Відключили режим “життя”: як змінилися прибутки українців після початку війни

Сьогодні – 100-й день від початку повномасштабної фази російсько-української війни. За цей час кожен українець так чи інакше відчув на собі її наслідки.

Факти ICTV розповідають, як війна вдарила по гаманцях українців, та в яких сферах це найбільш відчутно.

Втрати у прибутках

Нині вже очевидно, що значна частина українців залишилася без роботи після початку повномасштабної війни в Україні.

Згідно з опитуванням соціологічної групи Рейтинг, на початку травня майже 39% громадян, які працювали до війни, так і не могли повернутися на роботу.

Економіст Олексій Кущ зауважує, що близько 60-70% українців відчули вплив військових дій на ринку праці, який стосується не лише фактичної втрати роботи.

– Наразі поки що тримаються на довоєнних запасах, у кого вони ще були, близько 30% людей, які втратили роботу.

Але й у тих 70%, які залишилися, не все так благополучно. Серед них приблизно половина – це люди, які переведені на часткову зайнятість, або яким скоротили зарплату, – зазначає Кущ.

Справді, багато людей, які продовжують працювати, мають менший дохід. Загалом українцям доводиться працювати за вдвічі меншу зарплатню, про що свідчить опитування Міжнародної організації з міграції ООН.

Якщо зіставити це із показниками середньої зарплати до 24 лютого, це означає, що в середньому в Україні громадянам доводиться працювати за 7-7,5 тис. грн.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вказує на те, що нині важко казати, наскільки знизилися доходи українців. Але можна судити, як змінилася купівельна спроможність.

– Коли говоримо про дохід, йдеться не лише про кількість грошей у гаманці. Напевне, варто рахувати за паритетом купівельної спроможності. В 90-х роках минулого сторіччя ми всі були мільйонерами, але на ці мільйони нічого не можна було купити.

Паритет купівельної спроможності знизився. Приблизно на 30%. Це дуже сильно змінило структуру споживання українців. Ми менше їмо м’яса і фруктів, а більше – хліба та картоплі, – пояснює Пендзин.

Зниження доходів та підвищення вартості товарів призвели до того, що купівельна спроможність українців різко знизилася. Фактично, українці можуть купувати набагато менше, ніж до початку повномасштабної війни.

Реальна ж ситуація може виявитися дещо гіршою, оскільки частина людей й досі тримаються на довоєнних заощадженнях. А після того як вони закінчаться, ми можемо спостерігати погіршення ситуації у купівельній спроможності українців.

Зміни споживання

Звичайно, разом зі зміною українських реалій змінилися й товари, які найчастіше купують українці.

Так, люди почали більше витрачати на їжу, адже створення продовольчих запасів під час війни є одним із найбільш логічних кроків.

Згідно із квітневим дослідженням Gradus Research, коли йдеться про покупки, найбільшою популярністю серед українців користуються харчові продукти. За ними йдуть ліки, одяг та засоби гігієни.

– Українці зосередилися на першочергових витратах – продуктах харчування, паливі, транспорті. Звісно, скоротилися витрати на одяг, товари тривалого користування, побутові. Практично завмерли інвестиційні процеси – купівля житла, якихось фінансових документів.

Значно знизилися витрати у секторі послуг. Людям не до кафе. Багато хто перейшов на самообслуговування. Наприклад, вдома стрижуться, – ділиться спостереженнями Кущ.

Але в такій ситуації немає нічого нового, адже війна завжди тягнула за собою зниження споживчих витрат.

 

Те саме, за словами Куща, спостерігалося у Сполучених Штатах під час Другої світової війни, навіть з огляду на той факт, що безробіття було мінімальним.

Тобто, напевне можна сказати лише те, що більшість українців вимкнули режим “життя” та увімкнули режим “виживання”.

– Українці практично припинили купувати товари довгострокового використання, побутову техніку та одяг. Це ознака того, що люди зосередили всі свої доходи на виживанні, – констатує Пендзин.

Кризові настрої

Щодо того, як зміниться ситуація на ринку праці та у побуті українців, нині немає жодної упевненості.

З одного боку, зменшується кількість людей, які не працювали (39% безробітних у травні проти 53% безробітних у березні, згідно з опитуванням Рейтингу). З іншого – тривала війна не сприятиме створенню нових робочих місць.

– До війни було 15,5 млн робочих місць. За три місяці війни Україна втратила близько 5 млн робочих місць – майже 30%. Це офіційні дані Міжнародної організації праці.

Якщо Україна воюватиме ще пів року, то, згідно з відомостями Міжнародної організації праці, країна втратить до 7 млн робочих місць – половину свого потенціалу, – наголошує Пендзин.

На практиці це означає, що реальне відновлення економіки можливе лише після того, як закінчиться війна.

Кущ передбачає, що довготривала повномасштабна війна потенційно відкине Україну до рівня кризових 2014-2015 років.

Але це не означає, що держава не здатна подбати про те, щоб хоча б мінімально забезпечити населення.

– Держава має поступово заповнювати ті сегменти, що тримаються на волонтерстві. Тим людям, які виготовляють маскувальні сітки, займаються транспортними перевезеннями, надають соціальні послуги, мають починати виплачувати хоча б мінімальну зарплату – 6 500 грн.

Зрозуміло, що людина, яка отримає за свою роботу такі гроші – не розбагатіє. Але вона зможе витратити ці фінанси на продукти харчування, соціальні послуги. Тобто, одне робоче місце, створене державою, призведе до створення двох-трьох робочих місць у сфері послуг та секторі середнього і малого бізнесу, – роз’яснює економіст.

Повномасштабна війна стала катастрофою для переважної більшості українців. Немає того, хто не відчув би її наслідки на собі.

На жаль, поки вона не закінчиться, не варто очікувати, що суттєво покращиться й фінансове становище українців. Ми вже перебуваємо у режимі тотальної економії, а кожен місяць війни лише збільшуватиме тиск.