Чи використовують тепловізори на FPV-дронах: як цивільна технологія стала зброєю
Сама технологія тепловізійного бачення не є новою. Спочатку тепловізори використовували переважно мисливці, рятувальники та працівники спеціальних служб.
Вони допомагали знаходити тварин у темряві, шукати зниклих людей у лісах або горах, а також проводити пошуково-рятувальні операції за умов обмеженої видимості.
Згодом тепловізійні камери почали активно застосовувати на безпілотниках для розвідки, моніторингу інфраструктури та спостереження за великими територіями.
Що відомо про використання тепловізорів на FPV-дронах, читайте в нашому матеріалі.
Чи використовують тепловізори на FPV-дронах
Тепловізійні камери давно перестали бути новинкою у світі безпілотників. Ще задовго до повномасштабної війни їх використовували на цивільних дронах для пошуково-рятувальних операцій, інспекції інфраструктури, енергетичних об’єктів та сільського господарства.
Наприклад, у 2015 році компанії DJI та FLIR оголосили про співпрацю зі створення тепловізійних систем для безпілотників.
Однак саме російсько-українська війна стала першим масштабним конфліктом, у якому тепловізійні FPV-дрони почали активно використовуватися як ударний інструмент.
Спочатку такі рішення почали з’являтися в російських військових, а згодом аналогічні технології швидко взяли на озброєння й українські підрозділи. Сьогодні нічні FPV-дрони вже стали звичним елементом сучасного поля бою.
Тепловізори на дронах: що це таке
Головна перевага тепловізійної камери полягає в тому, що вона дозволяє бачити не світло, а теплове випромінювання об’єктів. Завдяки цьому оператор може знаходити техніку або живу силу навіть у повній темряві, густому тумані чи за складних погодних умов.
Саме тому тепловізори на FPV-дронах значно розширили можливості нічних бойових операцій. Якщо звичайна камера практично неефективна після заходу сонця, то тепловізор допомагає оператору впевнено вести дрон до цілі незалежно від освітлення.
Для чого використовують тепловізори на FPV-дронах
Тепловізори на FPV-дронах — це спеціальні камери, які працюють не зі звичайним зображенням, а фіксують теплове випромінювання від людей, техніки та інших об’єктів. На відміну від звичайної оптики, їм не потрібне денне світло, тому вони дозволяють оператору бачити ціль навіть у повній темряві.
Принцип роботи такої технології досить простий. Тепловізійний сенсор вловлює інфрачервоне випромінювання від усіх об’єктів із температурою вище нуля.
Отримані сигнали обробляє електроніка камери, після чого вони перетворюються на теплове зображення. На екрані оператор бачить так звану термограму, тобто картинку, на якій різними кольорами відображаються більш теплі та холодні ділянки. Це дозволяє легко помітити людину, автомобіль чи іншу техніку навіть тоді, коли їх практично не видно звичайною камерою.
Завдяки цьому тепловізори на FPV-дронах значно розширюють можливості безпілотників. Вони допомагають швидше знаходити людей і техніку, вести повітряну розвідку, коригувати удари та працювати вночі.
Українські виробники створили власні тепловізійні камери
Одним із перших українських виробників, який повідомив про серійне виробництво спеціальної тепловізійної камери саме для ударних FPV-дронів, стала компанія Odd Systems. У 2024 році вона представила камеру Курбас 256, яку повністю розробили українські інженери з урахуванням бойового досвіду операторів FPV.
У компанії пояснили Мілітарному, що під час створення нового виробу вивчили роботу доступних іноземних аналогів і врахували зауваження військових, які безпосередньо використовують такі безпілотники на фронті.
За словами розробників, камера забезпечує якість зображення не гіршу, а в окремих випадках навіть кращу за імпортні аналоги, водночас її собівартість вдалося суттєво знизити.
Курбас 256 отримала аналогову тепловізійну камеру з роздільною здатністю 256×192 пікселі. Однією з її головних особливостей стала можливість змінювати контрастність зображення безпосередньо під час польоту. Це допомагає оператору швидше знаходити цілі залежно від погодних умов та особливостей місцевості.
Ще одним важливим рішенням стала повністю герметична конструкція. Під час розробки виробник врахував одну з найпоширеніших проблем дешевих китайських тепловізорів, а саме утворення конденсату між захисним склом та сенсором у холодну пору року. Через це камери часто втрачали працездатність. Українським інженерам вдалося усунути цей недолік.
Чи є тепловізори на інших українських дронах
Тепловізійні системи активно використовують не лише ударні FPV-дрони. Вони давно стали невід’ємною частиною сучасних українських розвідувальних комплексів.
Одним із таких є безпілотний авіаційний комплекс SHARK-M від компанії Ukrspecsystems. Він призначений для автономної розвідки та спостереження на відстані до 180 км, може перебувати у повітрі до 7 годин і працює як удень, так і вночі.
Для SHARK-M виробник пропонує декілька варіантів гіростабілізованих оптико-електронних підвісів із тепловізійними модулями. Зокрема, моделі USG 231T та USG 232 оснащуються неохолоджувальними тепловізійними сенсорами з роздільною здатністю 640×512 пікселів.
Такі підвіси дозволяють виявляти цілі на відстані до 35 км вдень і до 14 км уночі. Нова конструкція забезпечує безперервне обертання камери на 360 градусів без сліпих зон, а оператор може самостійно замінити підвіс без звернення до сервісного центру.
Сьогодні тепловізори на FPV-дронах і розвідувальних безпілотниках стали одним із ключових елементів сучасної війни. Вони дозволяють проводити операції незалежно від часу доби, швидше знаходити цілі та ефективніше виконувати бойові завдання.
Українські виробники вже не лише використовують такі технології, а й активно розробляють власні рішення, адаптовані до потреб військових.
