Розведення військ на Донбасі може продовжитись вже 14 жовтня. Все залежатиме від дотримання сторонами режиму припинення вогню.
Що передбачає розведення військ на Донбасі?
Сьогодні лінія розмежування на Донбасі простягається на 410 км. Розведення узгодили ще у 2016 році в рамках Мінських домовленостей. Воно має відбутись на трьох ділянках, спільна протяжність яких близько 3 км – Золоте, Петрівське та Станиця Луганська.
Розведення проводиться у два етапи:
- відведення особового складу з обох сторін;
- демонтаж інженерних споруд та подальше розмінування територій.
За умовами угоди, війська з обох боків мають відійти на 1 км. На цій території утвориться так звана сіра зона, де не буде жодних озброєних формувань.
Щоб розведення розпочалось, сторони мусять дотримуватись режиму припинення вогню протягом семи днів. Саме через це довгий час процедура відтерміновувалась.
Станиця Луганська
Станиця Луганська – перший населений пункт, де відбулось розведення. У червні обидві сторони розвели особові склади і там почався демонтаж і розмінування територій.
У штабі ООС позитивно оцінювали цей крок, який дозволив українській армії зайняти більш вигідну позицію:
– Ми не відводимо війська зі Станиці Луганської та не погіршуємо становище наших підрозділів. Навпаки, це переміщення на більш підготовлені позиції, які дають змогу нам більш ефективно контролювати цю ділянку, – зазначав заступник командувача ООС Богдан Бондар.
Втім, представники Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) неодноразово повідомляли про те, що бойовики досі не розпочали демонтаж інженерних споруд зі свого боку.
Золоте та Петрівське
На засіданні ТКГ 1 жовтня було ухвалено рішення про початок розведення у Золотому та Петрівському. Воно було заплановане на 7 жовтня. Втім, через порушення режиму припинення вогню відклалось.
Заступник голови Національної поліції Вадим Троян констатував, після розведення у Золотому у “сірій зоні” опиняться 122 будинки. Для порівняння, у Станиці Луганській таких 74. В цілому, українські військові відійдуть на позиції, на яких вони були в 2016 році. Про це повідомив Руслан Хомчак, глава Генштабу ЗСУ.
Та не всі підтримують ініціативу влади – проти розведення мітингує Нацкорпус. Лідер організації Андрій Білецький прибув у Золоте ще напередодні розведення, 6 жовтня, пообіцявши “захищати ділянку фронту, якщо звідти відведуть українські війська”. Окрім Нацкорпусу, на місцях розведення протестують добровольці та окремі ветерани АТО.
Чи буде подальше розведення?
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко неодноразово нагололошував, що після успішного розведення у трьох домовлених точках може початись розведення на всій лінії розмежування.
– Президент планує після цього розведення у трьох точках розвести в усіх 400 км, щоб люди перестали гинути на всіх цих 400 км, і так крок за кроком.
Під час розведення сил на Донбасі “сіра зона” може розширитися підконтрольними Києву територіями. Це і визнають у генштабі ООС, і раніше про це повідомляли журналісти.
За інформацією ЗМІ, у буферній зоні повністю опиняться:
- Широкине;
- Павлопіль;
- Піски;
- Опитне;
- Світлодарськ;
- Кримське;
- Луганське;
- Катеринівка;
- Гранітне.
Частково демілітаризованими будуть Талаківка, Бердянське, Старогнатівка та Зайцеве.
Журналісти заявляють, що “сіра зона” на одних ділянках буде ширшою, на інших простягатиметься в обидва боки лише на декілька кілометрів. Військовий експерт пояснює – війська повинні відходити на другу лінію і не перебувати в населених пунктах, щоб у разі ускладнення обстановки від снарядів не загинули цивільні.
У Генштабі не відкидають, що у “сіру зону” відійдуть підконтрольні Україні пункти, але зазначають, що і противник відходитиме з займаних точок.
– Противник також відходитиме з Ясинуватої, частково з Донецька, з Сокільників, – говорив заступник командувача ООС Богдан Бондар.
До чого призведе розведення?
Після успішного розведення у Станиці Луганській президент висловив сподівання, що це перший крок до сталого припинення вогню.
Офіційна позиція Генштабу – розведення матиме чимало переваг. Воно унеможливить використання стрілецької зброї, що дасть змогу зберегти життя і здоров’я військовослужбовців ЗСУ. Окрім того, це дозволить сформувати ділянки безпеки для роботи міжнародних гуманітарних і безпекових організацій. А у “сірих зонах” зможуть провести розмінування, що поліпшить умови для місцевих мешканців.
З іншого боку, “сірі зони” можуть становити небезпеку для місцевих жителів, зокрема через те, що бойовики матимуть вільний доступ до цих територій. А тому можуть розпочатись переслідування місцевих, особливо тих, хто відкрито підтримував українську сторону.
– Ніхто не гарантує, що завтра люди, які допомагали ЗСУ, не опиняться у підвалах самопроголошених Л/ДНР, де будуть застосовані тортури або більш радикальні методи, – говорить військовий експерт Олег Жданов.
Фото: Олег Жданов
Дійсно, військових у “сірій зоні” не буде. Втім, там будуть працювати підрозділи цивільно-військового співробітництва – CIMIC, переконують у Міноборони.
А у разі повернення на позиції бойовиків українська сторона теж займатиме позиції.
– Як тільки відійдуть Збройні сили, на їх місце прийде поліція, озброєна легкою стрілецькою зброєю. Вони гарантуватимуть безпеку нашим громадянам. За необхідності для посилення туди можна завести і підрозділи Нацгвардії, – пояснює військовий оглядач Олег Старіков.
Відтак, думки експертів розділились. Хтось підтримує розведення, вбачаючи у цьому крок до повернення територій та встановлення суверенітету.
Фото: Олег Старіков
– Генштаб як вищий орган військового управління спланував всі заходи, пов’язані з відходом, можливими наступами ворога і контролем за територіями, розвідкою – технічною та агентурною. Якщо хто і буде нападати – то це тактична ланка, а отже, максимум взвод чи рота, яка буде знищена нашою артилерією протягом 10 хвилин, – оцінює Старіков.
Натомість Жданов впевнений, Україна не готова до втілення цих заходів. Основний аргумент – у нас немає механізмів запобігання або контролю за виконанням противником обіцянок.
– Ми фактично втрачаємо територію – не буде контролю з нашого боку, а повернутись там можуть заважати. А якщо нам доведеться застосувати силу, щоб повернутись, як це було у 2016 році, нас звинуватять в ескалації конфлікту і зриві Мінських домовленостей, – зазначає він.
Чи ефективним буде розведення – покаже час. Поки що президент всіх заспокоює, закликаючи довіряти йому і його команді. Вони не розкривають всіх тактичних кроків, щоб мати перевагу над ворогом, але говорять, що тримають ситуацію під контролем.
Лілія Ященко
