Наслідки податкової амністії: кому доведеться сплатити додатковий внесок
Податкова амністія в Україні діятиме до 1 вересня 2022 року. До цього часу українці можуть задекларувати активи, які з’явилися у їхній власності до 1 січня 2021 року, і за які вони не сплатили податки.
Громадяни можуть декларувати грошові активи, корпоративні права, нерухоме та рухоме майно (зокрема й недобудовані об’єкти), цінні папери.
Після цієї процедури ними можна буде вільно розпоряджатися, а ще – не отримати покарання за те, що за них не сплачені податки.
Але на початку грудня цього року в одному з інтерв’ю міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що після завершення дії податкової амністії в Україні будуть запроваджені непрямі методи оподаткування.
За його словами, законопроект іще розробляють. Втім, міністр уже заявив: непрямі методи оподаткування передбачають, що Податкова служба матиме змогу проводити податкову оцінку операцій фізичних осіб щодо придбання об’єктів нерухомості або дорогих речей без задекларованих доходів.
– Умовно кажучи, якщо існує факт купівлі великого об’єкта нерухомості, але задекларованих доходів немає, амністію людина не проходила і чомусь не були сплачені податки, наслідком цього буде те, що податкова повинна донарахувати суму несплачених податків, – пояснив Марченко.
Міністр запевнив, що несплачені податки будуть донараховані не на всю суму покупки, а на різницю між задекларованими доходами та вартістю покупки.
Крім того, очікується, що система перевірки працюватиме в автоматичному режимі, тому додатково українців ніхто не турбуватиме, якщо для цього не буде підстав.
Економіст Олександр Хмелевський у коментарі Фактам ICTV говорить, що вже зараз податкова має інформацію про залишки коштів на рахунках українців у банках. Також вона має доступ до майнових реєстрів. Крім того, податкова веде базу офіційних доходів громадян та сум сплачених ними податків.
Непрямі методи податкового контролю передбачають, що податкова оцінюватиме вартість наявного майна громадян, їхні масштабні покупки та порівнювати з їхніми офіційними доходами. Якщо вартість майна та покупок перевищуватиме суму офіційних доходів, то такому громадянину доведеться сплатити додатковий податок.
Економіст не виключає, що з часом продавців товарів можуть зобов’язати повідомляти податкову про великі покупки, які робила людина. Однак така система тотального контролю та втручання у приватне життя навряд чи сподобається громадянам.
Тому експерт переконаний: постійне відчуття, що за тобою стежать, що в будь-який момент можуть вимагати якихось пояснень, а то й доплат, не сприятиме зростанню ділової активності та створенню нормального інвестиційного клімату.
Натомість це лише сприятиме зростанню тіньового сектора економіки та в кінцевому підсумку призведе до скорочення надходжень до бюджету. Крім того, економіст припускає, що громадяни можуть зіштовхнуться з проблемою переоцінки вартості майна.
– Наприклад, ви придбали квартиру за 1 млн грн, а через декілька років вона буде коштувати 2 млн грн. Ви можете навіть не слідкувати за ринком, і не підозрювати, що стали багатшими. А податкова може до вас висунути претензії, що нова вартість вашого майна не відповідає вашим офіційним доходам, і вимагати сплатити додаткові податки, – пояснює Олександр Хмелевський.
Економіст нагадує: відповідно до умов податкової амністії, під декларування не потрапляють квартири площею до 120 кв. м, будинки площею до 240 кв. м, об’єкти нежитлової нерухомості площею до 60 кв. м. Тобто громадяни, які володіють такою нерухомістю, не мали можливості взяти участь у податковій амністії.
Тому залишається лише сподіватися, що за новим законом про непрямі методи доходів їх не примусять пояснювати джерела доходів та платити з них податки.
– Термін майнових позовів обмежений трьома роками. Тобто податкова не зможе пред’явити претензії за податки, які не були сплачені більше трьох років тому. Якщо претензії податкової стосуються доходів, отриманих протягом трьох років, які не були оподатковані, то з них доведеться сплатити податок та військовий збір, – наголошує експерт.
Але якщо майно або гроші були подаровані кимось із родичів 1-го та 2-го ступеня споріднення (батьки, діти, чоловік, дружина, брати, сестри онуки, дідусі, бабусі), то з такого подарунку податків платити не потрібно. Проте у податкової можуть виникнути запитання щодо доходів таких родичів.
Якщо ж людина, яка подарувала майно або гроші, не є родичем, то вони оподатковується за ставкою 5 % та 1,5 % військового збору.
Але загалом Олександр Хмелевський переконаний, що непрямі методи оподаткування є неефективними, оскільки створюють постійні конфлікти платників податків та податкової, призводять до тривалих та витратних судових процесів, посилюють прагнення громадян ухилятися від сплати податків та переїздити в країни з більш м’яким податковим законодавством.
На думку економіста, замість оподаткування доходів потрібно переходити до оподаткування витрат. Він переконаний: податки повинні стягуватися автоматично при купівлі товару.
Як приклад експерт називає досвід Об’єднаних Арабських Еміратів та інших країн, які не мають податків на доходи, а до недавнього часу навіть не мали податкової адміністрації.
Так, вони менше демонструють стрімке економічне зростання, зате не мають проблем із наповненням державного бюджету.
