Національний банк України минулого тижня оприлюднив прогноз, в якому описується стан української економіки у найближчі два роки.
В прогнозі йдеться, що економіку України чекає криза, яка передбачає падіння ВВП на третину, інфляція у 30% та обвал курсу щонайменше на чверть.
Українське видання Forbes склало п’ять економічних картин України на 2023 рік, поспілкувавшись з економістами.
Десятиліття для відновлення ВВП
За даними Нацбанку, економічний спад на 40% був зафіксований в другому кварталі (квітень–червень). Для хоч якогось відновлення економіки – щорічного зростання у 5-6% – важливою умовою є деблокада портів України на Чорному морі.
З іншого боку, важливим аспектом є тривалість гарячої фази війни. Директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин вважає, що український Центробанк виходить з припущення, що активні бойові дії триватимуть й наступного року.
– Виглядає, що НБУ готує нас до більш песимістичного сценарію. Наш прогноз: якщо бойові дії не перекинуться на наступний рік, темпи зростання ВВП у 2023-му можуть скласти 9%, – вважає він.
Темпи зростання економіки на понад 10% можливі за умови миру на умовах України та відновлення усіх шляхів експорту, вважає очільник департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
– Надалі підтримувати швидкі темпи відновлення буде складно через значні втрати засобів виробництва та робочої сили, – зазначає він. – Руйнування та еміграція суттєво скоротили потенціал економіки, для відновлення може знадобитися десятиліття, навіть за умови активної міжнародної допомоги.
Усі ціни зростуть
Нацбанк прогнозує, що за підсумками 2022 року інфляція в Україні перевищить 30%. Наступний, 2023 рік також може стати роком високих темпів зростання споживчих цін – 20,7%.
– Інфляція на початку війни була інфляцією витрат, але зараз ризикує перетворитися на емісійну, тобто коли зростання цін зумовлено не падінням виробництва, а друком коштів, – вважає експерт CASE Україна та ексзаступник директора департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз.
Український регулятор прогнозує з урахуванням того, що йому доведеться “надрукувати” щонайменше 200 млрд грн для фінансування держбюджету. Цьогоріч обсяг емісії складе 400 млрд грн, з яких бюджет Нацбанком був уже поповнений на 225 млрд грн.
– Думаю, що насамперед подорожчають паливо, харчі, транспорт. Основна причина – здорожчання енергоносіїв та палива. Наступного року ще дасться взнаки ефект низької бази порівняння: на початку 2022 року ціни були невисокими, – вважає Дубогриз.
При цьому експерт з CASE Україна допускає, що Кабмін не ризикне підвищувати комунальні тарифи під час воєнного стану.
Курс гривні продовжить знижуватися
Станом на ранок 27 липня курс 1 долара на роздрібному ринку перетнув позначку у 40 грн. При цьому банки продовжують продавати валюту в середньому по 39,8 грн за $1.
Раніше, 21 липня, Нацбанк підвищив рівень офіційного курсу на 25%, до 36,57 грн/$. Як і з першого ж дня війни, він залишатиметься фіксованим.
– Думаю, девальвація триватиме й надалі, питання в її масштабі. За правильних та скоординованих дій НБУ, Мінфіну, взагалі влади до кінця року матимемо не більше 40 грн/$, якщо брати ринковий курс, – зазначає Дубогриз.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну створило низку суттєвих проблем, що продовжать підтримувати рух курсу долара догори. Крім того, стійким виявився попит на імпортні товари та послуги, й він стрімко відновлюється попри кризу та здорожчання валюти, каже експерт Ваврищук.
– Нещодавнього послаблення гривні може бути недостатньо. Тож у майбутньому Національному банку, ймовірно, доведеться знову переглядати курс гривні до долара, – не виключає він.
Водночас залишається проблема з укріплення долара відносно майже усіх світових валют, який у середині липня вперше з 2022 року зрівнявся в ціні з євро, коли попередні близько 20 років євро було дорожчим.
– Долар дорожчатиме до основних валют і далі, у тому числі через війну, адже інвестори сприймають її як “війну в Європі”, віддаючи перевагу активам у США, – пояснює Дубогриз.
Українці можуть втратити половину доходів
Макроекономічні процеси, за оцінкою Дубогриза, із врахуванням прогнозів інфляції від Нацбанку вплинуть на доходи українців, які впродовж 2022–2023 років можуть впасти більш ніж наполовину.
– Майже 65% коштів населення в банках – це вклади до запитання з символічними відсотками, – каже він. – Так само є проблема із зарплатами – вони будуть підвищуватися, але меншими темпами порівняно з інфляцією, принаймні цього року та більшу частину наступного.
Водночас експерт не вважає, що в Україні буде стрімкий ріст безробіття, а навпаки, на робочу силу буде додатковий попит.
Чи може зимою повторитися криза 1990-х?
На початку червня президент Володимир Зеленський оголосив про початок підготовки уряду до “найскладнішої зими в історії”.
– Зима вимагатиме значних коштів на закупівлю енергоносіїв: газу та палива. Єдиний можливий спосіб це профінансувати – через докапіталізацію держкомпаній та через державні закупівлі. Тобто за рахунок емісії, – переконаний Дубогриз із CASE.
Водночас експерт не вважає, що зимова криза буде подібною до холодних 1990-х, бо в Україні криза не ресурсна, а воєнна. За його словами, в України вистачає ресурсів, а допомога є і триватиме. Втім, війна витрачає більше ресурсів, ніж наразі має Україна, тому основним впливом буде ріст цін, знецінення заощаджень та курс гривні, передбачає Дубогриз.
