Укр Рус
Статті
, випусковий редактор

Попереду ще довгий шлях: чим завершився саміт НАТО для України

саміт нато
Фото: Depositphotos, Офіс президента

У Брюсселі відбувався черговий саміт НАТО, на якому порушили питання майбутнього членства України, хоча наші представники цього разу на ньому не були присутні.

Та не лише Україна стала темою саміту. Також союзники обговорили найбільші загрози для Альянсу та методи протистояння їм.

За цією подією слідкував весь світ, але нині видається, що далеко не всі задоволені рішеннями, які пролунали у підсумку саміту.

Зараз дивляться

Факти ICTV розповідають, що задекларували за результатами саміту НАТО та як на це відреагували в Україні.

ПДЧ для України

Одним із найважливіших результатів саміту НАТО для нашої держави є подальше запевнення у тому, що нам обов’язково нададуть членство в Альянсі.

Але можливим це буде лише завдяки виконанню Плану дій щодо членства в Альянсі.

– Ми підтримуємо рішення, ухвалене на Бухарестському саміті, що Україна буде членом Альянсу з Планом дій щодо членства як невід’ємною частиною процесу; ми підтверджуємо всі елементи цього рішення, а також подальші рішення, включно з тим, що кожного партнера оцінюватимуть гідно, – йдеться у декларації за підсумками саміту.

Заява є незначною перемогою для України, адже раніше на офіційному рівні подібних заяв щодо нашої держави не було. З іншого боку, можна пригадати Грузію, для якої подібні заяви лунають з 2016 року.

Читайте також
Ми продовжимо курс на реформи: Зеленський про вступ України до НАТО
зеленський головна

Але на думку керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, це – цілком нормальна реакція Альянсу на прогрес України.

Звичайно, хотілося б більшого прогресу, але всім країнам доводилося проходити нелегкий шлях заради членства в НАТО.

– Ми бачимо, що НАТО точно підтримує наші прагнення приєднатися до Альянсу. Звичайно, нам хотілося б, щоб це сталося швидше. Але не треба забувати, що ми повинні здолати весь шлях.

І представники НАТО, і генсек підкреслили, що співпраця з Альянсом розвивається. Вже непогано працює статус партнера з розширеними можливостями, який був наданий рік тому, і те, що все ж таки Україна і Грузія будуть членами НАТО через механізм ПДЧ, – говорить Мусієнко.

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що нинішнє рішення носить більше декларативний характер, тому потрібно й надалі наполягати на конкретних датах щодо надання і виконання ПДЧ.

– Я це розцінюю як протокольну заяву, на яку значною мірою вплинули майбутня зустріч Байдена і Путіна та дії РФ протягом останніх місяців, зокрема на кордоні України.

З’явилося формулювання щодо отримання членства через ПДЧ, але це і так загальноприйнята процедура, якої б ми й поза тим дотримувалися. Окремо було зазначено, що потрібно виконувати плани – щодо реформування Збройних сил, політики, економічного сектору – щоб бути готовими отримати ПДЧ, – каже Рейтерович.

Президент Володимир Зеленський оцінив це як позитивний сигнал для України, але також зауважив, що немає часових проміжків для відповідного рішення.

Зеленський на Донбасі

Та Україна й надалі продовжуватиме рух до членства в НАТО, проводячи реформи у сфері безпеки й оборони.

– Я вважаю, що Україна заслуговує на більше. Ми заслуговуємо бути одними з рівних в Альянсі, серед потужних країн. Нас потрібно запрошувати – я вважаю, що це чесно. Ми не повинні просити, – сказав Зеленський.

Реформи та політика

Держави-члени НАТО вважають, що саме реформи мають стати ключем до успіху України на шляху до членства. Йдеться зокрема про реформи:

  • у секторі безпеки та оборони;
  • у боротьбі з корупцією;
  • децентралізації.

І все це знову без жодних дат. Та виглядають такі заяви як певна несправедливість щодо України, адже останні сім років ми робимо для безпеки Європи більше, аніж окремі члени НАТО протягом багатьох років.

Позаштатний радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Олексій Арестович в ефірі програми Свобода слова на ICTV заявив, що рішення щодо вступу до НАТО нині є політичними.

Тому нашим головним завданням має бути переконання скептиків у тому, що Україна вже давно готова до членства в Альянсі.

