
Факти ICTV вели онлайн та підготували основні тези промови глави держави.
Крапка у питанні силового звільнення окупованих територій
– Ми даємо собі звіт, що військового варіанту розв’язання проблеми територіальної цілісності не існує, це очевидно. По-перше, потенціал нашої армії – суто оборонний. По-друге, ворог окопався в найбільш урбанізованих і густонаселених районах, причому населених нашими з вами співвітчизниками — громадянами України.
Отже, єдиний шлях врегулювання і відновлення територіальної цілісності – це шлях політико-дипломатичний, але при цьому з опорою на оборонні можливості армії.
Щодо санкцій і летальної зброї
– Головне — сприяти зміцненню міжнародної коаліції на підтримку України та запобігти зняттю санкцій з РФ до моменту повного відновлення територіальної цілісності України. Сприяння зміцненню обороноздатності України шляхом активізації військово-технічного та оборонного співробітництва, передача військових технологій, надання нам летальних видів зброї принаймні у випадку повномасштабного вторгнення з боку Росії, якого ми, звісно, не виключаємо, і до якого ми твердо маємо бути готові в будь-який час.
Про оголошення воєнного стану та мобілізацію
– Чи буде нова хвиля часткової мобілізації чи, не дай Боже, повна? Остаточно відповідь на це питання залежить від дій Москви. Особисто я не хотів би ані мобілізації, ані воєнного стану. І нормандський формат, і мінський – єдиний шлях до миру на Донбасі. Але не все в сесійній залі з цим згодні. По-вашому теж не буде.
Про вибори на Донбасі
– Другого читання конституційних змін, примара яких постійно блукала цією залою, не відбулося, як ви бачите. І не відбудеться, поки для того не визріють відповідні умови. Будь-яке рішення, шановні народні депутати, буде винятково за вами. І без вас не станеться ані змін до Конституції, ані закону про місцеві вибори на частині Донбасу, ані жодного іншого стратегічного кроку. Саме тому життєво важлива наша з вами співпраця.
Росія з окупованих нею територій Донеччини та Луганщини хоче утворити, як хтось сказав, протекторат Донбас, і на своїх умовах інфільтрувати його в склад України, щоб підривати нас із середини. Скажу коротко, ми цього робити не дозволимо і так не буде.
Про вступ до НАТО
– Нашою стратегічною метою залишається вступ до НАТО. Я наполягаю: цей дороговказ для нас непорушний, як Полярна зірка на зоряному небі.
Важливо, що за 2,5 роки кількість прихильників вступу України до НАТО значно зросла та вже істотно перевищує кількість противників. Але в цьому питанні все ще спостерігаються суттєві відмінності між різними макрорегіонами.
Слід також усвідомлювати, що в Альянсі теж немає консенсусу щодо членства України. Так, формально двері відчинені, починаючи з Бухарестського Саміту 2008 року. Але ці двері – сенсорні: можуть і зачинитися при надто різкому наближенні. Тому кожен наш крок має бути виваженим і наперед прорахованим, щоб не вийшло так, як з Планом дій щодо членства 8 років тому. Я хочу наголосити, що ті заходи, які ми здійснюємо тепер, — це насправді значно більше, ніж проект ПДЧ 2008 року.
В обороні Україна в першу чергу має спиратися сама на себе
– В обороні Україна має спиратися сама на себе — на власну армію, на власний ВПК. І якби влада в Україні завжди приділяла таку увагу Збройним Силам, як це ми робимо зараз, ми з вами, протягом двох останніх років, “зелені чоловічки” не сунулися би в Крим. І на Донбасі так само не було би російських військ.
– Ми зробили все, що могли, щоб уникнути дефолту, забезпечити макроекономічну стабілізацію і утримати критичний мінімум соціальних гарантій. Падіння рівня життя людей, велика соціальна ціна російської агресії – все це важким каменем лежить на серці. Розумію всіх, кому цими змінами зроблено боляче (підвищенням тарифів, – Ред.), але, якби ми до них не вдалися, було би ще гірше, була б економічна катастрофа.
Чому ми бідні
– Атака Кремля почалася ще до Майдану, і були запроваджені обмеження, які призвели до падіння українського експорту в 2013 році в РФ на 15%. В 2015 році порівняно з 2014 роком наш експорт у Росію скоротився на половину, і це ще не дно, зниження триває і зараз – мінус 34% за підсумками першого півріччя. Частка Росії в українському експорті становить тепер 9% з тенденцією до подальшого падіння.
Тих, хто полюбляє спекулювати на тему «поки війна, хтось заробляє на торгівлі з Росією», має зацікавити фінальна цифра: за останні роки обсяги нашого експорту до РФ впали в п’ять разів. Напевно, вони думали, що поставлять Україну на коліна, що різко зросте безробіття, зубожіння. Але так не сталося і не станеться.
