Скільки території окупувала Росія у серпні та чому армія Путіна втрачає темп
Російські війська у серпні не змогли досягти суттєвого перелому на фронті. Попри спроби посилити наступ і просунутися на ключових напрямках, окупаційна армія не домоглася поставлених цілей та не змогла зламати українську оборону.
Скільки території Україна втратила у серпні 2026 року та що відбувається на фронті, читайте в матеріалі Фактів ICTV.
Скільки території України окуповано у серпні 2026 року
У серпні 2026 року українським військовим вдалося повернути більше територій, ніж російська армія захопила за цей самий місяць. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), Сили оборони звільнили щонайменше 129,81 кв. км, тоді як російські війська здобули 90,35 кв. км території.
Попри просування на окремих ділянках фронту, російська армія не змогла досягти головної оперативної мети, а саме створити умови для масштабного маневру та прориву української оборони. Про це йдеться у звіті ISW за підсумками серпня.
Отже, якщо говорити про те, скільки території окупувала Росія у серпні, то показник становить 90,35 кв. км.
Окремо аналітики рахують випадки, коли невеликі групи російської піхоти проникали на українські позиції, але ще не встановлювали там повного контролю. З урахуванням таких інфільтрацій російські територіальні здобутки за серпень становили 123,53 кв. км.
У середньому російські війська захоплювали близько 2,91 кв. км на добу. Якщо додати території, де зафіксовані інфільтрації, середній показник становив близько 3,98 кв. км щодня.
Скільки території втратила Україна у серпні
Порівняння з показниками 2025 року показує суттєве падіння темпів російського наступу. У серпні минулого року армія РФ захопила 505,55 кв. км української території.
Тобто скільки території втратила Україна у серпні 2026 року за підрахунками ISW — 90,35 кв. км без урахування інфільтрацій. Навіть якщо врахувати останні, загальна цифра у 123,53 кв. км залишається більш ніж у чотири рази меншою за торішній показник.
В ISW зазначають, що нинішні темпи російського просування становлять лише частину від показників серпня 2025 року. На думку аналітиків, це свідчить про подальше уповільнення наступальних можливостей російської армії.
При цьому сам інститут застерігає, що ця цифра імовірно занижена. Методологія ISW не повністю відображає українські успіхи на Лиманському напрямку. Більш точну оцінку, за словами аналітиків, можна буде отримати після появи додаткових даних.
Де Росія намагалася просунутися
Одним із головних напрямків російського наступу в серпні залишався так званий Фортечний пояс у Донецькій області. Російські війська намагалися посилити тиск на українські позиції та просунутися в напрямку ключових населених пунктів.
Однак навіть тут армія РФ не змогла досягти повного контролю над Костянтинівкою. За оцінкою ISW, російські сили зберігали присутність через просування або інфільтрацію на 72,23% території міста, але повністю захопити його не змогли.
Це, на думку аналітиків, вказує на проблеми російської тактики, адже навіть після тривалих спроб посилити проникнення малих піхотних груп і ведення міських боїв РФ не отримала швидкого оперативного результату.
Українські сили, зі свого боку, проводили контрнаступальні дії на Лиманському та Олександрівському напрямках. Саме ці операції стали однією з причин того, що кількість км території, які Росія окупувала у серпні 2026 року, виявилася значно меншою, ніж роком раніше.
Скільки території окупувала РФ у серпні та якою була ціна наступу
Низькі територіальні здобутки російської армії супроводжувалися значними втратами особового складу.
За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом серпня російська армія втратила 42 020 військовослужбовців. Це вже другий місяць поспіль, коли російські втрати перевищують 40 тис. осіб.
В ISW підрахували, що на кожен квадратний кілометр захопленої або інфільтрованої території у серпні припадало в середньому близько 340 російських втрат. Якщо рахувати лише фактично захоплену територію, показник становить приблизно 465 втрат на один квадратний кілометр.
За оцінкою ISW, російські можливості з поповнення особового складу також стають дуже обмеженими. Система набору так званих добровольців не забезпечує достатньої кількості нових військових для повного покриття поточних бойових втрат.
