Антон Червінський створив мультинаціональний проект, який уже реалізували в Україні та ще 10 країнах Європи.
1000 по-київськи
Кілька років тому кияни були приємно вражені кардинальною зміною зупинкових павільйонів. Старі зупинки були демонтовані, а на їхньому місці з’явилися нові витончені архітектурні форми з цифровим табло, скляними вітринами та елегантними лавками. Проект було реалізовано за ліцензією Антона Червінського, який створив систему “Розумні зупинки”, яка згодом з’явилася ще у 10 країнах.
– Мене завжди хвилювала естетика міського середовища, – зізнається нам автор проекту Антон Червінський. – Регулярно звертав увагу на красу багатьох європейських міст. Наскільки там все доглянуто та органічно інтегровано до міського середовища. Витончені кольори, до того ж дизайн цих елементів ідеально вписувався в архітектуру історичних районів міст. Мене це дуже вразило. І засмучувало, що у багатьох наших містах було інакше. Захотілося це змінити. Причому я розумів, що важливо зробити успішний з комерційної точки зору проект. Щоб він міг самостійно розвиватися без підтримки бюджетних коштів. Мати економіку, і при цьому розвивати міське середовище. Бути не лише суто комерційним проектом, а й нести соціальну функцію.
Так у Антона і виникла ідея створення “Розумної зупинки”, в яку будуть інтегровані камери відеоспостереження, безкоштовний міський WI-FI, USB-зарядки для мобільних пристроїв, монітори для оповіщення пасажирів про прихід міського транспорту, вечірнє підсвічування, щоб людям було комфортно перебувати в зупинки павільйони у вечірній час. І додаткова безпека, якій сприяли камери відеоспостереження та освітленість зупинки.
Розумна зупинка
– Я зібрав команду та почав інвестувати власні кошти у розробку проекту, – згадує Червінський. – ділився з командою прикладами європейських міст, якими сам надихався.
– Одним із прикладів був Париж, де зупинкові павільйони були органічно інтегровані в естетику міста. Як виявилось, цей проект виграв муніципальний конкурс. Я звернув увагу на кольори павільйонів, які чудово поєднувалися з природними квітами міського середовища – асфальтом, корою дерев, клумбами. І в нашому проекті ми також підбирали колірну гаму, щоб зупинковий комплекс не виділявся у міському середовищі, а органічно вписався до нього. Моя команда працювала над тим, щоб об’єкт був стійким з погляду надійності, але зовні виглядав легко. У нас було кілька варіацій дизайну, але ми зупинилися на двох-трьох моделях та розвивали їх по містах. Нашими розробками з погляду дизайну та технології ми поділилися з муніципалітетом Києва. І в столиці України було реалізовано проект автономних зупиночних павільйонів. У місті було розміщено близько 1000 “Розумних зупинок” різного функціоналу, які встановили без участі міського бюджету – виключно за рахунок залучених інвестиційних ресурсів.
Ліцензія як бізнес-модель
Отримавши патенти на проект, його автори продавали ліцензію на виробництво таких зупиночних павільйонів компаніям, які займаються виробництвом або муніципалітетам у різних країнах. Фокус був саме на продажі ліцензій. Ця модель дозволяла проекту розвиватись.
– Зараз ми реалізували наш проект у 10 країнах, – зізнається Червінський. – Це і пострадянський простір – Грузія, Азербайджан, Казахстан, Молдова, Україна, та країни Західної Європи – Андорра, Іспанія. А також Туреччина та Кіпр. У планах – вихід на ринки інших європейських країн. І американський ринок. У США ми активно ведемо переговори з партнерами, які зацікавлені у придбанні наших ліцензій. Для ринків Америки та Західної Європи ми доопрацювали проект, доповнивши існуючі павільйони новим функціоналом. Додали ультрасучасні сонячні батареї, які можуть повністю автономно забезпечити об’єкт електрикою. Також вбудували в павільйони зарядні станції для мікротранспорту (електричні самокати, велосипеди), оскільки зараз це дуже актуально не тільки в США. І постійно доопрацьовуємо проект новим функціоналом. Піднімаємо його ефективність для міського середовища, інтегруючи додаткові послуги. Бачимо інтерес партнерів, фокусуємося на тому, щоб працювала бізнес-модель, яка стабільно приноситиме дохід інвесторам.
Команда Червінського просуває продукт за допомогою міжнародних виставок, форумів та партнерських програм. Але найкраще працює “сарафанне радіо”. Після реалізованого проекту в одному з мегаполісів ним активно цікавляться сусідні міста. І завдяки якості продукту з’являються нові клієнти.
У розробці проекту брали участь 30 осіб, а в якісь насичені періоди доходило до 50 працівників – дизайнери, проектувальники, архітектори, інженери та розробники, – розкриває масштаб проекту Антон. – Також ми були відкриті до колаборації та залучали до співпраці світові імена. Наприклад, відомого іспанського архітектора-урбаніста Мануеля Нуньєса-Яновського, який спроектував Арену Пікассо в Нуазі-ле-Гранд, інноваційний комплекс Teatro Lliure у Барселоні та College George Brassens у Парижі. Завдяки колаборації з Мануелем нам удалося реалізувати проект в Іспанії. А мені було приємно дізнатися, що своє дитинство та юність Нуньєс-Яновський провів в Одесі.