У 2021 році очікують, що світова економіка почне відновлюватися після фінансової кризи, яка почалася через пандемію коронавірусу.
Україна цього року сподівається на зростання ВВП, яке дасть змогу вийти на рівень, хоча б наближений до того, який був на початку кризи.
Водночас продовжуються і переговори з МВФ щодо отримання наступного траншу, необхідність якого також диктується наслідками фінансової кризи.
В інтерв’ю Фактам ICTV експерт з питань національних економік країн колишнього СРСР, економіст Андерс Аслунд розповів про економічні перспективи України у 2021 році.
– Цього року сподіваються на зростання економіки? Це буде повернення до старих показників?
– Якщо підсумувати, то справді буде повернення до старого стану – ані гірше, ані краще. Минулого року було падіння (ВВП, – Ред.) приблизно на 5%, а цього року буде зростання приблизно на 5%.
Найбільше питання – як довго триватиме коронавірусна криза. Міністр економіки Ігор Петрашко заявив, що буде падіння приблизно на 3% ВВП у першому кварталі через те, що й надалі триває скорочення економічної активності.
Але потім буде зростання, оскільки економіка “відкриється”, однак жодних особливих реформ не варто очікувати. Найімовірніше, буде дуже мало інвестицій через те, що не проводиться, зокрема, судова реформа.
Макроекономічна ситуація буде доволі стабільною завдяки тому, що валютні резерви України нині на рівні $20 млрд, чого не було протягом останніх дев’яти років.
Загалом жодних особливих небезпек, але й жодних особливих очікувань нині немає. Лише повернення до ситуації, яка була у минулому.
– Наскільки значним є зростання?
– 5% економічного зростання це доволі непогано, однак це означає, що два роки просто втрачені через коронавірус.
– Чи варто Україні очікувати на транш МВФ найближчим часом?
– Мені здається, що Україна не дуже добре виконує умови, поставлені Міжнародним валютним фондом. З іншого боку, гроші МВФ Україні зараз не так вже й потрібні.
Що нині справді потрібно – це значні економічна та судова реформи. Необхідно мати потужне право власності, щоб інвестори не боялися вкладати в Україну.
Нині українці та іноземці дуже бояться інвестувати в державу, адже здійснюється занадто багато рейдерських захоплень, що є головною проблемою.
– Що є негативним сигналом для МВФ?
– Наприклад, є Олег Татаров, який займається судовою реформою, але водночас виступає проти неї. І він працює заступником із зазначеного питання в Офісі президента.
Генеральний прокурор Ірина Венедіктова також діє всупереч законам.
Звісно, президент хоче щось зробити з Конституційним судом, однак складається враження, що у цьому питанні немає згоди. Що робити з Вищою радою правосуддя, взагалі не знають.
Я не бачу чітких планів, ідей та підтримки судової реформи, а без цього не буде й потужного права власності. Реально це означає, що потрібно бути олігархом або мати близькі стосунки з владою, щоб захистити свою власність.
Європейська бізнес-асоціація зазначає, що судді нині є найбільшою проблемою.
– Що буде з національною валютою? Курс гривні й надалі послаблюватиметься?
– На мою думку, гривня буде набагато сильнішою, аніж очікувалося. Ціни на руду, сталь, сільськогосподарську продукцію доволі високі. Водночас ціни на енергоносії залишаються доволі низькими, хоча й вищими, ніж минулого року.
Минулого року Україна отримала велетенський подарунок завдяки зовнішній торгівлі. Зазвичай в України платіжний дефіцит близько 3% від ВВП, а в 2020 році був платіжний профіцит у 4%.
Це означає, що Україна отримала на 7% ВВП більше завдяки зовнішній торгівлі. Це також причина, через яку було доволі незначне зниження ВВП минулого року.
Якщо порівнювати з іншими країнами, Україна доволі добре економічно пройшла минулий рік попри те, що нічого особливого у політиці держави не спостерігалося.
Просто макроекономічна удача завдяки хорошим цінам на експорт і низьким цінам на імпорт.
– У США все ж упевнені, що в Україні будуть реформи. Тобто можна сподіватися на їхню імплементацію?
– Їм потрібно сказати, що будуть реформи. Це – частина дипломатії. Однак це не означає, що вони в це вірять.
Головний фактор нині – це президент США Джо Байден, адже він дуже сильна людина, яка чудово знає Україну.
Питання в тому, чи справді він готовий нині займатися українською проблематикою, чи він вважає, що це занадто складно. Потрібно, щоб у керівництва була жага до проведення реформ, хоча б якихось. Проте сьогодні це не є очевидним.
– Як команда Байдена ставиться до України?
– Кожен політик спостерігає за ситуацією і задається питанням: чи можна тут щось робити, чи ні. Я не можу сказати, як на це дивляться люди Байдена.
Байден хотів звернути значну увагу на політику у східній Європі, однак у нього великі проблеми у США. Необхідно багато зробити після руйнівної діяльності Трампа.
– Чи можуть США припинити підтримку України?
– Якщо судді не працюватимуть і викидатимуть усі антикорупційні справи, то вони можуть це зупинити. Нині дуже багато складностей: Конституційний суд не визнає керівника НАБУ, декларації про нерухомість тощо.
Головні судові органи виступають проти реформ, адже їм добре, коли є корупція. Нині немає очевидних сил, які боролися б із цим.
Європейський Союз зазвичай поводиться більш м’яко, ніж США. Ми й досі не знаємо, як діятимуть Сполучені Штати.
У МВФ головне питання – макроекономіка. Можливо, буде невеликий транш для України, оскільки виконали мало умов. Найімовірніше, траншу взагалі не буде, але переговори продовжаться.
Спілкувався Валерій Літонінський
