У суботу, 6 грудня, українці відзначають професійне свято наших захисників – День Збройних сил України. Саме українські військові поламали плани Кремля захопити Київ за лічені дні, а потім – і всю країну.
ЗСУ довели на полі бою, що здатні протистояти російському агресору, попри його перевагу в живій силі та кількості техніки.
Як війна змінила українську армію та яке майбутнє може очікувати на ЗСУ – далі в матеріалі.
- Трохи історії
- Нинішня структура ЗСУ
- Як зросла чисельність ЗСУ за час війни: ключові цифри
- Жінки в ЗСУ
- Зброя для ЗСУ та навчання
- Як війна змінила українську армію: думка експерта
- Яке майбутнє чекає на ЗСУ після закінчення війни
- Рівень довіри до ЗСУ серед українців
Трохи історії
Початок Збройним силам України фактично поклала постанова парламенту Про військові формування в Україні від 24 серпня 1991 року.
Цей документ регламентував утворення Міністерства оборони України. Водночас уряду було доручено розпочати створення ЗСУ.
Важливою датою стало 6 грудня 1991 року. Того дня Верховна Рада ухвалила Закони Про оборону України та Про Збройні сили України. Було затверджено і текст військової присяги, яку в залі парламенту першим склав міністр оборони Костянтин Морозов.
А з січня 1992 року розпочався процес приведення дислокованих на території України військ до добровільної присяги на вірність українському народові. Під юрисдикцію нашої держави тоді перейшли: 14 мотострілецьких, 4 танкові, 3 артилерійські дивізії та 8 артилерійських бригад (налічували 9,2 тис. танків і 11,3 тис. бойових машин), бригада спецпризначення, 9 бригад ППО, 7 полків бойових вертольотів, чотири повітряні армії (близько 1,5 тис. бойових літаків) і окрема армія ППО.
На час проголошення Україною незалежності чисельність її армії становила 980 тис. осіб.
А далі українська армія пройшла непростий шлях трансформації, реорганізації, скорочення чисельності особового складу.
Нинішня структура ЗСУ
Збройні сили України складаються з керівного органу (Генеральний штаб ЗСУ), трьох видів військ (Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили), окремих родів військ (Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки).
Крім того, є окремі роди сил ЗСУ: Сили територіальної оборони, Сили спецоперацій, Медичні сили, Сили логістики та Сили підтримки.
У 2024 році в складі ЗСУ з’явилися Сили безпілотних систем. Це перший у світі рід військ, що використовує в своїй бойовій роботі повітряні, морські надводні та підводні, наземні безпілотники та роботизовані системи. Російсько-українська війна вийшла на більш технологічний рівень – на сьогодні на фронті щодня у небі фіксуються тисячі безпілотників різних типів.
До структури української армії також входять: органи військового управління, військові частини, з’єднання, вищі військові навчальні заклади тощо.
У структурі ЗСУ є також Командування об’єднаних сил – орган військового управління всіма міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ для проведення операцій за завданням Верховного Головнокомандувача та Генштабу.
Варто зазначити, що в 2025 році Збройні сили України перейшли на корпусну структуру управління військами, де основною структурною одиницею є корпус. Восени цей процес завершився. Як зазначали у Генштабі ЗСУ, ця реформа дозволила зірвати плани ворога щодо швидких наступів у низці областей.
Як зросла чисельність ЗСУ за час війни: ключові цифри
На кінець 2012 року чисельність Збройних сил України становила близько 184 тис. осіб, з яких – до 139 тис. військовослужбовців.
Після вторгнення російських військ на Донбас і окупації Криму в 2014 році українська армія вступила в реальні бойові дії з краще озброєним ворогом. Загроза безпеці й незалежності України зумовила нарощування особового складу ЗСУ.
Чисельність нашої армії на лютий 2016 року сягала 275 тис. осіб. З’явилася низка нових частин (бригади, полки, батальйони), було реформовано структуру управління. Наприклад, у Сухопутних військах утворили чотири оперативних командування: Північ, Південь, Схід і Захід.
Перед повномасштабним вторгненням військ РФ, у липні 2021 року, було затверджено чисельність Збройних сил України “в кількості, яка не перевищує 261 тис. осіб, зокрема й 215 тис. військовослужбовців“. Чисельність було збільшено на 11 тис. військових у зв’язку зі створенням Сил територіальної оборони ЗСУ.
Водночас українське законодавство передбачає, що в особливий період (наприклад, під час воєнного стану) чисельність ЗСУ збільшується відповідно до указів про мобілізацію.
Фото: Getty Images
Відомо, що після початку повномасштабної війни в ЗСУ було близько 700 тис. особового складу, а в усьому секторі оборони – мільйон. Такі дані в липні 2022 року озвучив тодішній міністр оборони Олексій Резніков.
– Мобілізовані до ЗСУ – до 700 тис. осіб, прикордонники – до 60 тис., Нацгвардія – до 90 тис., Національна поліція – до 100 тис. У нас сьогодні понад 1 млн людей у формі забезпечують діяльність сектору безпеки й оборони, – наголошував Резніков.
