Павло Нарожний, Засновник БО Реактивна пошта
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Бої під Куп’янськом, переговори зі США, €90 млрд для України від ЄС: огляд подій тижня
Ситуація в Україні протягом останнього тижня була насичена різноманітними подіями на полі бою та дипломатичному треку.
Сили оборони заблокували вороже угруповання у Куп’янську та проводять успішні контратаки на Лиманському напрямку. Попри складну ситуацію під Покровськом, ЗСУ продовжують виснажувати окупантів.
Наразі триває етап складних консультацій зі США, де Україна наполягає на реальних безпекових гарантіях для захисту від Росії, а не формальних угодах. Завдяки засіданню Рамштайн-32 та рішенню Євроради Україна отримала фінансову та військову допомогу на 2026 рік.
Факти ICTV разом з експертами проаналізували головні події, які відбулися протягом тижня.
- Ситуація на фронті з 12 до 19 грудня
- Ще один переговорний тиждень
- Підсумки засідання Рамштайн-32
- Результати саміту Євроради для України
Ситуація на фронті з 12 до 19 грудня
За інформацією Генерального штабу, на Куп’янському напрямку Сили оборони України відбивали штурмові дії російських військ у районі Піщаного, у бік Петропавлівки, Куп’янська та Богуславки.
17 грудня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський уточнив, під контролем України перебуває майже 90% міста Куп’янськ.
У Куп’янську є приблизно 200-250 особового складу російських солдатів, які перебувають безпосередньо у місті. Але вони в оточенні, розповів Фактам ICTV засновник благодійної організації Реактивна пошта, військовий експерт Павло Нарожний.
– У них є тільки повітряний міст по дронах. Їм скидають якийсь необхідний мінімум, наприклад, боєприпаси. Можливо, патрони, але це максимум. Можуть скинути воду, сухпаї, батарейки для рації. На такому довго потриматися вони не зможуть. Це питання часу, коли ці 200-250 особових складу будуть іти на бій, загинуть, або будуть здаватися в полон. Варіантів у них багато немає, – наголосив він.
Як розповіли у Генштабі, на Лиманському напрямку ворог намагався просунутися вперед поблизу населеного пункту Шандриголове, у бік Дробишевого, Ставків, Нового Миру, Дружелюбівки та Лиману.
18 грудня стало відомо, що сили 3-го армійського корпусу ЗСУ разом з підрозділами ГУР Міноборони реалізували результативну штурмову операцію на Лиманському відрізку фронту.
За даними Генштабу, на Покровському напрямку армія РФ штурмувала та наступала у районах населених пунктів Родинське, Звірове, Котлине, Удачне, Мирноград, Молодецьке, Дачне, Філія, у бік Новопідгородного, Нового Шахового, Світлого, Гришиного та Новопавлівки.
Інституту вивчення війни (ISW) опублікував прогноз про те, що до кінця 2025 року російські війська, ймовірно, завершать операцію з окупації Покровська та закриття Мирноградського котла, а також РФ може спробувати створити умови для подальшого наступу на Костянтинівку в Донецькій області та Гуляйполе в Запорізькій області.
Відповідаючи на питання про те, чи реальний такий розвиток подій, військовий експерт Павло Нарожний наголосив, що з Куп’янськом уже ситуація кардинально змінювалася після контрнаступу ЗСУ. Він не виключає, що така ситуація може бути на інших напрямках.
– Прогноз вони давали ще до того моменту, як був знищений плацдарм. Зараз ми там тримаємо оборону на березі річки. У них там була мінімальна логістика через річку та підземним трубопроводам, але зараз її немає. Це для них означає, що треба форсувати річку. За будь-яких умов – це дуже складно, – наголосив він.
За словами військового експерта, в такому випадку росіянам потрібно зайти, створити плацдарм, закріпитися, потім відбивати контратаки та налагодити логістику через річку. Проте таких успішних операцій у росіян за всю війну було одна чи дві, сказав він. Водночас окупанти втрачали велику кількість бронетехніки і особового складу під ударами української артилерії чи дронів, коли форсували річку.