Агресивне закриття Росією свого ринку стало для України економічним шоком, воно обійшлося нам, за деякими підрахунками, мінімум у 15 мільярдів доларів. Ми втратили десятки, якщо не тисячі робочих місць, і ця економічна агресія – одна з головних причин стрімкого падіння рівня життя.
Про фантазії Путіна щодо Криму
– Фантазії про мир в обмін на території – ілюзорні. При такому підході не буде ні миру, ні територій, а залишаться лише ганьба та вічно тліючий конфлікт. Для мене головним була, є і буде боротьба за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року. Заява Путіна, ніби питання Криму закрите, – це лише його марення. Хоча – воно дійсно закрите 1954 і 1991 року: Крим був, є і буде українським!
Про дострокові вибори
– Дуже мріють вони (РФ. – Ред.) про дострокові вибори в Україні, усунути ненависний їм так званий київський режим. На жаль, в українському політикумі є люди, які готові свідомо грати в цей сценарій; є такі, хто дає використати себе наосліп; є й такі, про кого кажуть, “Боже, прости їм, бо не відають, що коять”.
Але, друзі мої, я переконаний та впевнений в тому, що ми з українським суспільством витримаємо цей тиск.
Кабінету міністрів
– Кабінет міністрів перейти до стратегії розвитку, економічного зростання, від затягування поясів – до стабілізації бюджетів домогосподарств і поступового зростання доходів українців. Одним із драйверів нашого економічного зростання є наша вимушена мілітаризація.
Політикам
– Переконаний, що українські політики здатні засвоїти уроки історії, а політична боротьба не перетне межу, за якою замість демократії та європейських цінностей починаються хаос, анархія, отаманщина. За умов, коли агресія Росії проти України все ще триває, а воєнна загроза зі Сходу є найскладнішим стратегічним викликом, питання національної єдності та політичної консолідації – це питання життя та смерті.
Бачу ризик, як політична дестабілізація може розчавити перші паростки відродження. Саме на це робить основну ставку зовнішній ворог. Саме на внутрішніх потрясіння робить ставку ворог.
Боротьба з корупцією нагадує спортивну рибалку
– Справжнє полювання на корупціонерів почалося. Чому цих зрушень не бачить українське суспільство? Тому, що пройшло замало часу, щоб повірити в те, що це не кампанійщина та піар, а серйозна системна робота. А, по-друге, як кажуть у народі, поки все це нагадує спортивну рибалку: “піймали, показали, відпустили”. Ключове слово тут — “посадили”. І, можливо, лише за наявності судового вироку наші правоохоронні органи можуть звітувати суспільству.
Щодо скасування віз до ЄС
– Фінальне рішення Євросоюзу по візах стане ще одним свідченням того, що Європа як один із наших ключових партнерів України визнає наш прогрес у здійсненні внутрішніх реформ. Ви знаєте, що вчора ще один крок на Комітеті Європарламенту був зроблений.
Верховній Раді
– До половини усього регулювання в Україні виписано на рівні законів. Відтак, без ефективної роботи парламенту не може і не станеться ефективної дерегуляції. На даний момент зареєстровано 39 дерегуляційних законопроектів, із них лише 8 ухвалено в першому читанні. Щоб реалізувати цей план потрібно сімдесят результативних голосувань, і протягом півроку ухвалювати по 5 законів щотижня.
Якщо комусь здається, що дерегуляція його не стосується, той помиляється. Труднощі бізнесу даються взнаки кожному українцеві, бо у фіналі за все сплачує споживач.
В уряді очікують від Верховної Ради ухвалення як мінімум десяти законів для посилення децентралізації.
Про церкву
– Думаю, всім зрозуміло, ми не будемо байдуже споглядати за втручанням іншої держави в наші церковні справи, за її спробами використати у своїх інтересах почуття частини українських православних. Шановні народні депутати, хотів би подякувати вам, за звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія як Предстоятеля нашої Церкви-матері щодо надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні.
У той же час хочу запевнити, що автокефалія не означає появи державної церкви. Кожен українець має і матиме право вірити в Бога по-своєму і ходити до своєї церкви.
– Я не допущу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій або скасування державного фінансування навчання на магістратурі або будь-які інші подібні експерименти.
– Промовляючи два тижні тому на зустрічі з представниками української діаспори, переказав вітання власникам та топ-менеджерам деяких телевізійних каналів, у яких частка української мови неприпустимо мала. Сподіваюся, що телевізійна індустрія відреагує на це раніше, ніж ви (народні депутати. – Ред.) ухвалите відповідний закон.
Промова глави держави тривала годину, тут можна прочитати її повністю.
Фото: Адміністрація президента