У жовтні 2023 року загальна чисельність ЗСУ становила понад 850 тис. осіб. З них – близько 820 тис. військовослужбовців (майже 117 тис. офіцерів, близько 178 тис. сержантів, 516 тис. солдатів).
На спільній пресконференції з польським прем’єром Дональдом Туском президент України Володимир Зеленський повідомив, що станом на січень 2025 року чисельність української армії становила близько 880 тисяч осіб. Ця цифра охоплює тих бійців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях на фронті.
За даними The Military Balance 2025, Global Firepower та оцінками президента, загальна чисельність Збройних сил України у 2025 році коливається в межах 880–990 тисяч військових.
Жінки в ЗСУ
Загальна чисельність жінок у ЗСУ становить близько 68 тисяч. Безпосередньо в зоні бойових дій перебувають близько 5 000 військовослужбовиць. У Міноборони нагадали, що з 2018 року жінки отримали можливість проходити службу на бойових спеціальностях.
Покращилось й забезпечення жінок: у 2023 році з’явилася літня жіноча військова форма — до цього була лише парадна.
В українській армії сьогодні скасовані будь-які обмеження щодо посад для жінок. Якщо раніше це були посади медиків, зв’язківців, бухгалтерів, діловодів, кухарів, то зараз жінка в ЗСУ може бути водієм, гранатометником, заступником командира розвідгрупи, командиром БМП, снайпером, ремонтником чи кулеметником.
Після початку повномасштабної війни кількість жінок у лавах ЗСУ зросла на 40%. До прикладу, в армії Канади служить близько 100 тисяч військовослужбовиць – це 17% особового складу.
Зброя для ЗСУ та навчання
Повномасштабне вторгнення РФ прискорило перехід Збройних сил України на сучасну західну зброю. Союзники надали десятки видів озброєння та військової техніки, зокрема:
- протитанкові керовані ракетні комплекси Javelin та переносні ЗРК Stinger;
- 155-мм гаубиці M777, реактивні артилерійські системи HIMARS, самохідні гаубиці Krab, CAESAR, PzH 2000, Zuzana;
- американські танки M1 Abrams, британські Challenger 2, німецькі Leopard;
- бойові броньовані машини Stryker, бойові машини піхоти Bradley та Marder, бронеавтомобілі Bushmaster;
- системи протиповітряної оборони Patriot, NASAMS, IRIS-T, SAMP-T;
- далекобійні ракети Storm Shadow/SCALP та ATACMS.
Від самого початку війни Україна говорила союзникам про потребу закрити наше небо від російських ракет. Разом із системами ППО ми дуже потребували більш сучасних винищувачів, як от F-16. Й після тривалих переговорів та навчання наших пілотів, влітку 2024 року Україна отримала перші F-16.
Фото: Getty Images
Паралельно Україна розвиває власний оборонно-промисловий комплекс.
Наша держава виробляє САУ Богдана; запустила в серійне виробництво ракети Нептун та ракети-дрони Паляниця; створила власні далекобійні ракети Фламінго та дрони-перехоплювачі Octopus; проводить модернізацію зенітно-ракетних комплексів Бук і С-300; виготовляє боєприпаси натовського калібру; нарощує виробництво дронів та засобів радіоелектронної боротьби.
Президент Володимир Зеленський заявив, що у 2025 році наш ОПК виготовить щонайменше 30 тис. далекобійних дронів, а також 3 тис. крилатих ракет і ракет-дронів.
Крім того, Україна створила перший у світі флот морських дронів, які успішно вразили низку військових кораблів РФ. За останні кілька років виробництво безпілотників в Україні значно зросло. Розробляються дрони на основі штучного інтелекту для перехоплення Шахедів.
У 2023 році започаткували Альянс оборонних індустрій, мета якого – виробництво озброєння та військової техніки в Україні. Також у 2023 році німецький концерн Rheinmetall AG заявив про плани виробляти бронетехніку на території України. Компанія планувала протягом 2024-2025 років поставити Україні десятки тисяч снарядів, танки Leopard, бойові машини піхоти Marder, системи протиповітряної оборони Skynex тощо. На початку листопада 2024 року генсек НАТО Марк Рютте заявив, що в Україні завершується будівництво другого заводу Rheinmetall.
У листопаді 2024 року Рада ЄС продовжила мандат місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) ще на два роки – до 15 листопада 2026 року. На це виділили майже 409 млн євро.
Нещодавно шведський аналітичний центр SIPRI оприлюднив свіжий рейтинг 100 найбільших виробників озброєнь у світі, і вперше в історії до нього увійшла компанія Українська оборонна промисловість.
Як війна змінила українську армію: думка експерта
Збройні сили України мають бойовий досвід з 2014 року.
Заступник директора – керівник Центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, колишній заступник міністра оборони Леонід Поляков зауважив, що повномасштабна війна спонукала до радикальних змін не лише в озброєнні, але й в організаційних структурах, підходах до управління військами, кадровій політиці.
