Україна вмикає режим енергозбереження: на чому ще можна зекономити
Борщ кафе, що входить до мережі автозаправочних станцій, не зовсім звичайний. Справа в тому, що він частково приготований на чистій енергії, яку отримують за рахунок енергозберігаючих технологій.
Ця мережа АЗС була першою в країні, де встановили сонячні батареї. Це дозволяє їм економити більш ніш 10 відсотків енергії. Точніше, на цих АЗС використовують гібридну технологію. Такими системами оснащено вже 12 заправок. Це дозволяє економити до 30 тисяч доларів на рік.
«Акумулюючий бак. Теплообмінник. Тут холодна вода, додається гаряча вода, яка йде даху. Змішується і пыдвищується температура», – каже фінансовий директор мережі АЗС Ігор Чернявський.
Найкрупніше в Україні підприємство з виробництва картону на день переробляє 1000 тонн макулатури. Тут теж давно вирішили економити – причому одночасно по кількох напрямках. Через використання вторинної сировини їх називають санітарами. Такі підприємства спеціально будували близько мегаполісів, аби відходи не накопичувалась в містах.
«Якщо випускати папір з деревини, робити целюлозу, а потім папір, то у 2/3 рази більше витрат на енергоресурси. А якщо ми робимо це з макулатури, то нам не потрібно виготовляти волокно, воно є, його тільки механічно потрібно розпустити», – каже виконувач обов’язків головного інженера Київського картонно-паперового комбінату Андрій Науменко.
Заощаджують наразі всі підприємства – від мала до велика. На цьому металургійному виробництві економлять за рахунок автоматизації, багаторазового використання ресурсів, заміни обладнання.
«Шляхом зміни технологічного ланцюжка, заміни дугоплавильної печі, замість мартена ми знизили вдвічі споживання паливно-енергетичних ресурсів, природного газу приблизно в 8 разів», – говорить головний енергетик «Інтерпайп-сталь» Володимир Галімієвський.
На цьому не зупиняються. До кінця року планують знизити майже на три чверті вживання газу та на чверть – енергетичних ресурсів. За твердженнями експертів, металургійні підприємства, що поки не перейшли на енергозберігаючі технології будуть змушені це зробити через ситуацію в країні.
«Коли говорять про енергозбереження – це, як правило, в рамках загального процесу модернізації. Основні хімічні і металургічні виробництва – вони в зоні АТО стоять. Там є руйнування, наскільки я знаю. Все одно треба буде таким чином їх реконструювати. Буде привід і зайнятися модернізацією», – каже голова Бюро комплексного аналізу та прогнозування Сергій Дяченко.
За твердженням Сергія Дяченка, сонячні та ветрогенератори вже прижились, однак більш підходять приватним будівлям. Попереду використання біопалива та теплонасосів. А те, що майбутнє за європейським досвідом економити для збереження природньої енергії та власних коштів – ніхто не сумнівається.
// Євгенія Овчиннікова, Юлія Ярмоленко, Факти, ICTV