– По Покровську сказати дуже важко, але там ситуація явно не в наш бік. Щоб вона покращилась, треба контрнаступати та покращувати логістику. Тобто логістика туди є, покращити ми її не можемо. І все, що я бачу, це те, що ми поступово втрачаємо територію. Чи станеться це до кінця року? Прогнозувати дуже важко, тому що ЗСУ здатні, як ми бачили під Куп’янськом, на дуже неочікувані операції, – припустив він.
Протягом останнього тижня на Слов’янському напрямку ворог атакував позиції українських захисників у районах Серебрянки, Дронівки та у бік Платонівки, розповіли у Генштабі ЗСУ.
Водночас на Олександрівському напрямку, за даними Генштабу, армія Росії атакувала позиції Сил оборони у районах населених пунктів Привільне, Злагода, у бік Рибного, Олександрограда та Нового Запоріжжя.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначив, що Росія наростила до 710 тис. військових для стратегічної наступальної операції проти України. Павло Нарожний наголосив, що лінія зіткнення залишається дуже динамічною та постійно змінюється.
Ще один переговорний тиждень
Президент України Володимир Зеленський заявив, що його поїздка до Куп’янська Харківської області суттєво вплинула на переговори з європейськими та американськими партнерами. З цією заявою погодився глава правління Центру прикладних політичних досліджень Пента, політолог Володимир Фесенко.
– Нам давно треба зрозуміти, що визначальний вплив на переговорний процес має воєнна ситуація в Україні. Хитання Трампа, особливо в останні місяці, де він каже, що у Росії немає карт, потім у листопаді для багатьох несподівано почав говорити, що вже в України немає карт – все це пов’язано з тим, як він сприймає воєнну інформацію, – сказав політолог.
На його думку, Росія дуже активно маніпулює цим. Заяви кремлівського диктатора Володимира Путіна, які були ще в листопаді, про те, що РФ нібито взяла Куп’янськ, Покровськ і багато чого іншого, вважає Фесенко, були спрямовані не тільки на російську аудиторію, а напрямку на президента США Дональда Трампа.
– На жаль, це вплинуло на Трампа в листопаді. Тому нам треба було продемонструвати, що це не так. Саме це мав на увазі президент Зеленський, коли він був на околицях Куп’янська біля стели. Потім саме ці кадри наші перемовники демонстрували американцям. Тому це має величезне значення, – переконаний він.
Політолог пригадав переговори в серпні в Вашингтоні, тоді коли на зустріч разом з Володимиром Зеленським прямував заступник керівника Офісу президента Павло Паліса з картами бойових дій на Донбасі.
Як заявив Фесенко, кожна така деталь має велике значення, а потім помітно впливає на переговорний процес. За його словами, як Росія, так і Україна намагаються переконати американців, першочергово Дональда Трампа і ключових перемовників.
На запитання про те, чим можуть закінчитися нові переговори у США, Фесенко наголосив, що саме зараз не буде видно жодного результату. Він очікує на продовження переговорів.
– Це було очевидно ще заздалегідь. На мій погляд, це було очевидно тим, хто уважно стежить за переговорами та позицією Путіна. Він не збирається припиняти війну. Особливо в листопаді, коли, на превеликий жаль, внаслідок різних причин, але росіяни отримали певну перевагу на фронті. Це надихнуло Путіна. А навіщо йому йти на поступки Україні, якщо він вважає, що виграє війну? Він хоче все, а не часткових поступок. Тому Путін не збирається припиняти війну. Саме це головна проблема, – сказав він.
Теза росіян про те, що українські війська мають вийти з Донбасу, на думку політолога, це лише переговорний трюк та нібито демонстрація компромісу з боку Росії, спрямований на американців.
Насправді диктатор Путін не збирався припиняти війну після Донбасу – ця умова була спрямована лише на те, щоб розсварити американців з українцями, переконаний Фесенко.
