Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Перемир’я на Близькому Сході: як це змінить логіку перемовин України та РФ
Перемир’я на Близькому Сході, попри чутливість процесу, може стати ключовим прецедентом для завершення війни в Україні. Якщо США та Ірану вдасться перейти від припинення вогню до стабілізації регіону, це змінить логіку майбутніх переговорів Києва з Москвою, змістивши акцент на першочергову деескалацію. Але головним ризиком для домовленостей залишається дестабілізація всередині Ірану та позиція радикальних груп у КВІР.
Очільник правління Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко розповів Фактам ICTV, що успішне і швидке завершення іранського кейсу дозволить американській делегації вчасно прибути до України після Великодня. В іншому випадку – затягування близькосхідної кризи може знову поставити на паузу відновлення тристороннього формату переговорів для України.
Перемир’я на Близькому Сході: тимчасова пауза чи початок стабілізації
– Це спроба припинити війну на Близькому Сході і вийти на мирну угоду. В цьому сенсі, це скоріше спроба розпочати стабілізацію припинення війни в регіоні. Але, на жаль, це може бути і тимчасова пауза, – зазначив Фесенко.
Політолог попереджає, що перемир’я на Близькому Сході може опинитися під загрозою через деякі сили, які зацікавлені у продовженні війни. За його словами, сьогоднішні повідомлення вказують на високу ймовірність порушення домовленостей, адже самого факту підписання угоди про припинення вогню часто виявляється недостатньо, і Україна знає це на власному гіркому досвіду.
– Тому в перші дні цих домовленостей про припинення вогню вони мають пройти випробування на дієвість. Треба виробити процедури, яким чином швидко припиняти вогонь там, де є спроби ударів з обох боків, та утримати це перемир’я. Це безумовна спроба стабілізації, припинення війни. Але поки що це перемир’я дуже хитке, будуть неминучі спроби порушення і ризик того, що війна може відновитися, – стверджує він.
Які є ризики щодо зриву перемир’я на Близькому Сході
Головний факт ризику – це відсутність чіткої системи влади в Ірані, переконаний Володимир Фесенко.
– Ми зараз не знаємо, хто саме керує Іраном. Формальні керівники, наприклад, президент Ірану не має всієї повноти та реальної влади. В якому стані верховна етала та релігійний лідер – ми теж не знаємо. Повідомлення дуже різні, іноді прямо протилежні. А от у складі Корпусу вартових Ісламської революції, який реально керує країною і частина керівництва якого теж знищена в ході війни, можуть бути, – припустив він.
Одним із ключових ризиків для стабільності на Близькому Сході є позиція релігійних фанатиків, які виступають категорично проти припинення вогню. Як зазначає Фесенко, такі радикали можуть продовжувати атаки на Ізраїль та сусідні держави, керуючись виключно через бажання помсти та незгоду з офіційною угодою про перемир’я.
Також політолог не виключає ризиків і з боку Ізраїлю, де ідея припинення вогню підтримується не всіма. Попри офіційну згоду, надану Вашингтону, існують побоювання щодо можливих точкових ударів, мета яких – спровокувати зрив домовленостей.
– Думаю, що і Нетаньягу не дуже задоволений, тому може бути така непряма, навіть таємна, гра, щоб зірвати цю угоду. Це припущення. Я не наполягаю на цій версії, але ризик таких дій з боку Ізраїлю, на жаль, теж існує, – зазначив він.
Що змусило сторони погодитися на перемир’я саме зараз
На думку Фесенка, ухвалення угоди стало можливим передусім через зміну позиції Тегерана. Політолог вважає, що іранське керівництво дійшло до усвідомлення необхідності компромісу, що й стало вирішальним фактором для підписання документа.
– Якщо не буде домовленості про перемир’я та відновлення переговорів про припинення вогню, Трамп може вдатися до таких дій, наслідки яких можуть бути фатальними для Ірану. Вчора перед завершенням ультиматуму Трампа було дуже багато побоювань, що може бути використана ядерна зброя. Трамп на це натякав. Були натяки від деяких інших представників його адміністрації, що таке може статися. Правда, були і спростування. Були публікації про те, що дійсно варіант з ударом ядерною зброєю по Ірану розглядається, – зазначив він.
Фесенко пригадав заяви президента США Дональда Трампа про ризик знищення цілої цивілізації, який розцінили як прямий натяк на готовність застосувати ядерну зброю. Політолог додав, що непередбачуваність Трампа є його стратегічним інструментом: він може як відмовитися від певних дій після радикальних погроз, так і справді перейти до їхньої реалізації.
– Хоча багато хто сумнівався, але двічі він починав війну з Ізраїлем проти Ірану. Почав військову операцію проти Венесуели. Тому хто знає? Ризик був. Можливо, ми дізнаємось пізніше, чи блефував Трамп, роблячи ці заяви, і максимально підвищував ставки, щоб тиснути на Іран, чи існував такий реальний ризик, – сказав Фесенко.
Експерт вважає, що іранське керівництво вирішило не ризикувати подальшою ескалацією. Водночас він зазначив, що внутрішні фактори щодо ухвалення цього рішення залишаються непублічними, адже невідомо, хто саме дав остаточну згоду на перемир’я та чи узгоджена ця позиція з верхівкою КВІР.
За словами Фесенка, Пакистан доклав чималих зусиль, щоб фіналізувати домовленості у форс-мажорному порядку. Вирішальні переговори тривали вночі, а каталізатором процесу, за даними західних медіа, стала особиста згода верховного аятоли Моджтаби Хаменеї.
За інформацією ЗМІ, домовленості про зупинку вогню між США та Іраном були досягнуті в останній момент. Як зазначає Фесенко, Пакистану вдалося фіналізувати згоду сторін буквально за кілька годин до завершення терміну ультиматуму очільника Білого дому.
