
За час війни на Донбасі в Російську Федерацію вивезли обладнання майже десяти потужних українських підприємств. Серед них і надсекретні. Україна готує позови в Стокгольмський арбітраж з приводу націоналізації українських підприємств РФ. Але чому це зроблено тільки зараз? І що ж вкрала Росія?
Експерти виділяють три хвилі розкрадання підприємств на окупованій території.
– Насамперед вивозилися ті підприємства, які мали стратегічне значення, – говорить Вадим Скібіцький, начальник Управління розвідки Міністерства оборони України.
Читайте: Кремль відхрестився від плану Медведчука по Донбасу
Перший напівпорожній так званий гумконвой прибув за обладнанням військового заводу Топаз. Це підприємство виготовляло відомі у всьому світі станції радіотехнічної розвідки Кольчуга.
– Унікальність Кольчуги в тому, що вона в пасивному режимі бачить усе небо. Вона може класифікувати цілі, на відміну від того ж Бука, який бачить мету і її вражає, але він не може дати класифікацію тому, що він бачить, – каже військовий експерт Олег Жданов.
Вже готові дві станції та документацію із підприємства встигли евакуювати, але там залишився один, досить важливий зразок експериментальної станції радіоборотьби під назвою Мандат.
– Швидше за все, за ним і велося полювання, – говорить Жданов.
Читайте: Марчук пояснив, навіщо бойовикам Авдіївка
Розробку цієї станції тримали у таємниці – відомо лише, що вона складалася із 7 автомобілів КРАЗ, вщент набитих радіоелектронікою, і коштувала 77 млн гривень. Де нині Мандат – достеменно не відомо, але обладнання із заводу виїхало першим же гумконвоєм до Росії.
Наступним росіянам впав в око Сніжанський машинобудівний завод, який випускав, серед іншого, деталь із непримітною назвою “лопатки для двигунів гвинтокрилів”.
– Їх не можна відтворити на інших підприємствах, тому що були виготовлені лекала за спеціальним замовленням. Вони індивідуальні, вони, як кліше для друкування грошей – його можна повторити, але не один до одного, – розповідає Жданов.
Читайте: Техногенна катастрофа на Донбасі наближається – 400 тис. людей без води
Інформація про те, що ці штампи-лекала вивезли до Росії, з’явилася у вересні 2014-го, а вже влітку 2015-го російські новини гордо звітуватимуть, що на уфимському заводі почнуть випускати вертолітні двигуни, які раніше постачала Україна. А далі Росія таки визнала, що перевозить підприємства на свою територію – такі собі “заводи-біженці”. Першим у Чувашію перебрався Луганський машинобудівельний завод.
Ще одне підприємство перебралося у Ростовську область. Місця для ще двох українських підприємств компанії Полі-Пак та луганському заводу трубопровідної арматури Маршал нині готують територію під Воронежем в економічній зоні “парк Масловський”. Але є підприємства, про які в російських новинах не хочуть згадувати.
– Це і бурильне обаднання, таке стратегічне місто Брянка, також вивезли з міста Брянка, – говорить Сергій Шахов, депутат міськради Сєверодонецька.
– Той же Луганськкабель був вивезений майже повністю, тому що там була велика частка російського капіталу. Луганський тепловозобудівний, – розповідає Скибицький.
Читайте: Бої під Авдіївкою можуть спричинити епідемії на Донбасі – МЗС України
Нині на Донбасі діє третя хвиля розкрадання.
– В основному устаткування металеві конструкції вони розрізалися на металобрухт і вивозилися в більшості випадків на територію РФ, – каже Скібіцький.
Мародери не стидаються зрізати металеві конструкції навіть удень – відкрито і в офіційній формі комунальників. Металобрухт нині став чи не основним прибутком бойовиків. Але нині навіть ці потоки взяли під свій контроль росіяни і централізовано вивозять металобрухт із Горлівки – на Ростов – активісти сфотографували цілий ешелон.
Читайте: Тука заборонив чиновникам їздити на окупований Донбас
Але так пиляють не лише розбиті війною об’єкти – нині в Горлівці вирізають ринок Господарочка. Масштаби такого мародерства призвели до майже повного руйнування інфраструктури Донбасу.
– 85 % практично зруйнована вся інфраструктура Луганської і Донецької областей , – розповідає Сергій Шахов.
Нині навіть до кінця не відомо, що лишилося вціліле на тій території, адже там вже неможливо провести аудит і достовірно оцінити матеріальні втрати держави. // Тетяна Штан, Факти тижня, ICTV