На його думку, в Кремлі чудово розуміли, що українці не погодяться на такий розвиток подій. Це використовувалось для того, щоб показати американцям про нібито готовність росіян домовитися, а українців виставити так, ніби вони не хочуть припиняти війну.
– Це вже традиційний підступний маневр росіян – звинувачувати нас, тому що ми “не хочемо припиняти війну”. Особливо після заяв Путіна про те, що вони вимагають виведення українських військ з усіх 5 регіонів, включно з Запорізькою і Херсонською областями. Це ще раз підтверджує, що ні на які поступки Путін не збирався йти. Зараз камуфляж відкинутий, але все одно з Трампом він домовлятиметься. З нами він не хоче вести жодних переговорів. Тому якщо американці не змінять цю логіку і парадигму переговорів – не буде жодного результату, – резюмував Володимир Фесенко.
Підсумки засідання Рамштайн-32
Україна отримала важливі зобов’язання від партнерів щодо довгострокової підтримки у рамках засідання формату Рамштайн-32, розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Зокрема, від таких країн:
- Німеччина – €11,5 млрд євро у 2026 році на підтримку оборони, системи Patriot та IRIS-T;
- Велика Британія – посилення спроможностей ППО України на £600 млн;
- Канада – $30 млн на українські дрони, ракети AIM-9, постачання електрооптичних сенсорів та іншої військової допомоги;
- Нідерланди – €700 млн на БпЛА;
- Чорногорія – підготовка внеску в PURL та фонд NSATU на підтримку України;
- Данія – внесок у PURL з фокусом на авіаспроможності України, пакет підтримки на €250 млн;
- Естонія – продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (€142 млн), внесок в IT Коаліцію на €9 млн;
- Латвія – продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (€110 млн євро);
- Литва – понад €220 млн у 2026 році на військову підтримку на рівні не менш ніж 0,25% ВВП;
- Люксембург – €100 млн у 2026 році, другий внесок розміром у €15 млн на PURL;
- Нова Зеландія – $15 млн на PURL;
- Норвегія – $7 млрд загальної військової допомоги у 2026 році, внески на підтримку американських систем ППО та чеську ініціативу;
- Польща – постачання 155-мм снарядів, реалізація спільних проєктів у рамках SAFE;
- Португалія – внесок у чеську ініціативу, €10 млн на БпЛА;
- Чехія – фінансування постачання 760 тис. артснарядів на 2026 рік.
Результати саміту Євроради для України
За підсумками саміту Європейського Союзу затверджено рішення про спільне запозичення для України на суму €90 млрд.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що це є головним результатом. На його думку, формат цього рішення є компромісним.
– Дуже добре, що ми отримали ці гроші, тому що для нас мало набагато більше ніж вся ця пряма лінія. Питання грошей від Євросоюзу для нас є критично важливими, тому що вони дозволяють нам здійснювати спротив, стримувати ворога, дають шанси на те, що вдасться, можливо, через певний час вийти на більш-менш реалістичні мирні переговори, – переконаний він.
На думку політолога, якби не було цих грошей, тоді Україна опинилася б у дуже критичної ситуації, ймовірно, навіть на межі поразки, тому це рішення є дуже важливим для нас.
– Було б краще, якби це була репараційна позика. А так фактично це кредит, за який ми маємо розраховуватися. Але вся ця дискусія навколо репараційних позик продемонструвала, не превеликий жаль, серйозні внутрішні суперечності та слабкість механізму ухвалення рішень серед Європейського Союзу, – звернув увагу він.
З іншого боку, те, що вдалося ухвалити, стверджує Фесенко, продемонструвало, що зберігається політична здатність Євросоюзу ухвалювати необхідні рішення, зокрема, на підтримку України. Хоча робити це стає все більш складно, зазначив він.
Однак саме рішення про €90 млрд для України на наступні два роки є критично важливим для нас. Володимир Фесенко вважає, що це одне з головних рішень 2025 року для України.




