологічними інноваціями”.

Чи обирає молодь напрями, потрібні Україні: висновки 

Факти ICTV проаналізували дані МОН та Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, врахували підсумки вступної кампанії до пʼяти статусних університетів країни і дійшли висновку, що вибір української молоді слабко корелюється з потребами держави, а також –світовими трендами. 

Так, інженерні, технічні й IT-спеціальності, а також деякі з медичних почали набирати популярності і їх стимулюють за допомогою бюджетних місць, дотацій на розвиток шкіл і технічного забезпечення закладів вищої освіти, проте результати лиш почали проявлятися. 

У МОН очікують, що результати можна буде побачити за три-чотири роки, однак жодних гарантій, очевидно, ніхто дати не може. 

А молодь, тим часом, обирає підготовку до навчання праву, менеджменту і психології, всупереч тому, що потреба в них на ринку праці як України, так і ЄС є значно меншою за кількість потенційних майбутніх фахівців.