– Мені здається, що ми ще в 94-му році виконали все необхідне для вступу в НАТО. Це – суто політичне рішення. Справа полягає в тому, щоб переконати скептиків, – сказав Арестович в ефірі Свободи слова на ICTV.

Та нашим найкращим інструментом на цьому шляху мають бути зусилля на внутрішній арені. Звичайно, ми вже пройшли довгий шлях, але якщо за рік ми, наприклад, просунемося у судовій та оборонній реформах, антикорупційних ініціативах, то НАТО буде зобов’язане надати Україні ПДЧ.

А за ним мають бути і конкретні терміни членства України в Альянсі.

Але це, в будь-якому випадку, буде складний шлях. Можна подивитися на приклади інших країн, які витратили не один десяток років, щоб потрапити в НАТО.

– Македонія понад 20 років йшла (до членства в НАТО, – Ред.) і навіть була вимушена змінити назву країни через спір з греками. Для країн, які хотіли приєднатися до Альянсу, це було непросто. Вони проводили реформи, змінювалися, боролися з проявами ворожих агентур, – пояснює керівник Центру військово-правових досліджень.

За його словами, про багато важливих реформ нам говорять достатньо довго. Наприклад, про реформу СБУ говорять уже не один рік, а нині ще невідомо, чи ухвалить її Рада у другому читанні.

І важливо звернути увагу на грузинський досвід отримання ПДЧ. На думку Рейтеровича, ця історія триває так довго, оскільки Грузія відмовляється виконувати окремі вимоги НАТО.

– Грузія до кінця не виконує програми, тому вона навіть не порушує питання “чому ми не в НАТО”. Там розуміють, що є “домашнє завдання” і вони його не виконали.

Але ситуацію можна дуже швидко змінити (в Україні, – Ред.). Якщо за рік виконати значну частину всього того, що не зробили – починаючи від реформи СБУ і закінчуючи антикорупційними реформами, то на наступному саміті Україна може вказати на це, – пояснює політолог.

Виклики і загрози

Не можна забувати, що Україна була далеко не єдиним питанням на саміті НАТО. Найбільше уваги приділили візиту президента США Джозефа Байдена та узгодженню позицій щодо викликів для Альянсу.

Головна тема у західних ЗМІ – протистояння Китаю та Росії. Особливо з огляду на те, що 16 червня відбудеться зустріч очільника США з президентом РФ Володимиром Путіним.

Для США Китай справді становить загрозу, але для України цей порядок денний не має відігравати значну роль. Сьогодні КНР – один з найбільших торговельних партнерів нашої держави, тому потрібно дуже зважено підходити до протистояння йому в рамках НАТО.

Тим паче, що нині йдеться про протидію політичним амбіціям Китаю, а не військовим.

А от у питанні Росії ми отримали чудовий сигнал одразу з кількох напрямків. По-перше, вже саме визнання її однією з найбільших загроз для НАТО грає на нашу користь.

НАТО

Ми можемо використати це, адже вже сім років протидіємо гібридній російській агресії, кібератакам, і можемо поділитися важливим досвідом із союзниками.

– На тому, що Росія визнана загрозою (для НАТО, – Ред.), потрібно зосереджувати увагу. Оскільки Україна перебуває у стані війни з РФ, визнання факту загрози має принести нам якісь бонуси. Але ми маємо самі озвучити, що нам потрібно, – каже Рейтерович.

Фактично, сьогодні НАТО демонструє солідарність у питанні протидії РФ. Виражається це не лише у визнанні її однією з найбільших загроз, але й заявами багатьох політиків.

Так, в іноземній пресі звертають увагу на те, що Байден збирається окреслити червоні лінії для глави Росії.

А для України важливо, що на офіційному рівні почали звучати заяви, які розвінчують міфи про те, що наша держава нібито не може стати членом НАТО за нинішніх обставин.

Саміт НАТО став для України черговим підтвердженням прихильності з боку Альянсу, а для світу – новим сигналом у протистоянні агресивно налаштованим державам.

Проте нам не потрібно розслаблятися, адже попереду зустріч Байдена і Путіна, після якої очільник Сполучених Штатів має сформувати остаточну думку щодо Росії.

А це може вплинути і на його думку щодо членства нашої держави в НАТО. Крім того, ми й самі наполягатимемо на конкретиці щодо ПДЧ. Найімовірніше, цього року нас ще чекатиме багато новин щодо членства в Альянсі.

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка