ЄС вирішує, як жити далі – в борг або заощаджувати
Як витягти європейську економіку з боргової прірви – вирішують сьогодні європейські лідери на саміті в Брюсселі.
На порядку денному – новий пакт зростання і зайнятості. На економічний розвиток ЄС планує виділити близько 130 мільярдів євро.
«Ми розробили хорошу програму. У ній, зокрема, йдеться про більші можливості для працевлаштування, особливо для молодих людей. Сподіваюся, що ми ухвалимо цей пакт сьогодні. Адже з одного боку, нам необхідно зміцнити бюджети, а з іншого – зростання та робочі місця», – каже канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Нині Брюссель нагадує пожежника, який зі складнощами встигає гасити все нові і нові фінансові займання, поки не почалася велика пожежа.
Напередодні саміту ЄС надав 100 мільярдів євро Іспанії. Ці гроші підуть банкам, які мають шалені борги. Раніше допомогу надали Греції, 10 мільярдів євро просить Кіпр, на черзі Італія.
Громадяни заможних Франції та Німеччини справедливо обурюються – чому вони мають платити за борги інших, які живуть на широку ногу та не дбають про майбутнє.
«Борги перевищили по деяким державам 100% ВВП. Держава разом повинна працювати безкоштовно рік, щоб розрахуватися зі своїми боргами», – пояснює виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко.
Європейські лідери на саміті мають обрати стратегію. Варіантів два. На першому наполягають країни-боржники та соціалістична Франція: друкувати більше грошей і жити в борг. Заради цього випустити загальноєвропейські облігації. А далі економіка вийде з кризи, і запрацює на повну потужність – це багаторічна стратегія США.
Світ не зможе відмовитися від торгівлі з найбільшою економікою, тому фінансовий тягар розділить не лише ЄС, а й його партнери.
«Нам потрібно стимулювати зростання. Ми маємо визначити фінансові механізми і допомогти нашим банкам подолати труднощі. А це можливо завдяки спільним єврооблігаціям», – каже міністр фінансів Франції П’єр Московічі.
Друга можливість – взяти за приклад Німеччину. Витрачати стільки, скільки заробляєш. А якщо грошей не вистачає, скорочувати видатки.
Берлін, який і профінансував останні транші боржникам, прагне до централізації ЄС. Німеччина пропонує, щоб Брюсель міг переписувати бюджети членів ЄС, скорочувати їх витрати і контролювати дефіцит.
Також канцлер Меркель вважає – кожна країна ЄС має відчувати відповідальність за власні борги. Журналісти вже охрестили цей саміт вирішальним у справі порятунку єврозони.
Однак фінансові аналітики сумніваються, що за такої помітної різниці у поглядах лідери здатні ухвалити рішення, які зможуть витягти Європу із боргової прірви.
//Юлія Ярмоленко, «ФАКТИ», ICTV