– Тому фактор ризику, використання ядерної зброї з боку США або навіть просто масових ударів по об’єктах економіки та енергетики могли просто зупинити значною мірою економіку Ірану, створити ще більше ризиків як зараз, так і на перспективу. Можливо, це вплинуло і сприяло тому, що була досягнута ця угода, – припустив він.
Деякі люди вважають, що, крім посередництва Пакистану, який багато зусиль доклав для досягнення цієї угоди та є головним офіційним посередником, можливо, і Китай в закритому режимі сприяв досягненню цієї угоди, зазначив Фесенко.
Можливо, через свої зв’язки з Пакистаном, контакти з американцями. Але головне – через свій вплив на Іран, стверджує політолог, адже китайці завжди дуже серйозно ставляться до ризиків використання ядерної зброї.
Експерт зазначив, що Китай міг відіграти непублічну роль у переговорах. Попри небажання бачити перемогу американців, Пекіну критично важливо зберегти Тегеран, щоб надалі отримувати іранську нафту. Проте для цього потрібно перемир’я, яке в перспективі переросте в мирну угоду, тому, можливо, свою роль зіграв і Китай, сказав Фесенко.
– Але хто саме і як сприяв досягненню цієї мирної угоди? Я думаю, що ми дізнаємося пізніше. Досвід і мемуари деяких державних чиновників і високопосадовців, які раніше брали участь в переговорах між США та Іраном, свідчать про те, що багато чого відбувається в повній таємниці. І реальні угоди, як правило, готуються в абсолютно закритому режимі, а не через офіційні переговори. Правду про те, як готувалася ця угода про припинення вогню, я думаю, що ми будемо знати лише пізніше. Зараз можемо робити лише припущення, – наголосив він.
Яке значення це перемир’я має для України
На думку Фесенка, за умови успішного старту перемир’я, обидві сторони намагатимуться дотримуватися домовленостей у загальних рисах. Навіть попри ймовірні поодинокі порушення вогню, головною метою залишатиметься збереження загального режиму тиші.
– Якщо розпочнуться прямі мирні переговори і вдасться зупинити цю війну, починаючи саме з припинення вогню, це означає для нас створення дуже важливого прецеденту, який ми можемо використовувати в подальших переговорах, першочергово зі США та Росією також. Якщо війну в Ірані вдасться припинити саме шляхом спочатку припинення вогню, а потім вже мирних переговорів за різних спірних питань, то це свідчить про те, що війну між Росією та Україною треба припиняти саме таким шляхом, починаючи з припинення вогню, – стверджує він.
Фесенко вважає, що очікувана після Великодня зустріч у Києві з американською стороною має стати приводом для зміни самої логіки переговорів з Росією. Політолог зазначає, що дипломатичні контакти зі США не припинялися, проте наявні міжнародні прецеденти дають Україні шанс переглянути підходи до майбутнього мирного процесу.
– Замість обговорення теми Донбасу і виведення українських військ – першочергово треба обговорювати питання про припинення вогню. Можливо, поетапно, починаючи з енергетичного перемир’я, шляхом деескалації, але почати треба з припинення вогню. Це головне, що може вплинути з нинішнього досвіду ці угоди про припинення вогню. Якщо вона спрацює, то для нас – це важливий позитивний прецедент, – переконаний політолог.
Припинення вогню на Близькому Сході вже спровокувало падіння світових цін на нафту, що є позитивним сигналом для України. Фесенко зазначає, що стабілізація ситуації допоможе зняти напругу на ринку пального, а Росія може отримувати менше доходів від продажу нафти, що теж є важливим для Києва.
– Сам факт припинення цієї війни, якщо це вдасться, знову поверне увагу міжнародного співтовариства до війни між Росією та Україною. Можливо, позитивний прецедент припинення війни в Ірані сприятиме більш активним зусиллям США та інших країн, щоб прискорити мирні переговори по Україні та схилити Росію до угоди про припинення вогню. Це оптимістичний сценарій. Цілком реально це може бути одним з наслідків завершення війни в Ірані, якщо це станеться, – сказав він.
Проте Фесенко звернув увагу на ще один момент, який вже зараз може неоднозначно впливати на ситуацію в Україні. Річ у тому, що головним переговорником як по Україні, так і по Ірану є одна людина – Стів Віткофф. Також є інформація, що на 10 квітня в Пакистані планується початок прямих мирних переговорів про завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном.
Він зазначає, що якщо ці переговори швидко завершаться, що поки є малоймовірним, тоді буде певна пауза. В такому випадку після першого раунду переговорів Віткофф може приїхати разом з Джаредом Кушнером до Києва, як це і планувалося після Великодня, і почати переговори з Україною про відновлення переговорів в тристоронньому форматі. Це оптимістичний сценарій, зазначає Фесенко.
Але якщо переговори затянуться в Пакистані, або буде коротка пауза і на початку наступного тижня відбудеться новий раунд переговорів про припинення війни з Іраном, які можуть бути складними, тоді Стів Віткофф не зможе приїхати разом з Кушнером до Києва.
– Відповідно, затягування переговорів про завершення війни з Іраном може відтермінувати приїзд американської делегації до Києва та знову загальмувати відновлення переговорного процесу в тристоронньому форматі, – стверджує Фесенко.
Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що припинення вогню є ключовим кроком на шляху до завершення війни та створення умов для результативної дипломатії.
Водночас речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначив, що досягнення угоди про припинення вогню на Близькому Сході може допомогти розблокувати мирний процес, наблизити припинення вогню та завершення повномасштабної війни Росії проти України.