На сьогодні, хоч і великою ціною, але все-таки зросла частка дійсно високопрофесійних офіцерських й генеральських кадрів. А українські сержанти завжди були найкращими.
Варто зауважити, що на війні воюють не лише Збройні сили, але й уся держава. Самі Збройні сили без мобілізації, без волонтерів, без підтримки приватного бізнесу, наших партнерів, напевно, не змогли б показати ті результати, які вони показали, вважає експерт.
– Військові операції зі звільнення Херсонщини, Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини у 2022 році назавжди увійдуть не лише в українську, а й у світову воєнну історію. Навіть ті операції, які ми вважаємо не зовсім вдалими, теж дають певний досвід, оскільки на помилках також вчаться. Я впевнений, що Збройні сили України, Національна гвардія та інші структури Сил оборони роблять належні висновки, – наголошує експерт.
На сьогодні Україна продовжує нарощувати власний технологічний оборонний потенціал, хоча трохи повільніше, ніж цього вимагає наша майбутня перемога. Але ще раз – воюють не лише Збройні сили, а вся країна, зауважує Леонід Поляков.
За словами керівника Центру безпекових досліджень, країни-партнери хочуть нас чути і вивчати наш бойовий досвід.
Щодо зброї, то з початком російсько-української війни наші Збройні сили насичуються західною зброєю та й сучасними українськими зразками. Після війни цю тенденцію треба продовжувати. Варто зауважити, що й український оборонний комплекс теж встановлює стандарти в деякому озброєнні, наприклад, це стосується безпілотників.
– Ми виготовляємо не лише літальні, а й надводні дрони, наземні дрони, використовуємо штучний інтелект. Тут ми попереду інших армій світу. Ми повинні це продовжувати і прискорювати, – наголошує Леонів Поляков.
Фото: Генеральний штаб ЗСУ
Сьогодні українські артилеристи майже не використовують радянські боєприпаси – парнери постачають нам снаряди калібру 155 мм. На фронті в Україні все більше західних танків. Хоча після закінчення війни нам треба буде залишити один вид танків, й найбільш ймовірно, це буде український Оплот, вважає експерт.
Так само має бути й з військовою авіацією – вона потребує докорінного оновлення.
Яке майбутнє чекає на ЗСУ після закінчення війни
На думку експерта Леоніда Полякова, до війська треба більше залучати жінок. Хоча цим варто було перейматися ще раніше – до повномасштабної війни.
За його словами, жінки можуть виконувати багато функцій краще за чоловіків з об’єктивних причин. Наприклад, дрібна моторика у жінок краща – це знадобиться у керуванні дронами. Також жінки можуть виконувати декілька операцій одночасно.
Військові погоджуються, що в українській армії не має бути широкої номенклатури техніки, стрілецької зброї – варто мати на озброєнні якийсь один стандарт.
Кандидат політичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігор Рейтерович у коментарі Фактам ICTV зауважив, що такого бойового досвіду, як у ЗСУ не має жодна країна світу.
– Є певний досвід у Сполучених Штатів, але не війни такого масштабу і не з таким супротивником, як у нас. У Штатів були великі військові кампанії, наприклад в Іраку (2003-2011), в Афганістані (2001-2021). Але американські війська мали справу з менш досвідченими, організованими, озброєними силами, ніж зараз має Україна. Тому на сьогодні Україна – єдина держава в світі, яка має успішний досвід протистояння одній з найсильніших армій світу, – наголосив політолог.
На думку Ігоря Рейтеровича, реальний бойовий досвід – це серйозна перевага України перед арміями країн НАТО. Наприклад, якщо поглянути на впровадження стандартів НАТО, то Україна випереджає навіть ті країни, які вже десятиліттями є членами Північноатлантичного блоку. Це об’єктивна реальність, яку визнають навіть деякі країни.
Україна якраз демонструє таку динаміку, яку повинні демонструвати деякі натовські країни, говорить політичний експерт.
Ігор Рейтерович погоджується, що реальний бойовий досвід підвищує наш авторитет серед армій НАТО. Західні військові уважно вивчають цей досвід.
– Коли запрошують українських військових на спільні навчання, то вони проходять дуже швидко. В тому сенсі, що у натовських військових навчання розраховані на певний період часу, а українці роблять це в рази швидше, – наголошує політолог.
Тож для західних командирів це своєрідна несподіванка, бо на практиці виявляється все не так, як вони моделювали і планували. Але на навчаннях така реальність сприймається з позитивом, бо всі бачать, як це повинно бути в реальності.
Рівень довіри до ЗСУ серед українців
Відповідно до досліджень Центру Разумкова, проведених у 2025 році, українці високо оцінюють діяльність своїх силових та волонтерських структур. Армії довіряють 92,6% опитаних.
ДСНС отримала підтримку 86,3% респондентів, волонтерські організації — 81,5%. У рейтингу також лідирують добровольчі загони (78,3%) та Національна гвардія (76,6%).