Олег Пендзин, економіст, керівник Економічного дискусійного клубу
Девальвація гривні: чи варто очікувати падіння курсу найближчим часом
Наразі офіційний курс долара становить 41,97 грн. Це значення суттєво відрізняється від курсу, зафіксованого на початку місяця, коли 1 жовтня він дорівнював 41,14 грн.
Про те, чи можлива девальвація гривні, ми поспілкувалися з керівником Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним та дізналися позицію інвестиційного аналітика Сергія Фурси.
Що буде з гривнею та чи варто очікувати девальвації
За словами інвестиційного аналітика Сергія Фурси, хвиля занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні виникла після публікації матеріалу про нібито вимогу МВФ до Нацбанку девальвувати українську валюту. Ця новина спровокувала різке зростання курсу долара — до рівня близько 42 гривень, чого не спостерігалось уже тривалий час. Про це він розповів у своєму дописі на Facebook.
Однак, як пояснює Фурса, такий рух курсу відбувся “на порожньому місці”. МВФ дійсно не вперше говорить про девальвацію гривні, проте ця позиція залишається незмінною вже понад рік. Фонд вважає, що надмірно фіксований курс може створювати ризики для економіки, а помірне послаблення гривні допомогло б легше фінансувати бюджет, адже міжнародна допомога в доларах конвертувалася б у більшу суму гривневих надходжень.
Водночас Національний банк України не поспішає йти на поступки. На думку НБУ, девальвація гривні спричинить додатковий тиск на ціни та може прискорити інфляцію. Крім того, гривня вже поступово слабшає відносно євро, адже долар, до якого вона фактично прив’язана, втрачає позиції. А для України, чия зовнішня торгівля в основному орієнтована на Європу, саме співвідношення гривні до євро є вирішальним.
Ще один аргумент прихильників девальвації — торговельний дефіцит, який цього року став рекордним. Україна імпортує значно більше, ніж експортує. Але, як наголошує Фурса, у нинішніх умовах знецінення гривні не допоможе скоротити дефіцит, адже більшість імпорту — це товари військового та енергетичного призначення, попит на які не залежить від курсу.
На думку експерта, вплинути на ситуацію могли б податкові зміни, зокрема обмеження пільг на імпорт. Адже під час війни нелогічне пільгове ввезення електромобілів чи неоподатковувані покупки з Китаю, що фактично стимулює іноземних виробників, а не підтримує український бізнес.
Попри побажання МВФ, остаточне рішення щодо курсу залишається за Національним банком України. І поки в нього є достатньо валютних резервів, тиснути на регулятора ніхто не буде. За прогнозами, резерви лише зростатимуть у найближчі роки, якщо Україна отримає стабільне фінансування від партнерів.
Тож, підсумовує Сергій Фурса, НБУ не планує різких кроків і політика керованого курсу триватиме. А отже, девальвація гривні у найближчій перспективі малоймовірна — принаймні за умови стабільних надходжень зовнішньої допомоги.
Можливі наслідки девальвації гривні
Економіст Олег Пендзин у коментарі Фактам ICTV проаналізував фінансову ситуацію України, наголосивши на зв’язку між курсом гривні та соціальними зобов’язаннями.
За його словами, оскільки макрофінансова допомога надходить у доларах та євро, а соціальні виплати проводяться у національній валюті, послаблення курсу гривні фактично полегшує Міністерству фінансів виконання цих зобов’язань, оскільки для покриття витрат потрібно менше іноземної валюти.
Пендзин пояснив позицію Міжнародного валютного фонду щодо валютного курсу.
– Наразі дефіцит українського бюджету становить близько $45 млрд. Якщо підвищити обмінний курс, наприклад, до 50 гривень за долар, потреба у фінансуванні може зменшитися до $40 млрд, – зазначив Олег Пендзин.
Водночас, за словами економіста, МВФ, як і Національний банк України, усвідомлює, що знецінення гривні неминуче призведе до зростання інфляції.
Оскільки стримування інфляції є одним із головних завдань НБУ, економіст сумнівається в доцільності суттєвого подальшого знецінення гривні, яке б перевищило показник у 45,7 гривні за долар, закладений в основу бюджетного проєкту на 2026 рік.
Економіст також наголосив на торговельному дисбалансі. Він зазначив, що нині Україна значно більше купує, ніж продає, і цьому є кілька об’єктивних причин:
- Поточний торговельний дисбаланс не є чимось незвичним у воєнних умовах. Україна змушена закуповувати за кордоном військову техніку та інше необхідне обладнання, а це потребує значних валютних витрат.
- Після початку повномасштабного вторгнення суттєво змінився внутрішній попит — з’явилася потреба у товарах, якими раніше майже не цікавилися. Тому потрібна валюта.
Він додав, що поки Україна продовжує отримувати макрофінансову допомогу у валюті, серйозних ризиків для економічної стабільності немає. Золотовалютні резерви поповнюються завдяки зовнішньому фінансуванню, зокрема підтримці з боку Європейського Союзу.
– Щоб робити будь-які прогнози щодо можливої девальвації гривні, варто згадати події 2022 року, коли долар стрімко подорожчав із 24 до 36 гривень. Саме тоді багато українців відчули суттєве зниження рівня життя, а інфляція різко зросла. Тому, на мою думку, уряд навряд чи ризикне допустити повторення подібної ситуації, – наголосив економіст.
Дискусії з міжнародними партнерами, безумовно, триватимуть, але головним завданням влади залишається стримування інфляції та запобігання різкому зростанню цін.
